Провадження № 11-кп/803/892/25 Справа № 173/3591/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024046430000121 від 12 листопада 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 16.11.2011 року за ст. 187 ч. 2, ст. 71 КК України Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області до позбавлення волі строком на 7 років, 20.08.2019 звільнений з Бердянської ВК (№77) за рішенням суду,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року задоволено клопотання потерпілого ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК, на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закрито кримінальне провадження.
Суд дійшов висновку, що, оскільки ОСОБА_7 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК, щиро кається у вчиненому, примирився із потерпілим, дане кримінальне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, а тому наявні всі умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК на підставі ст.46 КК та закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Короткий зміст вимог апеляційних скарги і узагальненні доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор зазначає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали правильно дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, але в резолютивній частині безпідставно застосував положення ст. 46 КК та звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження у зв'язку з примиренням останнього з потерпілим. При цьому обвинувачений раніше судимий, судимість не знята та не погашена, тому не може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити.
Обвинувачений в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення апеляційного розгляду за його відсутності, не заперечував проти задоволення апеляційних вимог прокурора та просив закрити кримінальне провадження стосовно нього на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Статтею 46 КК передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.
Суд першої інстанції, розглянувши клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження, дійшов висновку, що, оскільки ОСОБА_7 , вчинив кримінальний проступок за ч. 1 ст. 125 КК, щиро кається у вчиненому, примирився із потерпілим, дане кримінальне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, а тому наявні всі умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК на підставі ст.46 КК та закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитися в повній мірі.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_7 є раніше судимим за вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 16.11.2011 за ч. 2 ст. 187. ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, судимість за яким не знята і не погашена у встановленому законом порядку, тому не може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Водночас під час судового розгляду потерпілий звернувся до суду першої інстанції з заявою про закриття кримінального провадження на підставі ч. 7 ст. 284 КПК, оскільки в нього відсутні будь-які претензії до обвинуваченого, з яким потерпілий примирився та відмовляється від обвинувачення в даному кримінальному провадженні.
За вимогами ч. 4 ст. 26 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, який не пов'язаний з домашнім насильством, дане кримінальне провадження відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК належить до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого та закривається у разі відмови потерпілого від обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
Проте суд дійшов хибного висновку про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, в той час як мав закрити кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. (п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК)
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, застосування закону, який не підлягає застосуванню. (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 413 КПК)
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, тому вона підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні із закриттям кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
Керуючись статтями 284, 404, 405, 407, 409 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, змінити.
Клопотання потерпілого ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Закрити кримінальне провадження № 12024046430000121 від 12.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4