Постанова від 18.02.2025 по справі 380/16960/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16960/24 пров. № А/857/31448/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Кухтея Р. В.

за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 380/16960/24 за адміністративним позовом ТзОВ “УКРРИБА КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

місце ухвалення судового рішення м. Львів

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїСидор Н.Т.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

До суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій останній просив стягнути з відповідачів на корить позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. До заяви долучено договір про надання правової допомоги №05/08 від 05.08.2024; рахунок №12/08/1 від 12.08.2024, рахунок №14/10/1 від 14.10.2024, акт прийняття виконаних робіт (послуг) від 12.08.2024, акт виконаних робіт від 14.10.2024.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 380/16960/24 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА КОМПАНІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА КОМПАНІ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні вимог позивача відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути спів мірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. При цьому зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі. Понесені позивачем судові витрати на професійну правову допомогу мають бути спів мірними із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт, а також чи були такі витрати понесені фактично, а їх сума є обґрунтованою.

Позивачем не доведено те, що розмір витрат є реальним, та що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, тому просить в задоволенні заяви відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідачі та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

В судовому засіданні представники відповідачів Король Н.Т., Поліщук О.В. надали пояснення та підтримали доводи апеляційної скарги. Представник позивача Галайський О.В. в судовому засіданні надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи додаткове рішення про часткове задоволення заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи складність та категорію цієї справи, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідачів розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 3500,00 грн, що, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі № 380/16960/24 задоволено адміністративний позов ТзОВ “УКРРИБА КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

від 08.02.2024 №10530136/43403363; від 08.02.2024 №10530135/43403363; від 08.02.2024 №10530135/43403363; 08.02.2024 №10530125/43403363; від 08.02.2024 №10530134/43403363; від 08.02.2024 №10530118/43403363; від 08.02.2024 №10530123/43403363; від 08.02.2024 №10530121/43403363; від 08.02.2024 №10530132/43403363; від 08.02.2024 №10530116/43403363; від 08.02.2024 №10530142/43403363; від 08.02.2024 №10530119/43403363; від 08.02.2024 №10530141/43403363; від 08.02.2024 №10530120/43403363; від 08.02.2024 №10530128/43403363; від 08.02.2024 №10530129/43403363; від 08.02.2024 №10530138/43403363; від 08.02.2024 №10530133/43403363; від 08.02.2024 №10530124/43403363; від 08.02.2024 №10530131/43403363; від 08.02.2024 №10530137/43403363; від 08.02.2024 №10530139/43403363; від 08.02.2024 №10530117/43403363; від 08.02.2024 №10530126/43403363; від 08.02.2024 №10530140/43403363; від 08.02.2024 №10530122/43403363; від 08.02.2024 №10530130/43403363; від 08.02.2024 №10530127/43403363; від 08.02.2024 №10530107/43403363; від 08.02.2024 №10530100/43403363; від 08.02.2024 №10530097/43403363; від 08.02.2024 №10530099/43403363; від 08.02.2024 №10530096/43403363; від 08.02.2024 №10530103/43403363; від 08.02.2024 №10530093/43403363; від 08.02.2024 №10530094/43403363; від 08.02.2024 №10530095/43403363; від 08.02.2024 №10530102/43403363; від 08.02.2024 №10530108/43403363; від 08.02.2024 №10530101/43403363; від 08.02.2024 №10530106/43403363; від 08.02.2024 №10530104/43403363; від 08.02.2024 №10530105/43403363; від 08.02.2024 №10530098/43403363; від 08.02.2024 №10530111/43403363; від 08.02.2024 №10530113/43403363; від 08.02.2024 №10530112/43403363; від 08.02.2024 №10530115/43403363; від 08.02.2024 №10530114/43403363; від 08.02.2024 №10530109/43403363; від 08.02.2024 №10530110/43403363; від 04.07.2024 №11359492/43403363; від 04.07.2024 №11359491/43403363; від 04.07.2024 №11359493/43403363; від 04.07.2024 №11359490/43403363; від 04.07.2024 №11359495/43403363; від 04.07.2024 №11359486/43403363; від 04.07.2024 №11359496/43403363; від 04.07.2024 №11359497/43403363; від 04.07.2024 №11359487/43403363; від 08.02.2024 №10530086/43403363; від 08.02.2024 №10530079/43403363; від 08.02.2024 №10530083/43403363; від 08.02.2024 №10530078/43403363; від 08.02.2024 №10530082/43403363; від 08.02.2024 №10530081/43403363; від 08.02.2024 №10530084/43403363; від 08.02.2024 №10530085/43403363; від 08.02.2024 №10530076/43403363; від 08.02.2024 №10530074/43403363; від 08.02.2024 №10530092/43403363; від 08.02.2024 №10530077/43403363; від 08.02.2024 №10530089/43403363; від 08.02.2024 №10530075/43403363; від 08.02.2024 №10530090/43403363; від 08.02.2024 №10530087/43403363; від 08.02.2024 №10530091/43403363; від 08.02.2024 №10530088/43403363; від 04.07.2024 №11359501/43403363; від 04.07.2024 №11359488/43403363; від 04.07.2024 №11359500/43403363; від 04.07.2024 №11359503/43403363; від 04.07.2024 №11359504/43403363; від 04.07.2024 №11359499/43403363; від 04.07.2024 №11359502/43403363; від 04.07.2024 №11359489/43403363; від 04.07.2024 №11359498/43403363; від 04.07.2024 №11359494/43403363.

Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРРИБА КОМПАНІ» від:

08.12.2023 №220, від 08.12.2023 №221, від 08.12.2023 №222, від 08.12.2023 №223, від 08.12.2023 №224, від 09.12.2023 №236, від 09.12.2023 №237, від 09.12.2023 №241, від 09.12.2023 №242, від 09.12.2023 №243, від 09.12.2023 №244, від 11.12.2023 №402, від 11.12.2023 №403, від 11.12.2023 №404, від 11.12.2023 № 405, від 11.12.2023 №406, від 11.12.2023 №407, від 12.12.2023 №408, від 12.12.2023 №409, від 12.12.2023 №410, від 12.12.2023 №412, від 13.12.2023 №413, від 13.12.2023 №414, від 13.12.2023 №415, від 13.12.2023 №416, від 13.12.2023 № 420, від 13.12.2023 №422, від 14.12.2023 №423, від 14.12.2023 №424, від 14.12.2023 №425, від 14.12.2023 №426, від 14.12.2023 №428, від 14.12.2023 №429, від 14.12.2023 №430, від 14.12.2023 №431, від 14.12.2023 №432, від 14.12.2023 №433, від 14.12.2023 №434, від 14.12.2023 №435, від 15.12.2023 №436, від 15.12.2023 №437, від 15.12.2023 №438, від 15.12.2023 №439, від 16.12.2023 №449, від 16.12.2023 №450, від 16.12.2023 №451, від 16.12.2023 №452, від 16.12.2023 №453, від 19.12.2023 №526, від 19.12.2023 №529, від 19.01.2024 №555, від 19.01.2024 №558, від 19.01.2024 №563, від 19.01.2024 №571, від 19.01.2024 № 582, від 20.01.2024 №598, від 20.01.2024 №599, від 22.01.2024 №629, від 22.01.2024 №631, від 20.12.2023 №556, від 20.12.2023 №557, від 20.12.2023 №558, від 20.12.2023 №559, від 20.12.2023 №560, від 20.12.2023 №561, від 20.12.2023 №563, від 20.12.2023 № 564, від 21.12.2023 №612, від 21.12.2023 №617, від 21.12.2023 №620, від 21.12.2023 №624, від 21.12.2023 №626, від 27.12.2023 №697, від 27.12.2023 №698, від 27.12.2023 №700, від 27.12.2023 №701, від 27.12.2023 №702, від 19.01.2024 №554, від 19.01.2024 №559, від 19.01.2024 №561, від 19.01.2024 №562, від 19.01.2024 №565, від 19.01.2024 №567, від 19.01.2024 №569, від 19.01.2024 №570, від 19.01.2024 №573, від 19.01.2024 №579 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх фактичного подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРРИБА КОМПАНІ» 106585 (сто шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 60 копійок судових витрат у вигляді судового збору.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРРИБА КОМПАНІ» 106585 (сто шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 60 копійок судових витрат у вигляді судового збору.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 7 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч.3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 134 КАС України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6, п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

-інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

-представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

З аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З матеріалів справи убачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав до суду договір про надання правової допомоги №05/08 від 05.08.2024; рахунок №12/08/1 від 12.08.2024, рахунок №14/10/1 від 14.10.2024, акт прийняття виконаних робіт (послуг) від 12.08.2024, акт виконаних робіт від 14.10.2024.

Враховуючи всі аспекти цієї справи, як складність та категорію цієї справи, а також час, який необхідно витратити адвокату на підготовку матеріалів до суду як кваліфікованому фахівцю, колегія суддів вважає, що підготовка до вказаної справи, подання позовної заяви, відповіді на відзив, не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов підставного висновку в частині присудження на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3500,00 грн, що на переконання колегії суддів, відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Натомість відповідач вказаних висновків суду першої інстанції не спростував та не довів належними доказами своїх доводів про не співмірність розміру присуджених на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 380/16960/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос

Повне судове рішення складено 18 лютого 2025 року

Попередній документ
125247664
Наступний документ
125247666
Інформація про рішення:
№ рішення: 125247665
№ справи: 380/16960/24
Дата рішення: 18.02.2025
Дата публікації: 20.02.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (01.12.2025)
Дата надходження: 05.11.2025
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування рішень
Розклад засідань:
18.02.2025 09:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПЛІШ МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
ХОХУЛЯК В В
ШЕВЧУК СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
ПЛІШ МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
СИДОР НАТАЛІЯ ТЕОДОЗІЇВНА
ХОХУЛЯК В В
ШЕВЧУК СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Львівській області
Головне управління ДПС у Львівській області
Державна податкова служба України
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДПС у Львівській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Львівській області
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА КОМПАНІ»
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління ДПС у Львівській області
позивач (заявник):
ТзОВ «УКРРИБА КОМПАНІ»
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА КОМПАНІ»
представник позивача:
Галайський Орест Вікторович
представник скаржника:
Болотін Микола Сергійович
Король Назарій Тарасович
суддя-учасник колегії:
БИВШЕВА Л І
ІЩУК ЛАРИСА ПЕТРІВНА
КУХТЕЙ РУСЛАН ВІТАЛІЙОВИЧ
НОС СТЕПАН ПЕТРОВИЧ
ОБРІЗКО ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
ХАНОВА Р Ф