Справа № 760/19353/24 Суддя (судді) першої інстанції: Майстренко О.М.
17 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Заїки М.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - Поліцейський взводу №2 батальйону №4 БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержант поліції - Смульський Ярослав Сергійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, ДПП), третя особа - Поліцейський взводу №2 батальйону №4 БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержант поліції Смульський Ярослав Сергійович (далі - третя особа), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення вимог пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що судом першої інстанції було поверхнево досліджено зміст постанови від 02.08.2024 серії ДП18 №657850, зокрема, змінено назву суду та дату ухвалення постанови. Оболонським районним судом міста Києва 09.09.2021 не ухвалено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про позбавлення права керування транспортними засобами строком на 36 місяців. В додатках до постанови від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 не вказано посилання на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 03.09.2021 у справі №756/11990/21, провадження №3/756/6274/21, про яку зазначив суд першої інстанції. Непоп О.Ю. не брав участі у справі №756/11990/21 та не отримував постанову Оболонського районного суду м. Києва від 03.09.2021 у справі №756/11990/21. Про існування постанови дізнався від поліцейського БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП.
До оскаржуваної постанови було долучено рапорт, про що зазначено в додатках. Проте, у розумінні ст. 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом учинення позивачем адміністративного правопорушення. Інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Також поліцейським взводу №2 батальйону №4 БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержантом поліції - Смульським Ярославом Сергійовичем було порушено права позивача та не надано можливості скористатися правами, які передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема: ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правом на правову допомогу, однак відповідачем не було вжито жодних дій щодо надання можливості позивачу реалізувати своє право на отримання такої допомоги.
Крім того, позивач наголосив на тому, що у працівників поліції в даному випадку не було жодної із підстав для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Посилання уповноважених осіб БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП на п.7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», як на підставу для зупинки транспортного засобу AUDI 100, номерний знак НОМЕР_1 є помилковими.
Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 21.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, ухвалою від 31.01.2025 призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Зауважив, що згідно із п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» (далі - Порядок №1456) для перевірки інформації, що свідчила про можливу причетність водія до адміністративного правопорушення було прийнято рішення зупинити для огляду автомобіль AUDI 100 номерний знак НОМЕР_1 водій якого, здійснюючи рух автомобілем в напрямку поліцейських, раптово змінив напрямок руху транспортного засобу. Вимога про зупинку транспортного засобу здійснювалась поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу, згідно із п. 8.9 «б» ПДР України.
Під час перевірки документів, поліцейський, за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Інформаційного порталу Національної поліції України, встановив, що водій ОСОБА_1 на підставі постанови Оболонського районного суду міста Києва від 03.09.2021 у справі № 756/11990/21 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, зокрема, позбавлений права керування транспортними засобами на 3 роки. Також було з'ясовано, що постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 25.11.2020 скаржника тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу роз'яснено його право на правову допомогу. Поліцейські надали достатньо часу скаржнику в повному обсязі скористатись наданими йому правами. На запитання поліцейського, чи буде водій реалізовувати свої права, згідно ст. 268 КУпАП - скаржник відповів відмовою. Клопотань про надання правової допомоги з боку водія не надходило.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що поліцейський взводу №2 батальйону №4 БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержант поліції Смульський Ярослав Сергійович прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП за порушення вимог пункту 2.1 «а» ПДР.
Підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало те, що 02.08.2024 о 19:10 у м. Краматорську, по вул. Бірюзова біля буд. 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI 100 н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами Оболонським районним судом м. Києва від 09.09.2021 строком на 36 місяців.
Позивач не погодився із вказаною постановою від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 та звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на доведеність вчинення позивачем вказаного порушення та дотримання порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо вказаного висновку суду першої інстанції колегія суддів зазначає на наступне.
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно із п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи.
Відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Пунктами 6 та 7 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Пунктом 10 Постанови №1456 передбачено, що уповноважені особи мають право зупиняти транспортні засоби якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідач стверджує, що 02.08.2024 екіпаж патрульної поліції Циклон 104, у складі: поліцейського взводу №2 роти №4 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП сержанта поліції Смульського Ярослава Сергійовича, інспектора взводу №2 роти №4 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Бордунова Данило Артемовича , здійснюючи превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, відпрацьовуючи території зони обслуговування на недопущення порушення публічної безпеки та громадського порядку, помітили транспортний засіб AUDI 100 номерний знак НОМЕР_1 водій якого, здійснюючи рух автомобілем в напрямку поліцейських, раптово змінив напрямок руху транспортного засобу, що й слугувало підставою для зупинки такого автомобіля.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що відповідач довів правомірність зупинки автомобіля AUDI 100 номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач 02.08.2024.
На користь вказаного висновку побічно свідчить й те, що згідно наданого відповідачем відеозапису під час спілкування з водієм, скаржник повідомив поліцейським, що вживав алкогольні напої перед тим, як керувати транспортним засобом.
Також вказаним відеозаписом зафіксовано, що на вимогу поліцейського надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, позивач відповів, що не має зазначеного документа та надав для перевірки військовий квиток.
Відповідач вказав, що під час перевірки документів, поліцейський, за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Інформаційного порталу Національної поліції України, встановив, що водій ОСОБА_1 на підставі постанови Оболонського районного суду міста Києва від 03.09.2021 у справі № 756/11990/21 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, зокрема, позбавлений права керування транспортними засобами на 3 роки. Також було з'ясовано, що постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 25.11.2020 скаржника тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Судом встановлено, що дійсно 14.09.2021 набрала законної сили постанова Оболонського районного суду міста Києва від 03.09.2021 у справі № 756/11990/2, на підставі якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, зокрема, позбавлений права керування транспортними засобами на 3 роки.
Водночас, доводи відповідача про те, що позивача тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів не підтверджені жодними доказами.
Крім того, зміст постанови від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 свідчить про врахування під час її прийняття виключно постанови Оболонського районного суду міста Києва від 03.09.2021.
При цьому, не зазначення у постанові від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 номеру справи, у якій прийнято постанову Оболонського районного суду міста Києва від 03.09.2021 не вказує на протиправність постанови від 02.08.2024 серії ДП18 №657850, адже факт позбавлення права керування транспортними засобами станом на 02.08.2024 підтверджений належним чином.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За змістом статті 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (у тому числі передбачених частиною першою статті 121-3).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За приписами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Апеляційний суд зазначає, що факт порушення позивачем вимог п.2.1 «а» ПДР підтверджено у ході розгляду даної справи
Постанова від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 оформлена відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
У вказаній постанові зазначено, що до неї долучається рапорт. Суд не заперечує доводи позивача про відсутність доказового значення такого рапорту, натомість зауважує, що зазначення рапорту в якості додатку до вказаної постанови не свідчить про її протиправність.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
За змістом постанови Касаційного адміністративного суд Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №640/16220/16-а ненадання водію можливості скористатися правовою допомогою адвоката є порушенням права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Розгляд цієї категорії справ носить спрощений терміновий характер і здійснюється на місці вчинення адміністративного правопорушення. Зазначеною процедурою не передбачається відкладення справи та зумовлює учасників процесу до активних дій задля забезпечення повного і об'єктивного її вирішення. Одночасно, спрощений порядок розгляду справи не виключає обов'язок дотримання установлених процедур.
Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз'яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов'язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.
Згідно наданого відповідачем відеозапису під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу роз'яснено, зокрема, його право на правову допомогу. Даний факт підтверджено також підписом позивача у відповідній графі постанови від 02.08.2024 серії ДП18 №657850.
Встановлено, що поліцейські надали достатньо часу скаржнику в повному обсязі скористатись наданими йому правами.
Клопотання про надання правової допомоги позивач заявив лише після підписання постанови від 02.08.2024 серії ДП18 №657850.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позивача про те, що позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання, однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати право на отримання правової допомоги.
Апеляційний суд зазначає, що у ході розгляду даної справи не встановлено фактів порушення поліцейськими порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які б вказували на протиправність оскаржуваної постанови.
З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02.08.2024 серії ДП18 №657850 та, як наслідок, відсутність підстав для скасування такої постанови.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий суддя М.М. Заїка
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку