465/8579/24
2-др/465/15/25
про повернення заяви без розгляду
18.02.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо звільнення від сплати судового збору у цивільній справі № 465/8579/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
17 січня 2025 року Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішенням суду розірвано шлюб, укладений 20.12.2017 Сихівським районним у місті Льовові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Хмельницький, Хмельницької області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Суми, Сумської області (актовий запис № 611).
17 лютого 2025 року (вх.4893/25) ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м. Львова із заявою, у якій просить звільнити його від сплати судового збору у цивільній справі № 465/8579/24 у зв'язку із тим, що він є учасником бойових дій. На підтвердження указаної обставини додав копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тому, подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань та доказів.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (ч. 3 ст. 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст. 183 ЦПК України.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 463/12950/21, від 12.04.2023 у справі № 626/133/21, від 28.06.2023 у справі № 132/892/16-ц, додаткових постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 750/14000/21, від 30.10.2024 у справі № 295/2533/23.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали доказів надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25.02.2021 у справі № 906/977/19, від 06.04.2022 у справі № 759/13013/14-ц, від 16.01.2023 у справі № 640/23065/14, від 02.02.2023 у справі № 466/1403/20, від 25.04.2024 у справі № 545/1205/22 на стадії касаційного розгляду справи.
Тож, на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо звільнення від сплати судового збору слід повернути без розгляду.
Крім цього, суддя вважає, що заявнику слід звернути увагу на зміст ст. 270 ЦПК України, відповідно до якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
Водночас, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17.01.2025 у справі №465/8579/24 позовні вимоги задоволено, а також вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Щодо копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_1 , як підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору.
Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Предметом позову у справі № 465/8579/24 є розірвання шлюбу.
Суддя дійшов висновку, що вказаний позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій (прирівняних до них осіб), тобто не пов'язаний з порушенням прав відповідача ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, тому підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» немає.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій, не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору у всіх категоріях справ.
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 12, 133, 182, 183, 185, 270 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 465/8579/24 - повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Баран О.І.