Провадження № 33/803/327/25 Справа № 932/9542/24 Суддя у 1-й інстанції - Марущак С. Л. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
11 лютого 2025 року суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу адвоката Одринського К.А., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2024 року, якою :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, депутата Дніпропетровської обласної ради, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
за участю:
прокурора - Мануйленка І.М.,
адвоката - Одринського К.А.,
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпропетровської міської ради, яка відповідно підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», маючи відповідну технічну можливість, шляхом вчинення відповідних дій спрямованих на подачу та заповнення відповідних форм на офіційному веб-ресурсі Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно, тобто поза межами терміну подачі декларації, за 2023 рік за типом «щорічна», а саме 01.04.2024 о 19 год. 29 хв. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Одринський К.А., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку на підставі ст. 38 КУпАП та п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі спливом строків на притягнення до адміністративної відповідальності.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Вказує, що 27 вересня 2024 року оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувані в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національна поліції України, старшим лейтенантом поліції Полоз А.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцію №1291 відносно ОСОБА_1 депутата Дніпропетровської обласної ради, яким зафіксоване порушення вимог ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про запобігання корупції» за яке передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України.
В даному протоколі зазначено: «Перевіркою не встановлено поважних причин несвоєчасного подання-декларації», що не може відповідати дійсності.
Згаданим протоколом про адміністративне правопорушення свідомо зазначено неналежну дату виявлення правопорушення, як дату складання протоколу, саме 27 вересня 2024 року. З цим твердженням не можна погодитись, оскільки стаття 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює обов'язок державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування перевіряти факт подання декларацій та повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі за текстом - «НАЗК») про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному НАЗК порядку. Порядок перевірки факту подання та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання суб'єктами декларування декларацій встановлює у п. 4 строк на перевірку своєчасності подання декларацій у 10 робочих днів з граничної дати подання декларацій. Гранична дата подання декларації за 2023 рік - 31 березня 2024 року, що припадає на неробочий день, неділю. Відповідно 10 робочих днів на здійснення своєчасності подання декларацій починаючи з 1 квітня 2024 року включно, припадає на 12 квітня 2024 року.
Вважає, що має пріоритет над нормами загального права, оскільки НАЗК повинно було здійснити перевірку та встановити факт своєчасності подання декларації ОСОБА_1 із запізненням на 19 годин 29 хвилин не пізніше ніж 12 квітня 2024 року і цей орган мав всі необхідні можливості для того, щоб звернутись до уповноваженого органу визначеного ст. 255 КУпАП (Національної поліції) для складання відповідного протоколу, однак, вочевидь зволікав з цим з невідомих причин порушуючи передбачені строки. В даному випадку максимальною датою виявлення ймовірного правопорушення слід вважати саме 12 квітня 2024 року, а ніяк не дату складання відповідного протоколу.
Додатковим доказом обізнаності НАЗК, як центрального органу виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, про факт подання декларації з затримкою є те, що подана декларація успішно пройшла автоперевірку декларацій, про що свідчить відповідне повідомлення НАЗК направлене декларанту у особистий кабінет «Єдиного державного реєстру декларацій осіб» лише від 16 травня 2024 року.
Просив враховувати суд, що статтею 38 КУпАП визначено шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення з дня його виявлення. Визначення на законодавчому рівні у ст.38КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язане з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення де відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правово, визначеності, який є елементом принципу верховенства права.
Стосовно доводів прокурора, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак, ч.4 ст. 38 КУпАП чітко вказує, що адміністративне стягнення може бути накладен з дня його виявлення, тобто з часу, коли відповідні уповноважені особи дізналися про про факт порушення, а не з часу, коли цей факт був підтверджений зібраними під час перевірки доказами та документами.
На думку апелянта, датою виявлення правопорушення слід вважати день направлення звіту НАЗК про автоматизовану перевірку поданої декларації, а саме 16 травня 2024 року.
Будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась. Адвокат Одринський К.А. не заперечував розглядати справу за відсутності його довірителя.
Вислухавши адвоката Одринського К.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Положеннями ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисним, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що інкримінована ОСОБА_1 передбачено несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З суб'єктивної сторони вказане діяння характеризується наявністю прямого чи непрямого умислу, та відповідальність настає за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді неподання або несвоєчасного подання декларації, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Цим вимогам закону суддею місцевого суду при ухваленні оскаржуваного рішення надана належна оцінка та на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Дніпропетровської обласної ради. Відповідно до п.п. «д» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб?єктом на яких поширюється дія вказаного закону.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, Законом України “Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03 березня 2022 року №2115-ІХ було призупинено компанію декларування в України.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України №3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції НАЗК.
Пунктом 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до роз'яснень НАЗК «Щодо фінансової доброчесності:
застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»
стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про
суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)»
від 13.11.2023 №4 - за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати:
- щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди;
- декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
- декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).
З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що Особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"- "ґ'" пункту 2 частини першої статті 3, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Встановлено, що ОСОБА_1 на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», подавала щорічні декларації з 2020 року по теперішній час (загалом було подано до реєстру 4 електронних декларацій ОСОБА_1 ) шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https:\\public.nazk.gov.ua, тобто даними фактами підтверджено обізнаність ОСОБА_1 з порядком роботи реєстру та її вміння користуватися ним при заповненні та подачі декларації.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 опублікувала щорічну декларацію за 2023 рік лише 01.04.2024 року о 19 год. 29 хв., тобто поза межами строку подачі декларації встановленого законом для подачі декларації після припинення діяльності, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
З об'єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави.
Поряд із цим, матеріалами адміністративної справи не підтверджено, що причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації за типом «щорічна» були поважними, об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та які пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, в тому числі, пов'язаними як з відсутністю необхідних навичок роботи з Єдиним державним реєстром декларацій, так і з самою технічною роботою цього реєстру, та неодноразовими спробами особи виконати свій обов'язок.
В своїх поясненнях наданих суду першої та апеляційній скарзі ОСОБА_1 також не наводить даних щодо поважних причин несвоєчасної подачі декларації, з її пояснень не вбачається, що вона намагалась самостійно подати відповідну декларацію до 01 квітня, однак з незалежних від неї причин не змогла зайти на сайт НАЗК чи сформувати декларацію та зареєструвати її у реєстрі, навпаки доводи в частині невизнання вини зводяться до процесуальних порушень при складанні протоколу.
Безпідставними є твердження сторони захисту щодо порушення строків складання протоколу та як наслідок, визнання його недопустимим доказом.
Звертаю увагу, що складанню протоколу про адміністративне правопорушення передувала передбачена антикорупційним законодавством перевірка, а саме уповноваженими особами вживалися заходи, спрямовані на виявлення ознак правопорушення, надсилались запити щодо надання інформації та копій документів до Дніпропетровської обласної ради, отримання відповіді з Національного агентства з питань запобігання корупції, та інше на підставі яких і складено протокол.
Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, початком строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід вважати дату виявлення правопорушення 27.09.2024 - дату складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що за правилами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, а тому з огляду на встановлені фактичні обставини, датою виявлення правопорушення слід вважати 27.09.2024 року, у зв'язку з чим оскаржувана постанова ухвалена 16 грудня 2024 року, в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони полягають у запереченні обставин, які є доведеними поза розумним сумнівом, та переоцінці доказів і фактичних обставин справи, із наданням їм упередженої оцінки на користь сторони захисту, із правильністю якої не можна погодитись.
Накладене судом першої інстанції адміністративного стягнення у виді штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та вимогам ст. 33, 35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, а також є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню та даним особи, яка притягається до відповідальності.
Таким чином, під час апеляційного розгляду перевірені доводи апеляційної скарги у співвідношенні із матеріалами справи, разом з поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які дають підстави зробити висновок про те, що фактичні обставини встановлені судом першої інстанції об'єктивно та повно підтверджують наявность в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про залишення оскаржуваної постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги, - без задоволення.
Керуючись ч. 6, 7ст. 126 Конституції України, Законом України "Про запобігання корупції", ст. ст. 7, 9, 10, 11, ч. 1 ст.172-6, ст. ст. 247, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Оринського Кирила Андрійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко