про відмову у відкритті касаційного провадження
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа №560/13041/24
адміністративне провадження № К/990/5654/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №560/13041/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в здійснені перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки наданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань з додатковими видами грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій обл. здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.08.2024 у відповідних відсотках на підставі оновленої довідки, наданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань №4.2/1973-2024/П-1616 від 05.08.2024 з додатковими видами грошового забезпечення про розмір грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанов КМУ № 45 від 13.02.2008 та № 704 від 30.09.2017 ОСОБА_1 .
Хмельницький окружний адміністративний суд від 28.10.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не здійснення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Центрально-Західного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 05.08.2024 №4.2/1973-2024/П-1616-23 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що враховується при перерахунку пенсії. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 05.08.2024 №4.2/1973-2024/П-1616-23 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 12.09.2024 вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що судами попередніх інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень не враховані висновки Верховного Суду, які сформульовані у постановах від 12.12.2018 у справі № 802/2196/17-а, від 13.03.2019 у справі № 240/6263/18, від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а.
У цій справі спір стосується відмови контролюючого органу у нарахуванні та виплаті позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", а судові рішення, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються іншого предмету і підстав позову, що не є релевантними до правовідносин у цій справі.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зокрема, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 висловив правову позицію про те, що з 01.01.2020 положення пункт 4 Постанови № 704 щодо використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 як розрахункової величини для посадових окладів суперечить правовим актам, які передбачають щорічне оновлення прожиткового мінімуму як базового державного стандарту. У зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня кожного року, військовослужбовці мають право на отримання довідки для перерахунку пенсії з оновленими даними про посадовий оклад і оклад за званням, визначеними на основі оновленого прожиткового мінімуму. Обмеження, встановлене пунктом 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ щодо використання мінімальної заробітної плати, не впливає на спірні правовідносини, оскільки розрахунковою величиною для посадових окладів є прожитковий мінімум, а мінімальна заробітна плата використовується з іншою метою.
Також аналогічний висновок був викладений Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а.
В такому випадку скаржником не зазначено обставин, які б свідчили про необхідність відступлення від цього висновку у визначених правовідносинах.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою для відкриття провадження в цій справі є підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів не бере до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №560/13041/24, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №560/13041/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко