Провадження № 33/803/420/25 Справа № 179/2041/24 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
17 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника Сидоренка О.А., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2025 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою суду від 06 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Районним судом встановлено, що 20 жовтня 2024 року о 00 годин 10 хвилин в с.Заплавка по вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Camry, д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю складу правопорушення, оскільки відеозапис не містить всіх подій, тому є неналежним доказом. При цьому, працівники поліції не здійснювали дій на встановлення стану сп'яніння, а ОСОБА_1 вів себе повністю відповідно до обстановки. Крім цього, апелянт вказує, що він бажав залучити адвоката в чому йому відмовили працівники поліції. Апелянт зазначає, що в рапорт працівника поліції та відеозапис містять відмінності, яким чином був зупинений автомобіль. Між цим в рапорт та протокол мають розбіжність щодо ознак сп'яніння. ОСОБА_1 вказує, що причиною зупинки не може бути підстава огляду, про що також вказано в рапорті.
В апеляційному суді захисник підтримав вимоги апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасника перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення в якому викладено обставини правопорушення; актом огляду в якому зазначені ознаки сп'яніння; відеозаписом, яким підтверджується законність процедури проходження огляду, частково письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 ..
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду відеозапис є належним доказом, на ньому зафіксовано факт керування та дотримання працівниками поліції процедури огляду.
Доводи щодо не доведення факту керування не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються наявним відеозаписом згідно якого працівники поліції зупинили автомобіль Toyota Camry за кермом якого перебував саме ОСОБА_1 .
Ознаки сп'яніння підтверджуються наяним в матеріалах справи відеозаписом згідно якого працівник поліції зазначив, що ОСОБА_1 мав запах алкоголю з порожнини рота, чого останній не заперечував, що в подальшому зазначено працівником поліції в акті огляду.
Стосовно доводів щодо не надання працівниками поліції залучити ОСОБА_1 адвоката, то в даному випадку це не є порушення, оскільки особа може залучити адвоката під час розгляду справи за правилами ст. 268 КУпАП. В даному випадку справа працівниками поліції не розглядалася, а лише складалися матеріали.
Дійсно рапорт працівника поліції та протокол містить протиріччя щодо виду ознак сп'яніння, які були встановлені у ОСОБА_1 , а саме в протоколі зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, а в рапорті наркотичного, що на переконання апеляційного суду є опискою в рапорті, так як в дужках в обох документах також зазначено наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький