про повернення касаційної скарги
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа №300/4773/24
адміністративне провадження № К/990/3790/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №300/4773/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просила:
визнати протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
зобов'язати відповідача провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивачу у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 22.07.2024 позов задовольнив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.01.2025 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду та просить їх скасувати і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Верховний Суд ухвалою від 06.02.2025 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до частини другої статті 332 КАС України, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги (а саме для наведення мотивувань підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частиною четвертою статті 328 КАС України та документу, який підтверджує сплату судового збору).
Копія зазначеної ухвали Суду була доставлена в електронний кабінет 07.02.2025 о 09:42 уповноваженого представника позивача - адвоката Хомича Івана Олександровича та в розумінні частин шостої і сьомої статті 251 КАС України вважається врученою позивачу 07.02.2025.
10.02.2025 від скаржника до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, із наданням документу, який підтверджує про наявні пільги в позивача для звільнення від сплати судового збору, оскільки має другу групу інвалідності.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" Закону України № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Зважаючи на викладене та враховуючи надані докази, Суд вважає, що у цій справі наявні підстави, передбачені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" Закону України № 3674-VII, за яких скаржник може бути звільнений від сплати судового збору.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіривши зміст касаційної скарги Суд встановив, що скаржник не виконав вимог ухвали від 06.02.2025 про залишення касаційної скарги без руху, оскільки не обґрунтував заявлену ним підставу касаційного оскарження судового рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Оскільки скаржник не вказав на конкретні норми матеріального права, які були застосовані судом апеляційної інстанції неправильно, та саме щодо правильного застосування яких Верховним Судом у подібних правовідносинах не сформульований правовий висновок.
Враховуючи вищенаведене Суд дійшов висновку, що скаржник не виконав вимог ухвали від 06.02.2025 про залишення касаційної скарги без руху та, як наслідок, не усунув недоліки, які слугували підставою для залишення такої скарги без руху.
За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За викладених обставинах, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід повернути касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 169, 332 КАС України, Верховний Суд,-
1.Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі №300/4773/24 повернути скаржнику.
4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб