Справа № 307/217/25
Провадження № 2-а/307/5/25
18 лютого 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Ком'яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Плиска Ю.С., звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 15 січня 2025 року за №80 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Відповідно до обставин правопорушення, викладених у вищенаведеній постанові, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що: «01 грудня 2024 року ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою №1238596 від 16 листопада 2024 року день та час до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. дата вчинення адміністративного правопорушення - 01 грудня 2024 року». Вважає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, у зв'язку з чим винесена посадовою особою постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, необґрунтованою і підлягає визнанню протиправною та скасуванню, виходячи з наступних мотивів. Свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП, ОСОБА_1 не визнає. Вказує на те, що 18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані. У зв'язку з перебуванням на його утриманні чотирьох неповнолітніх дітей йому було надано відстрочку до 7 лютого 2025 року, що стверджується Витягом з його електронного кабінету в ІНФОРМАЦІЯ_10. Повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою уточнення даних, він не отримував, а тому викладене у постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відповідає дійсності. 15 січня 2025 року, на вулиці, ОСОБА_1 затримали працівники поліції, відвезли його в ІНФОРМАЦІЯ_1 , де склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за №80. Як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і під час звернення до суду, свою вину не визнавав, про що свідчать пояснення у протоколі, а саме: «Прошу розглянути справу без мене. Довожу до відома, що повістку не отримував. Маю на утриманні четверо дітей. Безробітний». Після цього, ОСОБА_1 пішов на пошту, де працівниця поштового зв'язку роз'яснила, що вона повістки не розносить, всі повістки стоять у поштовому відділенні три місяці, а під час звернення до неї селян, вона пояснювала, щоб приходили і забирали свої повістки (DVD- диск долучається до позовної заяви). Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , та свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилися четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до Витягу з електронного кабінету військовозобов'язаного на мобільному за стосунку ІНФОРМАЦІЯ_10 в ОСОБА_1 наявний тип відстрочки згідно п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - військовозобов'язані чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. 18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 було уточнено облікові дані та отримано відстрочку до 7 лютого 2025 року. Також у ІНФОРМАЦІЯ_10 наявні його номер мобільного НОМЕР_6 та електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_11. Отже, станом на 01 грудня 2024 року названу полковником ОСОБА_7 дату вчинення правопорушення, відомості про позивача були наявні як в застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_10», так і в реєстрі «ІНФОРМАЦІЯ_12», що не перешкоджало посадовим особам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які здійснюють аналітичну обробку даних Реєстру, отримати персональні уточнені дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 з використанням взаємодії вказаних електронних інформаційний систем, що не враховано під час винесення постанови.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 15 січня 2025 року за №80, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на нормативні акти, що зазначені у постанові №80 від 15 січня 2025 року, проти позову заперечив.
Представник позивача ОСОБА_8 - адвокат Плиска Ю.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просила їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 в судовому засіданні просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 січня 2025 року за №80, складеного офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , вбачається, що ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою №1238596 від 16 листопада 2024 року день та час (01 грудня 2024 року, о 09 год. 00 хв.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчиненого в особливий період, та вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП; день вчинення адміністративного правопорушення - 01 грудня 2024 року, день виявлення порушення - 01 грудня 2024 року.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що повістку про виклик він не отримував, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей.
В постанові по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 15 січня 2025 року за №80 зазначено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою №1238596 від 16 листопада 2024 року день та час (01 грудня 2024 року, о 09 год. 00 хв.) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчиненого в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП», та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень; дата вчинення адміністративного правопорушення - 01 грудня 2024 року, дата виявлення порушення - 01 грудня 2024 року.
Зі змісту повістки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 листопада 2024 року за №1238596 вбачається, що позивач ОСОБА_1 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 9 годину 1 грудня 2024 року для уточнення даних, яка була відправлена поштовим зв'язком «Укрпошта».
Згідно довідки про причини повернення вказаної повістки «Укрпошта» (трекінг відправлення - 06 102 0779 8757) вона була повернута адресату, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою проживання.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Ганичівської сільської ради 15 листопада 2018 року складено актовий запис №29.
Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 має на утриманні четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_7 , серії НОМЕР_8 та серії НОМЕР_9 .
Із заяви ОСОБА_1 від 1 жовтня 2024 року вбачається, що він звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку з наявністю в нього чотирьох неповнолітніх дітей.
Із Витягу з системи «ІНФОРМАЦІЯ_10» відомо, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уточнив свої дані 18 жовтня 2024 року, йому встановлено відстрочку до 07 лютого 2025 року, згідно з п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дата ВЛК - 17 травня 2024 року, присвоєний номер в реєстрі ІНФОРМАЦІЯ_12 - 300920249361596200012, зазначені його мобільний номер телефону та електронна адреса.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який був долучений позивачем ОСОБА_1 , вбачається, що працівник поштового відділення повідомила позивача ОСОБА_1 , що всі повістки знаходяться в поштовому відділенні три місяці, за адресами вона їх не розносить, а тільки при можливості повідомляє осіб, щоб приходили їх отримувати самостійно.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 1 ст.210-1 передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частина 3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оборону України" визначено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту також готовності населення і території держави до оборони.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду даної справи.
Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Також, суд зазначає, що абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який згідно оскаржуваної постанови порушив позивач ОСОБА_1 , визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно ч.9 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані та резервісти, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України) для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Після закінчення події, яка стала поважною причиною неприбуття військовозобов'язаного чи резервіста у строк, визначений у повістці, військовозобов'язаний чи резервіст зобов'язаний протягом трьох діб прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року за №673 затверджено Перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 15 січня 2025 року за №80 відомо, що до нього додано лише паспорт громадянина України НОМЕР_10 від 03.02.2021 року, копія повістки.
Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинене адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на будь-які докази, які б підтвердили вчинення порушення позивачем.
При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Як встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 не було відомо те, що йому необхідно було з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09 год. 00 хв. 01 грудня 2024 року для уточнення даних згідно повістки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 листопада 2024 року за №1238596, оскільки така повістка йому вручена не була, що підтверджується довідкою про причини повернення вказаної повістки «Укрпошта» (трекінг відправлення - 06 102 0779 8757), яка була повернута адресату, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою проживання.
Факт не вручення позивачу ОСОБА_1 повістки ІНФОРМАЦІЯ_1 про виклик підтвердила також поштар з переглянутого в судовому засіданні відеозапису, яка пояснила, ., що всі повістки знаходяться в поштовому відділенні три місяці, за адресами вона їх не розносить, а тільки при можливості повідомляє осіб, щоб приходили їх отримувати самостійно.
На думку суду, вказані обставини унеможливлювали прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09 год. 00 хв. 01 грудня 2024 року для уточнення даних.
При цьому, суд зазначає, що згідно даних з Витягу з системи «ІНФОРМАЦІЯ_10» позивач ОСОБА_1 , 18 жовтня 2024 року, тобто за місяць до його виклику повісткою від 16 листопада 2024 року за №1238596, вже уточнив свої дані, йому було встановлено відстрочку до 07 лютого 2025 року, згідно з п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також, позивачем ОСОБА_1 в системі «ІНФОРМАЦІЯ_10» були зазначені особисті мобільний номер телефону та електронну адресу, що не перешкоджалоІНФОРМАЦІЯ_8 здійснити виклик позивача ОСОБА_1 через вказані засоби зв'язку.
В ході ж розгляду даної адміністративної справи представником відповідача належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відзив відповідача містить лише перелік норм чинного законодавства, проте у відзиві відсутні обґрунтування заперечень проти позову, не додано належні та допустимі доказів на спростовування позиції позивача.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у оскаржуваній постанові обставин, а тому постанова від 15 січня 2025 року за №80 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.9, 210-1, 245, 247, 251, 252, 255, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2, 5-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 15 січня 2025 року за №80, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня проголошення (складення) рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканець АДРЕСА_1 , України, РНОКПП - НОМЕР_11 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Головуючий В.І. Бобрушко