Провадження № 33/803/453/25 Справа № 932/12513/24 Суддя у 1-й інстанції - Рибкін О. А. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
17 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника - Чіп Я.М., потерпілого - ОСОБА_1 , переглянувши апеляційну скаргу представника - Бартош-Стрєльнікова А.В., на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 січня 2025 року, якою стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює начальником цеху в ТОВ «Арт Дор», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
закрито провадження за ст. 124 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 10.10.2024 року о 16 год. 05 хвил. у м.Дніпро на проспекті Богдана Хмельницького в районі будинку 29М водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Lехus RХ 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху своєчасно не вжив всіх заходів щодо зменшення швидкості аж до зупинки або безпечного для інших об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Audi SQ8, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби пошкоджено, спричинені матеріальні збитки їх власникам, чим порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою суду від 02 січня 2025 року закрито провадження стосовно ОСОБА_2 за відсутності складу правопорушення, так як в матеріалах справи відсутні докази порушення п. 12.3 ПДР України.
В апеляційній скарзі представник просить скасувати постанову, оскільки суд не послався в рішенні на докази, які містяться в матеріалах справи. Адвокат вказує, що ОСОБА_2 в разі руху зі швидкістю в 50 км/год, міг уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування, але подія відбулася та останній порушив п. 12.3 ПДР України.
До початку перегляду від представника - Бартош-Стрєльнікова А.В. вдруге надійшло клопотання про перенесення справи, в задоволення якого апеляційний суд вважає за необхідне відмовити, так як справа вже переносилася за заявою адвоката та апеляційним судом було надано достатньо часу.
В апеляційному суді потерпілий ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги.
Захисник Чіп Я.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог районним судом було дотримано, після допиту учасників пригоди, дослідження матеріалів наявних у справі, та висновок експертного дослідження.
Так, в суді І інстанції ОСОБА_2 пояснив, що 10.10.2024 року приблизно о 16 годині в м.Дніпрі він рухався на своєму автомобілі Lехus RХ 350 по середній полосі проспекту Богдана Хмельницького в напрямку центру міста зі швидкістю приблизно 50-60 км/г. В цей час із заправки ОККО, яка розташована праворуч по ходу руху, виїхав автомобіль Audi SQ8 на проїжджу частину, пересікши усі смуги руху, виїхав на його смугу руху прямо перед ним, перекривши йому рух. Він встиг натиснути на гальма для екстреного гальмування, але зіткнення запобігти не вдалося і сталося зіткнення.
Підтвердженням пояснень ОСОБА_2 щодо руху транспортних засобів є наявний в матеріалах справи відеозапис, який був переглянутий під час апеляційного перегляду, та відповідно до якого дійсно автомобіль під керуванням останнього рухався в середній полосі, а автомобіль Audi SQ8 виїхав із заправки ОККО а в подальшому в смугу для руху де перебував автомобіль Lехus RХ 350.
Схемою ДТП також підтверджуються викладені ОСОБА_2 обставини щодо руху транспортних засобів.
Стосовно пояснень ОСОБА_1 , то вони не спростовують викладені вище обставини ДТП, а навпаки останній підтвердив, що здійснив виїзд із заправної станції ОККО, та почав перетинати проїзну частину.
Що стосується наявного в справі висновку експертного дослідження на підставі якого й був складений протокол, то апеляційний суд вважає правильними висновки суду І інстанції, що даний висновок не може бути доказом, так як отриманий з порушенням норм Закону. Як правильно вказав районинй суд, що відповідно до абз. 14 та 15 розділу IV п.4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у вступній частини висновку експерта зазначаються: попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку за ст.385 Кримінального кодексу України; інформація про те, що висновок підготовлений для подання до суду або долучення до матеріалів кримінального провадження (у разі проведення експертизи на підставі письмового звернення особи, яке містить таку інформацію). У висновку експертного дослідження Дніпровського НДЕКЦ МВС України від 11.11.2024 року № КЕД-19/104-24/43536 не зазначено про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 Кримінального кодексу України, а також не зазначено інформацію про те, що висновок підготовлений для подання до суду. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, провадження №14-270цс19, наведено правовий висновок про те, що не є належним та допустимим доказом висновок експерта, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що висновок підготовлений для подання до суду (п.65-71 постанови).
Отже перевіряючи доводи апеляційної скарги з вищевказаними обставинами, апеляційний суд вважає вірними висновки суду І інстанції про недоведення матеріалами справи порушення ОСОБА_2 пункту 12.3 ПДР України.
Враховуючи викладене, рішення районного суду щодо закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим та не спростовується доводами викладеними в апеляційній скарзі.
Приймаючи таке рішення апеляційний суд враховує, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП, за порушення ним п. 10.3 ПДР України за даною подією.
Підстав для зміни чи скасування прийнятого судом рішення немає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника - Бартош-Стрєльнікова А.В. - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 січня 2025 року, якою стосовно ОСОБА_2 закрито провадження, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький