Провадження № 33/803/568/25 Справа № 201/11760/24 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
12 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Маслака І.П. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2025 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участі:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
представника Маслака І.П.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, ОСОБА_1 01.09.2024 о 00:32 за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 28А, керував т/з KIA CERATO н/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною першою ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Маслак І.П. просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що ОСОБА_1 дійсно знаходився біля свого автомобіля, який знаходився в технічно несправному стані, у зв'язку з чим, автомобіль не міг рухатися. ОСОБА_1 перебував на цьому місці біля двох годин, оскільки очікував приїзду евакуатора. Таким чином, адвокат зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не знаходився за кермом автомобіля, то він і відмовився пройти тест на стан сп'яніння, що і стало результатом складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити та закрити провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом).
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, складовою частиною об'єктивної сторони в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.
Однак, відповідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що фіксація розпочинається з моменту, коли ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля. При цьому, сам ОСОБА_1 в ході спілкування з працівниками поліції наголошував, що він не здійснював керування транспортним засобом.
В той же час, співробітники поліції, які склали в подальшому протокол щодо ОСОБА_1 повідомляли, що раніше не місце події прибув інший екіпаж, який встановив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак на даний момент цей екіпаж поїхав на інший виклик.
Тобто, екіпаж, який складав протокол щодо ОСОБА_1 , фактично визнав, що факт керування ОСОБА_1 безпосередньо ними встановлений не був.
Крім того, на вимоги ОСОБА_1 підтвердити факт його керування, співробітники поліції повідомили, що даний факт зафіксований на камерах “Безпечне місто», які можуть бути долучені до матеріалів справи.
Проте, наявними матеріалами справи, зокрема долученими відеозаписами з нагрудних камер, не доведений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. При цьому інших доказів, зокрема відеозаписів, про існування яких стверджував поліцейський, до матеріалів справи не долучено.
Отже, сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за недоведеністю факту керування, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку із відсутністю об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції наведені обставини в повній мірі не були з'ясовані, що призвело до передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, за відсутності доведення того, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, неможливо стверджувати про наявність усіх складових частини об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно приписів статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на відсутність доведення того, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись п.1 ст. 247, 268, 289, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Маслака І.П., - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко