Єд. унік. № 243/3716/23
Провадження № 2/243/163/2025
06 лютого 2025 м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В.
за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Дейниченко Вячеслав Ігорович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
У серпні 2023 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.10.2021 між сторонами було укладено договір позики, згідно якого, він передав відповідачу позику у розмірі 211 200 грн, що становить в еквіваленті 8000 тисяч доларів США, кінцевий термін повернення позики позичальником - 17.10.2022. Відповідач грошові кошти отримав, про що підписав договір та розписку від 17.10.2021 року, але у встановлений договором строк гроші не повернув та всіляко ухиляється від повернення суми боргу, чим порушує взяті на себе зобов'язання. Неодноразові вимоги повернути борг, відповідач ігнорує, мотивуючі це відсутністю грошових коштів, зміною економічної ситуації та інше. У зв'язку з зазначеним просить стягнути з відповідача суму боргу, суму витрат на оплату послуг адвоката 7000 грн та витрати зі сплати судового збору.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судових повісток, до судового засідання не з'явився, відомостей про причини неявки суду не повідомив.
За вказаних обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставам виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом, із копії договору безвідсоткової позики на поворотній основі від 17.10.2021, встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено у письмовій формі договір позики. Відповідно до 4.1. договору, позикодавець зобов'язався надати відповідачу позику у розмірі 211 200 грн, що становить в еквіваленті 8000 тисяч доларів США за офіційним курсом станом на 17.10.2021 на момент підписання цього договору. Відповідно до п. 4.2. вказаного договору позика надається готівкою та видається на руки позичальнику, про що останнім надається розписка. Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк надання позики позичальнику становить 1 рік (один рік) з моменту передачі грошей позичальником на руки та написання про це розписки. Кінцевий термін повернення позики позичальником - 17.10.2022. Згідно пункту 6.1. договору, по закінченню терміну, зазначеного у п.5.1 цього договору, позичальник зобов'язується повернути всю суму позики позикодавцю у розмірі 8000 тис.дол. США у гривневому еквіваленті, станом на дату повернення позики. Пунктом 6.2 договору встановлено, що позика повертається шляхом передачі готівкових коштів позикодавцю, або шляхом переказу коштів на картковий рахунок Позикодавця, про що надається відповідний банківський документ. Відповідно до пункту 6.3 Договору, після погашення суми позики позикодавцем має бути написана розписка про отримання всієї суми боргу. Пунктом 7.2.1. договору встановлено, що позичальник зобов'язується повернути отримані від позикодавця кошти у строк, зазначений у п. п.5.1 цього договору, або раніше за цей термін. Згідно пункту 8.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та передачі грошових коштів та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Вказаний договір підписаний сторонами.
Факт отримання грошових коштів ОСОБА_2 від ОСОБА_1 вбачається з відповідної розписки від 17.10.2021.
Доказів повернення відповідачем суми боргу позивачеві, матеріли справи не містять.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Зміст договору позики від 17.10.2021 та розписки від 17.10.2021 містить зобов'язання повернути позику, а тому, засвідчує не лише факт отримання коштів відповідачем від позивача, а й зобов'язання їх повернення.
Таким чином, договір позики та розписка, яка міститься в матеріалах справи, у повному обсязі підтверджують, що між позивачем і відповідачем наявний факт правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документів, на підставі яких доказується факт укладення договору позики і його умов.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Оскільки відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов, заперечення, чи будь які пояснення не подав, враховуючи ту обставину, що позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу, а відповідач, як позичальник, позику не повернув, то таку суму боргу слід стягнути на користь позивача в примусовому порядку.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката до позовної заяви додано договір № 58 на надання юридичних послуг від 27.04.2023, ордер серії АН № 1076868 від 07.08.2023, квитанція № 58 від 04.08.2023 про надання правничих послуг відповідно договору надання юридичної допомоги Кузнецову В.В. з описом наданих юридичних послуг, кількістю затрачених годин та вартістю кожної послуги, згідно з якою позивач оплатив надані послуги адвоката Дейниченка В.І. у розмірі 7 000 грн, які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2112 грн.
Керуючись ст.4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, ст.526, 527, 533, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Дейниченко Вячеслав Ігорович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 суму боргу в розмірі - 211 200 грн, а також стягнути витрати з надання правничої допомоги у розмірі 7000 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2112 грн., а всього стягнути 220 312 (двісті двадцять тисяч триста дванадцять) гривень.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення суду виготовлений 14.02.2025.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков