18 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/11490/24 пров. № А/857/23296/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 (головуючий суддя Желік О.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Львові у справі № 380/11490/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
29.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Управління), в якому просило: визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №5104/13-01-07-09 від 09.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 258 747,00 грн; визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №5106/13-01-07-09 від 09.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 117 374,00 грн; визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №5108/13-01-07-09 від 09.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 82 479,00 грн; визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №5107/13-01-07-09 від 09.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 119 680 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 статті 86 Податкового Кодексу України документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Суд першої інстанції зазначив, що неврахування контролюючим органом при прийнятті податкових повідомлень-рішень своєчасно поданих заперечень на акт перевірки є підставою для їх скасування. Суд першої інстанції вказав, що кваліфікація порушення є безпідставною, якщо документи, що підтверджують належний облік товарів, були надані разом із запереченнями, оскільки вони вважаються наданими «під час проведення перевірки». Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Скаржник зазначає, що не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР. Скаржник стверджує, що диспозиція норми статті 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб'єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про законність рішення суду першої інстанції, а вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають до задоволення.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» зареєстроване як суб'єкт господарювання 23.05.2011, місцезнаходження 79015, Львівська обл., м.Львів, вул. Кульпарківська, буд.59, основний вид діяльності 47.42 роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах», здійснює господарську діяльність в т.ч. з роздрібної торгівлі у магазинах за адресами: Чернівецька обл., м.Вижниця, вул.Чорновола, 1; Чернівецька обл., м.Кіцмань, вул.Незалежності, 61; Чернівецька обл., м.Хотин, вул.Олімпійська, 62/А; Чернівецька обл., м.Новоселиця, вул.Хотинська, 25/1.
30.11.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Чернівецькій області проведені фактичні перевірки магазинів за вищевказаними адресами, за результатами яких складено акти.
У акті №7770/Ж5/24-13-07-04-377741113 від 08.12.2023 щодо перевірки магазину за адресою: Чернівецька обл., м. Вижниця, вул. Чорновола, 1, зазначено, що на початок перевірки та підчас перевірки на вимогу контролюючому органу не було представлено накладні на товар, який знаходився в магазині за адресою: м.Вижниця, вул.Чорновола, 1, а саме до перевірки було надано лише видаткові накладні на товар, який отримує ТОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113) на свою юридичну адресу м. Львів, вул.Кульпарківська, 59. В вище зазначеному магазині на момент перевірки накладних на товар не було, на переміщення та ТТН також не було. Таким чином перевіркою встановлено порушення ведення обліку повноти оприбуткування та реалізації, фактичних залишків(запасів)товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 258 747,00 грн.
У акті №7771/Ж5/24-13-07-04-377741113 від 08.12.2023 щодо перевірки магазину за адресою: Чернівецька обл., м. Кіцмань, вул. Незалежності, 61, зазначено, що під час перевірки вибірково знято фактичні залишки товару на загальну суму 117 374грн., які відображені в Додатку №1, що підписано продавцем ОСОБА_1 без зауважень. При цьому суб'єкт господарювання не надав працівникам ДПС у Чернівецькій області на початок перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасі. На лист ДПС у Чернівецькій області від 30.11.2023 «Про надання документів» щодо господарської діяльності магазину товарів «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113) за адресою: м. Кіцмань, вул. Незалежності, 61, працівником Товариства надано видаткові накладні на прихід товару за юридичною адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 59. Таким чином перевіркою встановлено порушення ведення обліку повноти оприбуткування та реалізації, фактичних залишків(запасів)товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 117 374,00 грн.
У акті №7783/Ж5/24-13-07-04-377741113 від 08.12.2023 щодо перевірки магазину за адресою: Чернівецька обл., м. Хотин, вул. Олімпійська, 62/А, зазначено, що під час перевірки вибірково знято фактичні залишки товару на загальну суму 82 479,0грн., які відображені в Додатку №3, що підписано продавцем ОСОБА_2 без зауважень, водночас суб'єкт господарювання не надав працівникам ДПС у Чернівецькій області на початок перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасі. На лист ДПС у Чернівецькій області від 30.11.2023 «Про надання документів» щодо господарської діяльності магазину товариства «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113) за адресою: м.Хотин, вул.Олімпійська, 62/А. Таким чином перевіркою встановлено порушення ведення обліку повноти оприбуткування та реалізації, фактичних залишків(запасів)товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 82 479,00гривень.
У акті №7782/Ж5/24-13-07-04-377741113 від 08.12.2023 щодо перевірки магазину за адресою: Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Хотинська, 25/1, зазначено, що під час перевірки вибірково знято фактичні залишки товару на загальну суму 119 680,0 грн., які відображені в Додатку №3, що підписано продавцем ОСОБА_3 без зауважень. При цьому суб'єкт господарювання не надав працівникам ДПС у Чернівецькій області на початок перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасі. На лист ДПС у Чернівецькій області від 30.11.2023 «Про надання документів» щодо господарської діяльності магазину товариства «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113) за адресою: м.Новоселиця, вул.Хотинська, 25/1, працівником за юридичною адресою м.Львів, вул.Кульпарківська, 59. Таким чином перевіркою встановлено порушення ведення обліку повноти оприбуткування та реалізації, фактичних залишків (запасів) товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 119 680,00 грн.
18.01.2024 позивачем до ГУ ДПС у Чернівецькій області подано заперечення та долучено копії накладних на внутрішнє переміщення товарів зі складу на магазини, в яких проводилась перевірка та про відсутність яких зазначалось у самих актах фактичних перевірок.
08.02.2024 Головне управління ДПС у Чернівецькій області листами повідомило позивача, що в ході розгляду заперечень до актів фактичних перевірок їх висновки залишено без змін.
На підставі акта перевірки №7782/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.02.2024 №5107/13-01-07-09, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 119 680,00 грн. на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Як вказано у спірному податковому повідомленні-рішенні, згідно акту 7782/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: порушення ведення обліку товарних запасів.
Згідно рекомендованого розрахунку до акта фактичної перевірки №7782/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ТОВ «Мобіжук» (магазин за адресою: Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Хотинська, 25/1) встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (неналежне ведення обліку товарних (підакцизних) запасів за місцем їх реалізації). Відповідальність передбачена ст.20 вказаного Закону. Сума штрафних санкцій становить 119 680,00 грн.
На підставі акта перевірки №7783/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.02.2024 №5108/13-01-07-09, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 82 479,00 грн. на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Як вказано у спірному податковому повідомленні-рішенні, згідно акту 7783/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: порушення ведення обліку товарних запасів.
Згідно рекомендованого розрахунку до акта фактичної перевірки №7783/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ТОВ «Мобіжук» (магазин за адресою: Чернівецька обл., м. Хотин, вул. Олімпійська, 62/А) встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (неналежне ведення обліку товарних (підакцизних) запасів за місцем їх реалізації). Відповідальність передбачена ст.20 вказаного Закону. Сума штрафних санкцій становить 82 479,00 грн.
У висновку перевірки в акті №7783/Ж5/24-13-07-04-377741113 від 08.12.2023 (п.3.1.) встановлено порушення п.1, 2 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», водночас як ППР №5108/13-01-07-09 від 09.02.2024 винесене на підставі цього акта вказує на порушення п.12 цього ж Закону.
На підставі акта перевірки №7771/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.02.2024 №5106/13-01-07-09, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 117 374,00 грн. на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Як вказано у спірному податковому повідомленні-рішенні, згідно акту 7771/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023р. встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: порушення ведення обліку товарних запасів.
Згідно рекомендованого розрахунку до акта фактичної перевірки №7771/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ТОВ «Мобіжук» (магазин за адресою: Чернівецька обл., м.Кіцмань, вул. Незалежності, 61) встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (неналежне ведення обліку товарних (підакцизних) запасів за місцем їх реалізації). Відповідальність передбачена ст.20 вказаного Закону. Сума штрафних санкцій становить 117 374,00 грн.
На підставі акта перевірки №7770/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.02.2024 №5104/13-01-07-09, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 258 747,00 грн. на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Як вказано у спірному податковому повідомленні-рішенні, згідно акту 7770/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: порушення ведення обліку товарних запасів.
Згідно рекомендованого розрахунку до акта фактичної перевірки №7770/Ж5/24-13-07-04-37741113 від 08.12.2023 ТОВ «Мобіжук» (магазин за адресою: Чернівецька обл., м.Вижниця, вул. Чорновола,1) встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (неналежне ведення обліку товарних (підакцизних) запасів за місцем їх реалізації). Відповідальність передбачена ст.20 вказаного Закону. Сума штрафних санкцій становить 258 747,00 грн.
04.03.2024 позивач подав скарги на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, однак рішеннями ДПС України про результати розгляду скарг від 03.05.2024 залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скарги без задоволення.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (діла - Закону № 265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 3 Закону № 265/95-ВР встановлені обов'язки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, до яких, зокрема, належить обов'язок вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункт 12).
У цьому пункті зазначено також, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Відповідно до приписів статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
За правилами статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону України № 265/95-ВР, може бути застосована до суб'єкта господарювання лише у тому випадку, коли такий не веде обліку товарів, тоді як сама по собі відсутність на момент проведення перевірки первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання зазначеної фінансової санкції.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Одним із прав платника податків відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПК України, передбачено пунктом 86.7 статті 86 ПК України. Нормами цього пункту встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки, як це правильно зазначив суд першої інстанції.
Підпунктами 86.7.1 - 86.7.3 пункту 86.7 ст. 86 ПК України встановлено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Водночас, підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Крім цього, згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як це встановлено судом першої інстанції, у своїх поясненнях викладених у запереченні до актів фактичних перевірок від 18.01.2024 позивачем зазначалось, що накладні на внутрішнє переміщення товару на час проведення фактичних перевірок знаходяться безпосередньо в магазинах, а на запити про надання документів були надані додатково видаткові (прихідні) накладні на отримання товарів від постачальників, оскільки у формулюванні вказаних запитів вказувались саме накладні на походження товару. Додатково до заперечень позивачем ще раз були надані копії видаткових накладних та накладних на внутрішнє переміщення товару зі складу на магазини.
Проте, за результатами розгляду поданих ТзОВ «Мобіжук» заперечень до актів фактичних перевірок їх висновки залишено без змін.
Отже, як це правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем всупереч вимогам п.86.7 та п.86.8 статті 86 ПК України не надавалась оцінка вказаним документам на предмет їх відповідності порядку ведення обліку товарних запасів.
Окрім того, у податкового органу не виникало зауважень до поданих документів, зокрема, що такі складені з порушенням законодавства.
Верховний Суд в постанові від 17.08.2023 у справі № 380/8798/21 вказав, що: «обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, водночас, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України».
У постанові від 21.09.2023 року у справі № 280/1310/22 Верховний Суд дійшов висновку, що документи, надані разом із запереченнями, є наданими «під час проведення перевірки», тому мають бути враховані при прийнятті рішення: «До заперечень на акт перевірки позивач надав підтвердження установленого порядку ведення обліку товарів […]. Заперечення на акт перевірки і додані до них документи є невід'ємною частиною матеріалів перевірки і мають бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення в силу пункту 86.1., підпункту 86.7.4. пункту 86.7. статті 86 ПК України. Наведене підтверджує, що саме під час проведення перевірки суб'єкт господарювання надав контролюючому органу у паперовій формі документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті)».
Водночас, неврахування контролюючим органом при прийнятті податкових повідомлень-рішень поданих заперечень на акт перевірки є підставою для їх скасування (постанова Верховного Суду від 12.07.2023 року у справі №200/4704/21).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення Товариством вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, натомість позивачем спростовано такі доводи долученими як суб'єкту владних повноважень до моменту винесення спірних податкових повідомлень-рішень, так і до матеріалів справи копій бухгалтерських документів (видаткові накладні про отримання товарів та накладні на переміщення товарів), що спростовує висновки податкового органу про порушення Товариством обліку товарних запасів.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно ст.20 Закону №265/95-ВР, що є підставою для їх скасування.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №380/11490/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко