01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Лапій С.М.
Суддя-доповідач Епель О.В.
10 лютого 2025 року Справа № 320/2726/23
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача ОСОБА_1 ,
представника Відповідача Кудінової О.М.,
представника Третьої особи Волинець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення без розгляду позовної заяви у справі
за позовом ОСОБА_2
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,
за участі третіх осіб, Ради адвокатів Житомирської області,
що не заявляють самостійних Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
вимог щодо предмета адвокатури Житомирської області,
спору на стороні відповідача Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України
про визнання протиправними та скасування рішень,
Історія справи.
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач) за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ради адвокатів Житомирської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області та Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-013/2021 від 30.06.2021, яким було задоволено скаргу Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни та скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 03.10.2019 про успішне складення письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-002/2021 від 01.12.2021, яким було задоволено скаргу Голови Ради адвокатів Житомирської області Прокопчука Валерія Олексійовича та скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №14/1/1 від 22.10.2019 про прийняття рішення про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, в частині, що стосується ОСОБА_2 ;
- стягнути на користь позивача за рахунок Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 100 000,00 грн моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що спірні рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) прийнято за результатами розгляду скарг особи, права якої жодним чином не порушено, оскільки рішення про успішне складення письмового кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту є актами індивідуальної дії та стосуються виключно прав та інтересів особи, щодо якої вони були прийняті.
Також Позивач стверджував про заподіяння йому моральної шкоди шляхом штучного блокування доступу до професії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-002/2021 від 01.12.2021, яким задоволено скаргу Голови Ради адвокатів Житомирської області Прокопчука Валерія Олексійовича та скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №14/1/1 від 22.10.2019 про прийняття рішення про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, в частині, що стосується ОСОБА_2 ;
- визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-013/2021 від 30.06.2021, яким задоволено скаргу Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни та скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 03.10.2019 про успішне складення письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 .
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення КДКА Житомирської області є актами індивідуальної дії, які вичерпують свою дію їх виконанням та мають безпосередній вплив на ОСОБА_2 . Водночас, голова Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України та Рада адвокатів Житомирської області не є учасниками указаних правовідносин, їх законних прав, свобод чи інтересів ці рішення КДКА Житомирської області не порушують та не породжують для них права на захист, тобто права на їх оскарження до ВКДКА або до суду.
При цьому, суд відзначив, що ВКДКА допустила непропорційне втручанням у право Позивача на повагу до приватного життя, що захищено статтею 8 ЄКПЛ, скасувавши рішення про успішне складення позивачем письмового кваліфікаційного іспиту та про видачу Позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції також врахував правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №640/20588/21.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд виходив з того, що Позивачем не зазначено, в чому саме виразились його моральні страждання, не доведено причинного зв'язку між його стражданнями та діями Відповідача, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, не надано відповідних доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити, а в інші частині - залишити рішення суду без змін.
В обґрунтування своїх вимог Апелянт зазначає, що Позивач пропустив строки на оскарження до суду рішень ВКДКА, встановлені ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
При цьому, ВКДКА стверджує, що неотримання Позивачем повідомлень про дату, час проведення засідань та спірних рішень зумовлене лише його небажанням або байдужістю, оскільки ВКДКА надсилала запрошення на засідання ВКДКА, повідомлення про їх відкладення та самі рішення ВКДКА на належну адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_2 підтверджену самим Позивачем під час складання кваліфікаційних іспитів.
Крім того, Апелянт зазначає, що на офіційному веб-сайті ВКДКА, публікуються повідомлення про призначені засідання та текст всіх рішень у знеособленому вигляді.
Окремо Апелянт наполягає на тому, що законодавством не передбачено жодних обмежень щодо осіб, які мають право оскаржити до ВКДКА рішення, яке було прийняте кваліфікаційною палатою будь-якої КДКА регіону та предмету оскарження.
При цьому, ВКДКА посилається на роз?яснення Ради адвокатів України питань з приводу суб?єктного складу осіб, які мають право на оскарження рішень кваліфікаційної палати.
Крім того, Апелянт стверджує, що рішення про складення особою кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складення кваліфіспиту стосується не лише Позивача, а й необмеженого кола осіб, серед яких як органи адвокатського самоврядування, так і потенційні клієнти такої особи.
Також ВКДКА наполягає на тому, що встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення КДКА та ВКДКА, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної КДКА регіону та ВКДКА, як органів адвокатського самоврядування.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Відповідач також посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах по справах №640/16933/21 , №755/17944/18, №815/2818/18.
Також ВКДКА посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не розглянув по суті заяву про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за результатом її розгляду ухвали не постановив, а в оскаржуваному рішенні зазначив, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Разом з апеляційною скаргою від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії надійшла заява про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, яка мотивована тим, що Позивач пропустив строки на оскарження рішень ВКДКА №VI-013 від 30.06.2021 та №XI-002/2021 від 01.12.2021 без поважних причин. Також Апелянт повторно зазначає доводи на підтвердження своєї позиції, аналогічні тим, що були викладені у апеляційній скарзі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 та від 19.12.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи про необгрунтованість доводів Апелянта та правильність висновків суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що його повідомили про прийняття спірних рішень у КДКА Житомирської області під підпис лише 28.12.2022 з метою позбавити права на їх оскарження через пропуск строку.
При цьому, ОСОБА_2 відзначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про надсилання та вручення йому оскаржуваних рішень за зареєстрованим місцем проживання або поштовою адресою, яка також була відома Відповідачу.
Також Позивач стверджує, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката видавалось йому на підставі судового рішення, а не за власним волевиявленням Ради адвокатів Житомирської області.
Крім того, Позивач зазначає й про допущення Відповідачем порушення норм законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень. Зокрема, попри встановлення тридцятиденного строку на оскарження рішення КДКА, скарга Голови РАУ (НААУ) надійшла на адресу Відповідача через півтора року після його прийняття, а питання про поновлення строку взагалі не вирішувалося.
Від Третьої особи - Національної організації адвокатів України (далі- НААУ) надійшли письмові пояснення у справі у яких зазначається, що Позивач був обізнаним з рішенням Ради адвокатів України про звернення зі скаргами, а також з датою розгляду скарг, втім не скористався правом на участь у розгляді, а також не виявив бажання знати про результати розгляду скарги.
Також НААУ стверджує, що Позивач проживає за адресою, куди йому направлялися повідомлення та спірні рішення та мав всі можливості отримувати листи ВКДКА. При цьому Третя особа посилається на лист від 25.12.2023, який надійшов від Позивача на адресу НААУ, у якому зазначена адреса, на яку ВКДКА направляла кореспонденцію.
У судовому засіданні представник Апелянта та Третьої особи -НААУ, заявлене клопотання підтримали, просили його задовольнити та залишити позов в цій справі без розгляду. При цьому повторно наголосили на тому, що Позивачу було відомо про розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Житомирської області, а також на тому, що листування ВКДКА з Позивачем здійснювалося у встановленому порядку шляхом направлення кореспонденції рекомендованими листами на адресу реєстрації його місця проживання Позивача, яка наявна у матеріалах кваліфікаційної справи.
Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що спірні рішення не направлялися ані на його адресу місця реєстрації, ані за місцем роботи. При цьому, ОСОБА_2 стверджував, що Відповідачу була відома адреса для листування, оскільки вона була наявна у його заяві від 20.05.2021 та зазначалася в ході розгляду інших спорів між Позивачем та Відповідачем у судовому порядку в інших справах.
В судовому засіданні представник Позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання та з огляду на пояснення, які викладені письмово, наполягав на своєчасному зверненні з позовом у цій справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заяви про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що заява Апелянта підлягає задоволенню, у зв'язку з чим апеляційна скарга - задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Протоколу №26 засідання кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області від 03.10.2019 ОСОБА_2 визнано таким, що успішно склав письмовий кваліфікаційний іспит для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №14/1/1 від 22.10.2019 «Про прийняття рішення про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту» за результатами протоколів засідання кваліфікаційної палати №24 від 20.09.2019, №26 від 03.10.2019 та №27 від 11.10.2019 ОСОБА_2 - ЖТ№000515 вирішено видати свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
Радою адвокатів Житомирської області 25.11.2019 прийнято рішення №30/3, яким відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування в зв'язку з відсутністю у нього стажу роботи помічником адвоката не менше одного року за останні два роки на день звернення із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту відповідно до вимог частини 5 статті 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 12.1 Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №80 від 01.06.2018 р. (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) та пункту 8.4 Положення про помічника адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 109 від 25.07.2018 року (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №240/2620/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, визнано незаконним та скасовано Рішення органу адвокатського самоврядування Ради адвокатів Житомирської області №30/3 від 25.11.2019 року у частині, що стосується прийняття відповідного рішення стосовно ОСОБА_2 , та зобов'язано Раду адвокатів Житомирської області повторно розглянути заяву про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката без проходження стажування з урахуванням висновків суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі №240/291/21 визнано незаконним та скасовано Рішення органу адвокатського самоврядування Ради адвокатів Житомирської області №42 від 01.12.2020, у частині, що стосується прийняття відповідного рішення стосовно ОСОБА_2 та зобов'язано Раду адвокатів Житомирської області повторно розглянути заяву про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката без проходження стажування з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 рішення Житомирського окружного адміністративного суду 01.07.2021 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката без проходження стажування та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено.
Абзац третій резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року викладено в наступній редакції:
"Зобов'язати Раду адвокатів Житомирської області видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката без проходження стажування". В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року залишено без змін.
Радою адвокатів Житомирської області 06.12.2021 Калініну Р.С. видано Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001268.
У той же час за результатами розгляду скарги Голови Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 03.10.2019 про успішне складення письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 . Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 30.06.2021 прийнято рішення №VІ-013/2021, яким скаргу задоволено та скасовано рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 03.10.2019 про успішне складення письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 .
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.12.2021 №ХІІ-002/2021 за результатами розгляду скарги Голови Ради адвокатів Житомирської області Прокопчука В.О. на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №14/1/1 від 22.10.2019 про прийняття рішення про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту в частині, що стосується ОСОБА_2 , скаргу задоволено та скасовано рішення №14/1/1 від 22.10.2019 в частині, що стосується ОСОБА_2 .
Позивач, вважаючи протиправними рішення Відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI), рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, законодавством визначені строки, у межах яких особа може звернутися до суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Обставини, установлені судом апеляційної інстанції.
Судова колегія встановила, що 20.05.2021 Позивачем подано до Відповідача «заяву з приводу розгляду ВКДКА скарги Голови РАУ, НААУ на рішення КДКА Житомирської області від 01.03.2019 про успішне складання письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 », яка зареєстрована 24.05.2021 за вх.№15644. У зазначеній заяві Позивач просив відхилити скарги Голови РАУ, НААУ. До зазначеної заяви ОСОБА_2 долучив, зокрема роздруківку інформації про чергове засідання ВКДКА, призначене на 27-29 травня 2021 року та копію рішення ВКДКА №12 «Про звернення із скаргою на рішення КП КДКА Житомирської області від 03 жовтня 2019 року «Про успішне складання письмового кваліфікаційного іспиту Калініним» від 19.03.2021 /т.1 а.с.106-113/.
Також у матеріалах справи наявні листи, якими Відповідач повідомляв Позивача про розгляд скарги, відкладення його розгляду та прийняття спірних рішень та які були направлені за адресою: АДРЕСА_1 /т.1 а.с. 115-131; т.1 а.с. 140-153/. Втім, вони не були вручені Позивачу, оскільки адресат був відсутній за вказаною адресою.
Направлення Відповідачем кореспонденції здійснювалося на останню відому адресу місця реєстрації Позивача, наявну у матеріалах кваліфікаційної справи ОСОБА_2 згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 26.02.2018 №27/9, а саме за адресою: АДРЕСА_2 /т.2 а.с.36/.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, з викладених вище норм права вбачається, що процесуальний строк звернення особи до суду з адміністративним позовом у справах щодо оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії становить тридцять днів, а його обчислення починається з дня, коли: особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до сталої практики ВС, для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, від 21.02.2020 №340/1019/19.
У контексті вищевикладеного варто зазначити, що Позивач дійсно був обізнаний про ініціювання звернення зі скаргою на рішення КДКА Житомирської області від 03 жовтня 2019 року, зі змістом скарги та датою її розгляду, оскільки направив до ВКДКА заяву від 20.05.2021 з поясненнями щодо суті скарги, просив прийняти їх до відома, що дозволяє колегії суддів стверджувати, що ОСОБА_2 міг дізнатися про порушення свого права, як особа, яка з великим ступенем зацікавленості повинна проявляти інтерес про хід розгляду скарги на рішення, на підставі якого він вважається таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит. Так, Позивач знав про обставини прийняття спірних рішень і в нього не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, які саме рішення були прийняті. Зворотнього з матеріалів справи та поданих Позивачем документів не вбачається.
Більш того, аналізуючи підстави для залишення позову без розгляду, суд також приймає до уваги те, що рішення ВКДКА від 30.06.2021 № VІ-013/2021 було в той же день опубліковане на офіційному сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в мережі Інтернет за посиланням: https://vkdka.org/rishennya-vi-0132021-za-skargoyu-na-rishennya-kvalifikatsijnoji-palati-kvalifikatsijno-distsiplinarnoji-komisiji-advokaturi-zhitomirskoji-oblasti-vid-03-10-2019-pro-uspishne-skladennya-pismovogo-kv/, що свідчить про високу вірогідність ОСОБА_2 , в разі зацікавленості, дізнатися про можливе порушення його прав.
Твердження Позивача про те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що Відповідачем кореспонденція не направлялася за адресою його місця реєстрації, колегія суддів вважає необґрунтованим та до уваги не приймає, оскільки у матеріалах справи наявні листи, якими Відповідач повідомляв Позивача про розгляд скарги, відкладення його розгляду та прийняття спірних рішень за адресою: АДРЕСА_1 , яка є останньою відомою адресою ОСОБА_2 згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 26.02.2018 №27/9, наявної у матеріалах кваліфікаційної справи/т.2 а.с.36/. Про зміну свого місця реєстрації чи проживання Позивач не повідомляв додатково, що сторонами у судовому засіданні не заперечувалося.
Твердження Позивача про те, що станом на момент прийняття спірних рішень він набув статусу адвоката і його робоче місце було відоме Відповідачеві та Третім особам, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки спірні рішення були прийняті 30.06.2021 та 01.12.2021, тоді як свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Калінін Р.С. отримав 06.12.2021.
Вищезазначене дозволяє колегії суддів стверджувати, що неотримання Позивачем рішень внаслідок неповідомлення КДКА Житомирської області та ВКДКА про зміну місця реєстрації чи проживання не може слугувати підставою для поновлення строків звернення до суду з цим позовом, або ж вказувати на поважність причин, за якими Позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку, встановленого Законом №5076-VI.
Так, реалізація особою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб. У разі якщо особа, яка необґрунтовано і не дотримуючись такого порядку, самостійно позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Оскільки Позивачем жодних належних доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду з позовом за період з 30.07.2021 та з 01.01.2022 не надано, а підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлені строки не зазначено, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач, звернувшись до суду з цим позовом 02.01.2023, пропустив місячний строк на оскарження спірних рішень ВКДКА.
Європейський Суд з прав людини наголошує у своїй практиці, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.
Аналізуючи доводи Апелянта щодо допущення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у апеляційній скарзі ВКДКА стверджує, що Київський окружний адміністративний суд не розглянув по суті клопотання Відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 241 КАС України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Надаючи оцінку таким доводам Апелянта, судова колегія акцентує увагу на тому, що Відповідачем було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, яка зареєстрована у суді першої інстанції 22.05.2023 за вх.№29184. Втім, процесуальне рішення за наслідками розгляду такої заяви у матеріалах справи відсутнє, що дозволяє апеляційному суду стверджувати, що суд не надав оцінки доводам Відповідача щодо порушення Позивачем строків звернення до суду з цим позовом та не прийняв обґрунтоване рішення по суті такої заяви.
Так, колегія суддів приходить до висновку, що таке порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, а тому є підставою для його скасування згідно абз. 2 ч.2 ст. 317 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У частинах третій-четвертій статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підлягає задоволенню частково, Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року - скасуванню, а позов - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Ради адвокатів Житомирської області, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області та Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 17 лютого 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев