01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" жовтня 2010 р. Справа № 12/040-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Сокальського району в інтересах держави - уповноваженого
органу Міністерства вугільної промисловості державного підприємства
«Львіввугілля»по шахті «Червоноградська»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнадрапостач»
про стягнення боргу у суми 1 718,97 грн.
17 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява прокурора Сокальського району в інтересах держави - уповноваженого органу Міністерства вугільної промисловості державного підприємства «Львіввугілля»по шахті «Червоноградська»(далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнадрапостач»(далі - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 1 718,97 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор послався на результати перевірки в державному підприємстві «Львіввугілля», що була проведена прокуратурою Сокальського району, Львівської області, в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законодавства в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за поставлене вугілля та інші товарно-матеріальні цінності з підприємствами вугільної промисловості та погашення дебіторської заборгованості.
Результатами перевірки встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № 13, укладеного між позивачем та відповідачем 09.02.2009 року, позивач оплатив товарно-матеріальні цінності, які відповідач повинен був йому передати у сумі 309 200,68 грн., а відповідач передав позивачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 307 481,71 грн. Таким чином, відповідач передав продукцію позивачу не в повному обсязі.
Вважаючи, що інтереси держави порушено, прокурор Сокальського району Львівської області звернувся до суду з позовною заявою, просив стягнути з відповідача борг у сумі 1 718, 97 грн. Крім цього, заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти товариства з обмеженою відповідальностю «Укрнадрапостач»в межах ціни позову. Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2010 року у зазначеному клопотанні було відмовлено.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2010 року, справу призначено до розгляду 30 вересня 2010 року.
30 вересня 2010 року сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, на адресу суду позивач направив витребувані ухвалою документи.
Розгляд справи був відкладений на 14 жовтня 2010 року.
14 жовтня 2010 року сторони у судове засідання не з'явились, розгляд справи був відкладений на 28 жовтня 2010 року.
12 жовтня на адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи за відсутності його представника.
28 жовтня 2010 року, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
13 лютого 2009 року між державним підприємством «Львіввугілля»шахта «Червоноградська»(далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнадрапостач»(далі - продавець) був укладений договір купівлі-продажу №13 (далі -договір), згідно з яким продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупцеві продукцію у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язувався його прийняти та оплатити.
Результатами перевірки прокуратурою Сокальського району Львівської області в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законодавства в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за поставлене вугілля та інші товарно-матеріальні цінності з підприємствами вугільної промисловості та погашення дебіторської заборгованості встановлено, що відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем 09 лютого 2009 року, позивач оплатив товарно-матеріальні цінності, які відповідач повинен був йому передати у сумі 309 200,68 грн., а відповідач передав позивачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 307 481,71 грн. Таким чином, відповідач передав продукцію позивачу не в повному обсязі.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся з претензією до відповідача, просив оплатити заборгованість. Відповіді на зазначену претензію або доказів оплати заборгованості відповідачем позивач не отримував.
Вважаючи, що інтереси держави порушено, прокурор Сокальського району Львівської області звернувся до суду з позовною заявою, просив стягнути з відповідача борг у сумі 1 718, 97 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності і регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Ч. 1 ст. 670 цього Кодексу закріплює, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи відповідачем не подано жодних документів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували оплату відповідачем заборгованості перед позивачем.
Тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 718,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 669, ч. 1 ст. 670, ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. ч. 3, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави -уповноваженого органу Міністерства вугільної промисловості державного підприємства «Львіввугілля»по шахті «Червоноградська»задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнадрапостач»(м. Буча, вул. Тарасівська, 25/1, Київська обл., ідентифікаційний код 35095688) на користь державного підприємства «Львіввугілля» шахта «Червоноградська»(80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Промислова, 1, код 26307813) суму основного боргу у розмірі 1 718,97 грн. (одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 97 коп.)
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнадрапостач»в доход державного бюджету 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату держаного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 01.11.2010 року.