01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"20" жовтня 2010 р. Справа № 3/180-10
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес", м. Житомир
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарон логістікс компані", м. Бровари, Київська область
про стягнення 2733,20 грн.,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарон логістікс компані" (далі відповідач) про стягнення 2733,20 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, з яких 2662,17 грн. штраф, 71,03 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав своїх зобов'язань за договором-заявкою від 09.11.09р. №126/01, а саме: провів оплату з порушенням строків розрахунку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.10р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 30.09.10р.
В судовому засіданні, яке відбулося 30.09.10р. представником позивача було подано додаткові пояснення у даній справі та розрахунок ціни позову з правовим обґрунтуванням.
Ухвалою суду господарського суду Київської області від 30.09.10р., у зв'язку з відсутністю відповідача у судовому засіданні, розгляд даної справи було відкладено на 13.10.10р.
В судовому засіданні, яке відбулося 13.10.10р. представником відповідача було подано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач вважає, що доповнення до договору-заявки від 09.11.09р. №126/01 так як не додержана законодавчо встановлена форма правочину, а пеня порахована з перевищенням подвійної облікової ставки НБУ.
В судовому засіданні, яке відбулося 13.10.10р. господарським судом була оголошена перерва до 20.10.10р.
20.10.10р. в судовому засіданні, представником позивача було подано письмові пояснення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,
встановив:
09.11.09р. між ТОВ "Аарон логістікс компані" (експедитор) та ТОВ "Дейв Експрес" (перевізник) було укладено разовий договір-заявку №126/01 (далі Договір), відповідно до умов якого сторони домовились щодо виконання транспортного перевезення. Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи). Обмін екземплярами договору сторони здійснили шляхом надсилання факсу. Вказаний факт підтверджується присутніми у судовому засіданні представниками сторін, які підтвердили те, що відносини між сторонами оформлялись за допомогою факсового зв'язку.
Приписами п. 15 Договору передбачено, що оплата за надані транспортні послуги повинна бути проведена протягом 10 днів по оригіналах документів.
Відповідно до п. 14. Договору, вартість послуг перевізника складає 1800 Євро в тому числі митне оформлення.
На викання умов до Договору ТОВ "Дейв Експрес" надало ТОВ "Аарон логістікс компані" транспортні послуги по перевезенню вантажу по маршруту Бельгія-Германія-України, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією міжнародної товарно-транспортної накладної №0232641.
Позивач зазначає, що повний пакет документів відповідачем отримано 20.11.09р., на підтвердження вказаного факту було надано копію повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №0009924. Відповідачем вказаний факт належними та допустимими доказами не спростовано.
Окрім цього, 09.11.09р. між ТОВ "Аарон логістікс компані" (експедитор) та ТОВ "Дейв Експрес" (перевізник) було підписано доповнення до заявки на перевезення від 09.11.09р. №126/01, яким сторони погодили, що вразі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань експедитор зобов'язаний заплатити перевізнику штраф у розмірі 0,3% від суми платежу за кожний день прострочки. Вказаний доповнення підписане повноважними представниками сторін та скріплене їх печатками (копія в матеріалах справи). Вказане доповнення також було оформлене за допомогою факсового зв'язку, що не заперечується присутніми у судовому засіданні представниками сторін.
25.12.09р. позивач факсом направив на адресу відповідача лист №2226, відповідно до якого зазначав, що станом на 25.12.09р. борг відповідача перед позивачем складає 10869,47 грн., а штраф 1108,74 грн. згідно разового договору-заявки від 09.11.09р. №126/01 та доповнення до нього. Вказаний лист отриманий відповідачем 25.12.09р., що підтверджується звітом про відправлення факсу (копія в матеріалах справи).
Листом від 15.02.10р. №344 (у відповідь на лист від 25.12.09р. №2226), відповідач повідомив позивача, що затримка платежу виникла не з його вини, а у зв'язку з відсутністю оплати за надані послуги безпосереднім замовником. Отже, сам факт домовленості між сторонами, оформленої доповненням до договору-заявки, щодо штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань, відповідачем не заперечується.
02.04.10р. позивач факсом направив на адресу відповідача претензію №421, відповідно до якої вимагав останнього протягом 3-х днів оплатити штрафну санкцію згідно разового договору-заявки від 09.11.09р. №126/01 та доповнення до нього в розмірі 2662,17 грн. Вказаний лист отриманий відповідачем 02.04.10р., що підтверджується звітом про відправлення факсу (копія в матеріалах справи).
Листом від 02.04.10р. №370 (у відповідь на претензію від 01.04.10р. №421), відповідач повідомив позивача, що у відповідності до договору-заявки від 09.11.09р. №126/01 підписаного у двосторонньому порядку, штрафні санкції за несвоєчасну сплату не визначені і відповідно не можуть бути застосовані до відповідача.
Позивач зазначає, що оплата за Договором відповідачем була проведена частинами та з порушенням строків розрахунків встановлених договірними відносинами, а саме: 07.12.09р. на суму 10869,47 грн., 22.01.10р. на суму 1000,00 грн., 27.01.10р. на суму 2000,00 грн., 03.02.10р. на суму 1000,00 грн., 05.02.10р. на суму 1000,00 грн., 12.02.10р. на суму 2000,00 грн., 26.02.10р. на суму 3869,47 грн.
Станом на дату подання позову (09.08.10р.) відповідач свої зобов'язання перед позивачем виконав, за надані послуги розрахувався .
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Аарон логістікс компані" своїх зобов'язань за договором-заявкою від 09.11.09р. №126/01 та доповненням до нього від 09.11.09р. При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що відповідач листом від 15.02.10р. №344 (копія в матеріалах справи) підтвердив факт затримки платежу.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 2662,17 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (на підставі п. 11 доповнення від 09.11.09р. до Договору) та 71,03 грн. 3% річних в порядку статті 625 ЦК України.
Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що доповнення від 09.11.09р. до Договору від 09.11.09р. №126/1 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не при його укладанні не дотримана встановлена форма правочину. При цьому, зазначає, що пеня порахована з перевищенням подвійної облікової ставки НБУ. Проте з такі твердження господарський суд оцінює критично, з огляду на наступне:
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами частини першої статті 181 Господарського договору, за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно частини шостої статті 181 Господарського договору, у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
З огляду на викладене та той факт, що факсову копію доповнення від 09.11.09р. до Договору від 09.11.09р. №126/1 містить підпис повноважного представника відповідача (яка також скріплена його печаткою), господарський суд вважає факсову копію доповнення від 09.11.09р. до Договору від 09.11.09р. №126/1, на яку позивач посилається як підставу своїх вимог, належним та допустимим доказом у даній справі, зокрема, враховуючи і той факт, що сторони всі свої відносини оформляли за допомогою факсового зв'язку. Присутній у судовому засіданні представник відповідача не заперечував факт обміну підписаних екземплярів доповнення від 09.11.09р. до Договору від 09.11.09р. №126/1 шляхом надсилання факсу, а позивачем до матеріалів справи додані докази на підтвердження того, що сторони дійсно лише таким чином оформляли свої відносини.
Доводи відповідача стосовно того, що пеня нарахована позивачем з перевищенням подвійної облікової ставки НБУ господарський суд оцінює критично та вважає необгунтованими, оскільки відповідач просить суд стягнути саме штраф, а не пеню.
Щодо посилання відповідача на те, що відсотки від суми прострочення заборгованості за кожен день прострочки є не штрафом, а пенею, слід зазначити наступне: доповнення від 09.11.09р. до договору-заявки від 09.11.09р. №126/1 по своїй правовій природі є додатковою угодою до договору-заявки від 09.11.09р. №126/1, яка є чинною і ніким не оскарженою (як і сам Договір-заявка), і керуючись принципом "вільності договору" (статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. Отже, сторони саме таким чином визначили свою відповідальність один перед одним та спосіб захисту порушеного права, а тому у господарського суду відсутні підстави перераховувати нараховані позивачем санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем за правилами нарахування пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи 3% річних складають 71,03 грн. Розмір 3% річних судом визнається обґрунтованим.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарон логістікс компані" 2733,20 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, з яких 2662,17 грн. штраф, 71,03 грн. 3% річних, є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарон логістікс компані" (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Черняховського, будинок 16 Г, код ЄДРПОУ 35115908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" (10007, місто Житомир, шосе Київське, будинок 143-А, код ЄДРПОУ 22053439) -2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 17 коп. штрафу, 71 (сімдесят одну гривню) 03 коп. 3% річних, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 02.11.10р.