18 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/13674/24
адміністративне провадження № К/990/5151/25
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.03.2024 №262540013249 щодо відмови в призначені позивачці пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.02.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивачки від 27.02.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до стажу за вислугу років періоди роботи по трудовій книжці з 01.08.1990 по 06.06.1991, з 07.06.1991 по 29.11.1995, з 01.12.1995 по 14.11.2003, з 14.01.2004 по 12.02.2004, з 05.04.2004 по 25.06.2004, з 26.06.2004 по 30.09.2005, з 04.10.2005 по 15.07.2013, з 16.07.2013 по 25.06.2015, з 08.12.2015 по 11.10.2017.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025, позов задоволено.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії № 262540013249 від 06.03.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу за вислугу років періоди роботи: з 01.08.1990 по 06.06.1991, з 07.06.1991 по 29.11.1995, з 01.12.1995 по 14.11.2003, з 14.01.2004 по 12.02.2004, з 05.04.2004 по 25.06.2004, з 26.06.2004 по 30.09.2005, з 04.10.2005 по 15.07.2013 , з 16.07.2013 по 25.06.2015, з 08.12.2015 по 11.10.2017 відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 01.08.1990.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2024 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Вирішено питання судових витрат.
06.02.2025 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про задоволення позовних вимог.
Покликання скаржника у касаційній скарзі на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 420/13674/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко