Єдиний унікальний номер 448/270/25
Провадження № 2-з/448/1/25
Іменем України
17.02.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
На адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г.О. про забезпечення позову, в якій сторона заявниці просить винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №13504 від 19.12.2020р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал" з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2639067 від 03.01.2019р. в розмірі 14 230 грн.
В обґрунтування поданого клопотання представник зазначає те, що заявниця ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до відповідача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович з позовом про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що на даний час, за оскаржуваним виконавчим написом вже здійснюються дії щодо його примусового виконання, в зв'язку з чим заявниця вимушена терміново звертатися до суду з вказаною заявою до подання позову до суду, оскільки написання позову потребує отримання документів від приватного виконавця та нотаріуса та написання позову.
Зазначає, що виконавчий напис №13504 від 19.12.2020р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, є таким, що вчинений на кредитному договорі №2639067 від 03.01.2019р., а станом на сьогодні виконавчі написи, вчинені на кредитних договорах є незаконними та вони не підлягають виконанню. Так пунктом 5 ст.10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально. Проте виконавчі написи, які були вчинені до початку військового стану все ще перебувають на примусовому виконанні, в зв'язку з чим подається вказана заява.
Покликається на те, що на підставі вищезазначеного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Меленчук Володимир Ігорович відкрив виконавче провадження №64526151. В рамках виконавчого провадження було накладено арешти на всі рахунки та майно боржниці, провадяться дії щодо звернення стягнення на рахунки, майно та заробітну плату. Станом на сьогодні щомісячно з усіх рахунків та заробітної плати ОСОБА_1 здійснюються відрахування на користь кредитора за виконавчим написом, який буде оскаржуватися в судовому порядку та фактично є таким, що не підлягає виконанню.
Стверджує, що такі дії приватного нотаріуса, кредитора та приватного виконавця щодо виконання оскаржуваного виконавчого документу в період майбутнього розгляду справи у суді будуть порушувати права заявниці та свідчать про можливість реального стягнення його майна та коштів в рамках виконання виконавчого напису, який було вчинено з порушенням закону, в період розгляду справи у суді. В разі не зупинення виконавчого провадження, для заявниці існують ризики щодо неможливості реального виконання рішення суду про скасування виконавчого напису в майбутньому, оскільки за час розгляду справи у суді, сума заборгованості може бути стягнута з заявниці/позивачки в повному обсязі і перерахована на користь кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням наведених положень, учасники в судове засідання не викликались.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Згідно норм ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч.1-3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується : 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), через що заходи забезпечення мають гарантувати можливість ефективної реалізації на практиці вимоги позивача на випадок розв'язання спору на його користь.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Згідно з роз'ясненням п.10 зазначеної Постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
При цьому процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
Згідно зі ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Так, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом майбутнього спору, який буде ініціювати заявниця, є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (оскарження виконавчого напису №13504 від 19.12.2020 року), а примусове стягнення за спірним виконавчим написом може призвести до незаконного стягнення з заявниці грошових коштів.
Також з доказів, долучених до заяви про забезпечення позову, вбачається, що на даний час по відношенню до заявниці ОСОБА_1 проводяться заходи щодо примусового стягнення коштів в межах даного виконавчого напису.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин, беручи до уваги предмет майбутнього позову, - заявниця має намір оскаржувати виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким стягнуто з заявниці заборгованість за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал") до вирішення спору по суті може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав заявниці (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звертатиметься до суду.
Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавцем буде примусово стягнуто грошові кошти, то заявниця не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення її порушених чи оспорюваних прав або інтересів .
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів представника заявниці та встановивши безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом майбутнього позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що подана представником заявниці заява про забезпечення позову є обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.
Окрім того, запропонований захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та не завдасть йому шкоди чи збитків, а лише відстрочить на період розгляду судової справи проведення виконавчих дій. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 21.02.2020 року у справі № 910/9498/19.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, задоволення вимоги представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г.О. про зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є підставою для припинення виконавцем вчинення будь-яких дій щодо його виконання.
Підстав для обов'язкового надання зустрічного забезпечення позивачем, який має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч.3 ст.154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов'язані ризики неотримання виконання за грошовими зобов'язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.
Також суд вважає за доцільне роз'яснити заявниці положення ч.4 ст.152 ЦПК України, відповідно до якої, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлені законом.
Керуючись ст.ст.13, 149, 150, 153, 258-261, 353-355 ЦПК України ЦПК України, суддя -
Заяву представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.
Зупинити стягнення, що проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 19 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрованого в реєстрі за №13504, за яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал" стягується заборгованість за кредитним договором №2639067 від 03.01.2019р. в розмірі 14 230 грн.
Копію ухвали направити для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Меленчуку Володимиру Ігоровичу.
Копію ухвали направити для відома заявниці ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Працевитому Г.О.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Для забезпечення відповідності виконавчого документа надати наступні відомості про стягувача та боржника:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал", місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя Ю.В. Кічак