01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Шевченко А.В.,
Суддя-доповідач: Епель О.В.
17 лютого 2025 року Справа № 320/30062/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В.,Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська геологічна компанія» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі
за позовом Державного підприємства «Українська геологічна компанія»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового
повідомлення-рішення
Історія справи.
Державне підприємство «Українська геологічна компанія» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.05.2023 №348620413.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву було повернуто Позивачеві без розгляду, оскільки позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Державного підприємства «Українська геологічна компанія» не підтверджено у встановленому законом порядку.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в ордері на надання правничої(правової) допомоги в графі «назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено «у органи судової влади України, органи Державної податкової служби України», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, у Київському окружному адміністративному суді.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зазначаючи, що згідно з
В обґрунтування вимог своєї скарги Апелянт, посилаючись на пункт 12.4 Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги затвердженого в новій редакції рішенням Ради адвокатів України Nє 41 від 12.04.2019, стверджує, що під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів.
При цьому Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду від 18.05.2023 року по справі Nє754/12387/21
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви без розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено судовий розгляд справи.
У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
10.02.2025 у судове засідання учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим відповідно до ст. 311 КАС України апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта, колегія суддів відзначає, що в рішенням Ради адвокатів України було внесено зміни до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги (затвердженого в новій редакції рішенням Ради адвокатів України Nє 41 від 12.04.2019), а саме - відповідно до абзацу другого п. 12.4 цього Положення під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Разом з тим, колегія суддів також акцентує увагу на тому, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні загальні найменування органів / установ.
Так, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 зазначено, що:
- під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо);
- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;
- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.
Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі №640/30856/21, від 17.08.2023 у справі №600/4282/22-а, від 15.05.2024 у справі №520/14924/23, від 04.12.2024 у справі 363/1983/24, від 09.01.2025 у справі 742/6063/23 та інших.
Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів відзначає, що ордер, доданий до позовної заяви на підтвердження повноважень адвоката Горбенка Костянтина Олеговича діяти від імені Державного підприємства «Українська геологічна компанія», містить формулювання, що він виданий на представництво інтересів «Органи судової влади України, органи Державної податкової служби України».
Отже, з урахуванням викладеного, у суду першої інстанції не було підстав уважати, що позовну заяву у цій справі подано особою, яка не має права її підписувати.
Суд першої інстанції також помилково послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах в ухвалах від 17.07.2019 у справі Nє 826/6166/17, від 30.09.2019 у справі Nє 420/5275/18, від 20.12.2019 у справі Nє 280/2426/19, адже така позиція касаційного суду стосується Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, яке втратило чинність з 12.04.2019, у зв'язку з набранням чинності Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим рішенням Рада адвокатів України 12.04.2019 № 41.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування положень пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.
Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
20. Згідно зі ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
21. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державного підприємства «Українська геологічна компанія» підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська геологічна компанія» - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 17 лютого 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев