17 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/10429/24
адміністративне провадження № К/990/5957/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №420/10429/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 28.09.2023 №155450003074 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивачу період роботи в Учхозі ім.Трофімова з 17.08.1983 по 12.08.1988.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити позивачу з 21.09.2023р. пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху. Апелянту надано 5-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме сплатити судовий збір.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області повернуто апелянту.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу залишено його без руху з підстав пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 відмовлено.
14.02.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №420/10429/24.
Верховний Суд під час розгляду матеріалів касаційної скарги поданої на процесуальну ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025, констатує таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а вказані скаржником причини поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, оскільки питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Верховний Суд наголошує, що відповідач, діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Причини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №420/10429/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Л.В. Тацій
Судді:
А.І. Рибачук