про відмову у відкритті касаційного провадження
18 лютого 2025 року
м. Київ
справа №560/5590/24
адміністративне провадження № К/990/4743/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 (колегія у складі: судді-доповідача Сушка О.О., суддів Мацького Є.М., Залімського І.Г.)
у справі № 560/5590/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач, скаржник), в якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн, встановленого на 01.01.2021 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 481,00 грн, встановленого на 01.01.2022 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік», за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 684,00 грн, встановленого на 01.01.2023 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн, встановленого на 01.01.2021 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 481,00 грн, встановленого на 01.01.2022 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік», за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 684,00 грн, встановленого на 01.01.2023 абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік», з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», з врахуванням раніше виплачених сум.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2024 відмовив у задоволенні позову.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.10.2024, задовольнивши апеляційну скаргу позивача, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 20.05.2024 та прийняв нове - про задоволення позовних вимог.
Надалі відповідачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 відмовлено ГУ ПФ України в Хмельницькій області у задоволенні вказаної заяви.
06.02.2025 ГУ ПФ України в Хмельницькій області подало до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025, а натомість прийняти нове судове рішення про задоволення заяви про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції не урахував те, що у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження на визначення розміру суддівської винагороди для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. У свою чергу відсутність інформації про розмір суддівської винагороди, на переконання скаржника, унеможливлює виконання Головним управлінням постанови апеляційного суду від 18.10.2024.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За приписами ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення наведених норм статті, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.
Тобто, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення судового рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Як встановлено Сьомим апеляційним адміністративним судом, у заяві про роз'яснення судового рішення вказаній заяві заявник просить суд роз'яснити судове рішення в частині визначення розміру суддівської винагороди, який необхідно застосувати для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Тобто, ухвалюючи рішення про відмову в роз'ясненні судового рішення, апеляційний суд виходив з того, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання постанови суду апеляційної інстанції від 18.10.2024, а тому до них не може бути застосований механізм, визначений ст. 254 КАС України. Так як, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення саме змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховного Суду у постановах від 08.08.2018 у справі № 808/1298/15, від 20.02.2019 у справі № 814/907/16, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
Верховний Суд погоджується з такою позицією та констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення судового рішення, вірно застосував положення ст. 254 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу ГУ ПФ України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі № 560/5590/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя О.П. Стародуб