Справа № 685/97/25
Провадження № 1-кп/685/41/25
іменем України
18 лютого 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь кримінальне провадження №12025243200000022, внесене 10.01.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань по обвинуваченню
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Строки Теофіпольського району Хмельницької області, українець, громадянин України, працює охоронцем у ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей», одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 висловив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах ОСОБА_4 дій з використанням наданого цій особі службового становища.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
10 січня 2025 року о 02 год 56 хв. на автодорозі поблизу будинку № 10 по вулиці Сонячній селища Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області інспектором з РПП СПД №1 ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій областілейтенантом поліції ОСОБА_6 та поліцейським з РПП СПД №1 ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій областістаршим сержантом поліції ОСОБА_7 відповідно п.6 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було зупинено автомобіль марки Citroen моделі Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 .
Надалі, в ході перевірки реєстраційних документів на транспортний засіб та посвідчення водія у інспектора ОСОБА_6 виникла обґрунтована підозра про те, що водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У подальшому, інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 було запропоновано ОСОБА_4 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Алкотест-6810», на що останній погодився та результат якого показав 1,34 проміле у видихуваному повітрі.
Надалі, 10 січня 2025 року о 03 год 04 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи на водійському сидінні автомобіля марки Citroen моделі Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, та нескладання протоколу про вчинення вказаного вище адміністративного правопорушення, звернувся із пропозицією надання неправомірної вигоди інспектору з РПП СПД №1 ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій областілейтенанту поліції ОСОБА_6 , який є службовою особою.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 37 о/с від 29.01.2021 ОСОБА_7 призначено на посаду поліцейського з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 98 о/с від 13.04.2023 ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі по тексту - інспектор з РПП СПД №1 ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області).
Відповідно до посадових інструкцій на інспектора з РПП СПД №1 ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій областіОСОБА_6 та на поліцейського з РПП СПД №1 ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій областіОСОБА_7 , покладено, зокрема, такі службові обов'язки: 1) своєчасно реагувати на всі звернення та повідомлення про вчинені кримінальні, адміністративні правопорушення або події, надавати населенню всебічну допомогу, здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) у межах своєї компетенції з метою охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення застосовувати поліцейські превентивні заходи, визначені статтями 31-41 Закону України «Про Національну поліцію»; 3) під час виконання повноважень, у випадках і в порядку, передбачених статтями 43-46 Закону України «Про Національну поліцію», застосовувати заходи примусу; 4) під час несення служби виконувати покладені на нього завдання та функції, усні та письмові доручення старшого інспектора; 5) взаємодіяти з іншими структурними підрозділами сектору, відділу, відділення поліції, що беруть участь у забезпеченні публічної безпеки та порядку, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку; 6) здійснювати контроль стану утримання дорожнього покриття вулиць і доріг, дорожніх споруд на них, технічних засобів регулювання дорожнього руху, транспортних та пішохідних огороджень, дорожньої розмітки; зовнішнього освітлення тощо, документують (у тому числі за допомогою засобів фото- та відеофіксації) виявлені недоліки та порушення у цій сфері з подальшою передачею отриманих відомостей до старшого інспектора; 7) під час патрулювання виявляти перешкоди та ускладнення в дорожньому русі, вживати в межах компетенції заходів щодо їх усунення, а у визначених законом випадках здійснювати обмеження або перекриття руху транспортних засобів для забезпечення безпеки громадян, збереження їх життя та здоров?я; 8) на підставі отриманої з відповідних баз даних Національної поліції та МВС, чи від громадян наявної інформації виявляти і затримувати розшукувані транспортні засоби, злочинців та інших осіб; 9) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їх життя чи здоров?я; 10) складати, у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснювати, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення; 11) перед заступанням на чергування отримувати передбачену для особистого користування табельну (за необхідності - автоматичну) вогнепальну зброю, спеціальні засоби та екіпіровку, засоби зв'язку та індивідуального захисту, персонально відповідати за їх збереження; 12) дотримуватись в межах компетенції принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у своїй діяльності; 13) контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; 14) дотримуватись норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; 15) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала відома у зв?язку з виконанням службових обов?язків; 16) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють подальшу службу в поліції, або перебування на займаній посаді; 17) не допускати перебування під час несення служби в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 18) відповідати за ведення обліку та використання приладу «Drager Alkotest-6810»; 19) відповідати за перевірку, збереження та передачу відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників ГРПП, відповідно до наказу МВС №1026; 20) неухильно дотримуватись норм Закону України «Про запобігання корупції» та нести встановлену законом відповідальність в разі їх порушення.
З огляду на викладене, із врахуванням ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до ст. 364 КК України, інспектор з РПП СПД №1 ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 та поліцейський з РПП СПД №1 ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції ОСОБА_7 є службовими особами.
У ході розмови 10 січня 2025 року о 03 год 04 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на водійському сидінні автомобіля марки Citroen моделі Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, та нескладання протоколу про вчинення вказаного вище адміністративного правопорушення, запропонував інспектору з РПП ОСОБА_6 надати останньому неправомірну вигоду розмірі 100 (сто) доларів США, що еквівалентно 4228,25 грн (чотирьом тисячам двісті двадцяти восьми гривням двадцяти п'яти копійкам) відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 10.01.2025, за його сприяння, в межах наданих йому повноважень, у вирішенні питання щодо непритягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що отримав відмову від зазначеного вище працівника патрульної поліції та попередження від інспектора з РПП ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України.
Зазначене діяння ОСОБА_4 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Під час судового розгляду кримінального провадження 18.02.2025 учасники судового провадження повідомили суд про те, що 18.02.2025 між прокурором Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яку подано через канцелярію суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
У зв'язку з поданням угоди про визнання винуватості, на вимогу ч. 3 ст. 474 КПК України, суд невідкладно зупинив проведення процесуальних дій та перейшов до розгляду угоди.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_5 дійшли згоди, що кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 369 КК України, обвинуваченим було вчинено саме за викладених вище обставин, у п. 4.1. угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
У п. 4 1. угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 також беззастережно визнав фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені у п. 2 угоди про визнання винуватості та підтвердив обставини, які є істотними для даного кримінального провадження, викладені у п. 3 угоди про визнання винуватості.
У п. 5.2. угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 погодився на призначення йому судом покарання, узгодженого у п. 5.1. угоди, а саме: за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Враховуючи, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження та забезпечення оперативності розгляду судом відповідної угоди, враховуючи характер і тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, належність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, до нетяжкого злочину, наявність суспільного інтересу у запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень обвинуваченим, у тому числі більш тяжких, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 472 КПК України ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 , якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на призначення узгодженого покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 18.02.2025 просив затвердити, повідомив, що бажав укласти угоду про визнання винуватості, укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону, може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання, укладення угоди є добровільним, зауважень до роз'яснення судом обвинуваченому правових наслідків укладення угоди немає.
Захисник ОСОБА_5 підтримав думку обвинуваченого, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, підтвердив добровільність укладення угоди його підзахисним, зауважень до роз'яснення судом обвинуваченому правових наслідків укладення угоди немає.
Суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також із вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок.
Суд також враховує наступне.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 369 КК України, є нетяжким злочином. При викладених вище обставинах, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена.
Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_4 є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються наявними матеріалами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.
Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діяння обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища. Кваліфікація діяння ОСОБА_4 є правильною, ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення правопорушення, повідомленими обвинуваченим суду обставинами і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, щиро розкаявся у вчиненні правопорушення та активно сприяв його розкриттю.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Визначаючись у призначенні покарання, із врахуванням вцілому позитивних даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, у п. 5.1. угоди про визнання винуватості сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь обвинуваченого ОСОБА_4 є правильною, а запропоноване угодою покарання також відповідає положенням ст. 50 та ст. 65 КК України щодо тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи та обставин, що пом'якшують покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання.
З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся, витрати на залучення експертів відсутні, майнова шкода злочином не заподіяна, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 470, 472, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.02.2025 у кримінальному провадженні №12025243200000022, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2025, укладену між прокурором Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 27 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуюча суддя ОСОБА_8