18 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 297/3245/24 пров. № А/857/1856/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючої судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року у справі № 297/3245/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Югаса Василя Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови,
суддя в 1-й інстанції - Фейір О.О.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Берегове,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Адвокат Мензак Юлій Юлійович в інтересах ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом інспектора СРПП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Югаса Василя Васильовича (далі також відповідач 1) та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі також відповідач 2), про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №230895 від 18 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та закриття провадження у справі.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що постановою працівника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №230895 від 18 липня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Так, 18 липня 2024 року, близько 12-ї години ОСОБА_1 придбав у м. Берегове у магазині Souvenir-shop сувенірну біту. Потім він дізнався, що його товариш затриманий у відділі поліції, а тому він невідкладно прослідував до Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області щоб по можливості з'ясувати обставини затримання товариша. У відділі поліції, працівник відділу побачивши у руці біту, попросив її поставити на стілець, що він і зробив. Після нетривалого спілкування ОСОБА_1 покинув приміщення відділу поліції, забравши з собою біту. Через близько 20 хвилин один з поліцейських зустрів ОСОБА_1 у центрі міста, і попросив пройти з ним до відділу поліції, на що той погодився. Перед відділом поліцейський попросив надати сувенірну біту, що позивач і зробив. Однак після цього працівник поліції повідомив, що біту вони забирають, а відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Покинувши територію відділу поліції, ОСОБА_1 зателефонував на гарячу лінію «102» із повідомленням про викрадення (неправомірне відібрання) від нього вказаного об'єкту, який є його приватною власністю. Через деякий час після цього до нього підійшов працівник поліції та попросив у черговий раз підійти до відділу поліції. Там відносно ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №544580 за ст. 173 КУпАП, а також постанову серії ГАБІ №230895 у справі про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, відповідна постанова підлягає скасуванню, позаяк виклик працівників поліції дзвінком на спецлінію «102» був зумовлений безпідставним та незаконним, на думку позивача, вилученням його приватної власності, і тому він заявив про викрадення біти. Просив визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №230895 від 18 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що базовою позицією стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи із логіки оскаржуваного рішення, є той факт, що відносно ОСОБА_1 винесено протокол про адмінправопорушення серії ВАД №544580 за ст. 173 КУпАП, у якому зазначено про вилучення біти. Суд безапеляційно зазначає про те, що протокол було складено до вилучення біти з усіма наслідками, що з цього випливають, хоча позивач чітко зазначає у поданих до суду поясненнях, що протокол було складено уже після відповідного виклику працівників поліції.
Вказує, що зазначений висновок суду у підтвердження позиції відповідача є повністю безпідставним та спростовується самими матеріалами справи. Так, суд зазначає, що нібито ОСОБА_1 здійснив о 12 год. 46 хв безпідставний виклик працівників поліції після складання відносно нього відповідного адмінпротоколу. Разом з тим, час складання протоколу не зазначається. Більше того, час складання протоколу не зазначено і у самому адмінпротоколі, що суттєво ускладнює можливість встановити хронологію подій. Разом з тим, у протоколі зазначено про те, що «18.07.2024 близько 12 год. 50 хв. в м. Берегове ОСОБА_1 розгулював по вулиці із бітою, після чого зайшов до Берегівського РВП …». Тобто, протокол про адмінправопорушення був складений у часовому проміжку між 12:55 год. (хоча враховуючи технічні моменти, так рано не міг бути складений) та 23:55 год, тобто очевидно що дзвінок ОСОБА_1 на спецлінію «102» відбувся уже після складання відносно нього відповідного адмінпротоколу та офіційного вилучення біти.
Зазначає, що хоч у ході розмови від ОСОБА_1 один раз прозвучало слово «викрав», у подальшому тричі він конкретизував дану ситуацію і вже такого слова не вживав, а чітко пояснив, що від нього відібрали придбану ним біту і не повертають (що у деякому сенсі цього слова можна кваліфікувати як викрадення), а отже, у його діях відсутній склад завідомо неправдивого виклику працівників поліції
Просить рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що основною підставою для скасування рішення Берегівського районного суду від 17.12.2024 року, позивач вказує те, що протокол складений відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП було складено після вилучення біти.
Вказує, що постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.11.2024 року у справі № 297/3160/24 було визнано винним ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство). Відповідно суд перевіряв протокол про адміністративне правопорушення від 18.07.2024 року та всі інші докази, які містились у матеріалах справи № 297/3160/24 та надав їм оцінку.
10.12.2024 року дане рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.12.2024 року у справі №297/3160/24 - набуло законної сили та не було оскаржено позивачем. Відтак, враховуючи дані обставини та те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України зазначають про те, що доводи позивача в апеляційній скарзі були перевірені у справі № 297/3160/24, а відтак не потребують перегляду у даному провадженні.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується із матеріалів справи та як вбачається з копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №230895 від 18 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, останній 18.07.202 о 12 год. 46 хв. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію 102 та повідомив, що від нього викрали дерев'яну біту.
Так, ст. 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Позивач стверджує, що виклик працівників поліції дзвінком на спецлінію зумовлений безпідставним та незаконним, на його думку, вилученням його приватної власності, а тому заявив про викрадення біти.
Однак, як встановлено з матеріалів справи, 18.07.2024 відносно ОСОБА_1 працівником Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області було складено протокол
про адміністративне правопорушення серії ВАД №544580 від 18.07.2024, згідно якого 18 липня 2024 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 розгулював по вулиці з бітою, після чого зайшов до Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області з нею в руках (а.с. 9). Згідно вказаного протоколу, у ОСОБА_1 було вилучено у якості речового доказу по справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП біту. Вказаний протокол був складений у присутності останнього, та ним же і підписаний, з таким він згідний не був (а.с. 9).
Отже, як встановлено, позивачу ОСОБА_1 було відомо про вилучення в нього дерев'яної біти в якості речового доказу по справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Разом з тим, приєднані до матеріалів справи повідомлення ГУНП в Закарпатській області №679-2024 від 03.09.2024, згідно якого виявлено факти неналежного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №544580 від 18.07.2024 в результаті чого призначено службове розслідування, та №1252-2024 від 13.09.2024, згідно якого за фактом службового розслідування працівників поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності, які надані представником позивача, суд до уваги не приймає, оскільки такі на думку суду, не розкривають обставин даної справи, та не спростовують факт вилучення у ОСОБА_1 18.07.2024 біти при складанні протоколу про адміністративне правопорушенн серії ВАД №544580 від 18.07.2024.
Також, суд враховує, що згідно аудіозапису розмови з оператором лінії «102», що мала місце 18.07.2024, який був досліджений в ході судового розгляду справи, встановлено, що ОСОБА_1 телефонуючи на лінію «102», відразу повідомив про викрадення у нього бейсбольної сувенірної біти працівником поліції.
В самій же позовній заяві позивач стверджує, що виклик працівників поліції дзвінком на спецлінію «102» був зумовлений саме безпідставним та незаконним, на його думку, вилученням його приватної власності, а тому заявив про викрадення біти.
А тому, як встановлено, обставини завідомо неправдивого виклику поліції на ліні «102» ОСОБА_1 про викрадення біти знайшли своє підтвердження і в ході судового розгляду даної справи «102» вже після вилучення біти, як речового доказу при складанні протоколу про адміністратвине правопорушення, також і на думку суду, є завідомо неправдивим викликом, оскільки, як встановлено ОСОБА_2 знав про вилучення у нього вказаної біти в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №544580 від 18.07.2024, а тому суд погоджується із думкою представника відповідача, що заволодіння дерев'яною бітою працівником поліції не відповідає дійсності, оскільки така була вилучена в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення ОСОБА_1 виклику поліції на лінію «102» вже після вилучення біти, як речового доказу при складанні протоколу про адміністратвине правопорушення є завідомо неправдивим викликом, оскільки, як встановлено ОСОБА_2 знав про вилучення у нього вказаної біти в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №544580 від 18.07.2024, а тому суд погоджується із думкою представника відповідача, що заволодіння дерев'яною бітою працівником поліції не відповідає дійсності, оскільки така була вилучена в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту вказаної норми убачається, що об'єктивна сторона складу вказаного правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику спеціальних служб (в розглядуваному випадку поліції); формою вини такого порушення є прямий умисел.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Аналіз викладеного порушення у спірній постанові вказує на те, що позивачу інкримінується виклик поліції за допомогою телефонної лінії «102» та повідомлення про те, що в нього вкрали бейсбольну биту, хоча такого факту насправді не було.
Відповідно до приписів ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Приписами ст.254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом першої інстанції, що 18.07.2024 відносно ОСОБА_1 працівником Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області було складено протокол
про адміністративне правопорушення серії ВАД №544580 від 18.07.2024, згідно якого 18 липня 2024 року в м. Берегове, по вул. Сечені ОСОБА_1 розгулював по вулиці з бітою, після чого зайшов до Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області з нею в руках (а.с. 9). Згідно вказаного протоколу, у ОСОБА_1 було вилучено у якості речового доказу по справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП біту. Вказаний протокол був складений у присутності останнього, та ним же і підписаний, з таким він згідний не був (а.с. 9).
Разом з тим, приєднані до матеріалів справи повідомлення ГУНП в Закарпатській області №679-2024 від 03.09.2024, згідно якого виявлено факти неналежного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №544580 від 18.07.2024 в результаті чого призначено службове розслідування, та №1252-2024 від 13.09.2024, згідно якого за фактом службового розслідування працівників поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності, які надані представником позивача, суд до уваги не приймає, оскільки такі на думку суду, не розкривають обставин даної справи, та не спростовують факт вилучення у ОСОБА_1 18.07.2024 біти при складанні протоколу про адміністративне правопорушенн серії ВАД №544580 від 18.07.2024.
Досліджуючи аудіозапис розмови з оператором лінії «102» судом встановлено, що позивач відразу повідомив про викрадення у нього бейсбольної сувенірної біти працівником поліції, при цьому останьому було відомо про вилучення в нього дерев'яної біти в якості речового доказу по справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП.
На підставі наведеного, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП.
Наведені доводи мають визначальне значення для вирішення спору, через що решта тверджень та аргументів сторін не розцінюються як такі, що спричиняють принциповий вплив на висновки апеляційного суду.
Відповідно до ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційну скагу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року у справі № 297/3245/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 18.02.25