Справа № 761/5896/22
17 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення- задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії шляхом подання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
На виконання ухвали суду, 04 лютого 2025 року апелянтом подано клопотання, в якому останній просить поновити строк на апеляційне оскарження. Зазначив, що первинна апеляційна скарга була подана ним у строк, встановлений КАС України, також апелянтом було вчасно сплачено судовий збір, проте апеляційна скарга була повернута апелянтові через проблематику отримання/реєстрації частини вхідної кореспонденції, зокрема і судових процесуальних документім протягом періоду жовтень-листопад 2024 року.. Апелянт стверджує, що останнім постійно вживались заходи заходи для вчасного подання апеляційної скарги. Також, апелянт звертає увагу, що на супроводженні Укртрансбезпеки перебуває понад двох тисяч справ та зазначає, що здійснює свою діяльність під час дії воєнного стану, відтак суворе застосування процесуальних строків судом - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
З приводу вищезазначених підстав, на які посилається апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Отже, особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Колегія суддів зазначає, що внутрішні проблеми державного органу при реєстрації вхідної кореспонденції не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки апелянтом не зазначено достатніх аргументів в бік пропущеного строку, який обчислюється з 12 грудня 2024 року по 30 грудня 2024 року, які можуть свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції повторно з апеляційною скаргою.
За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
З данних КП "ДСС" вбачається, що апелянтом вперше було подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення, яку зареєстровано Шостим апеляційним адміністративним судом 08.01.2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті було повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору, зазначену ухвалу було доставлено до електронного кабінету 11 грудня 2024 року о 12:38, відтак вона вважається врученою 11 грудня 2024 року.
Тоді апеляційну скаргу вдруге було направлено засобами поштового зв'язку 30 грудня 2024 року, тобто після закінчення встановленого законодавством строку для вчинення відповідних процесуальних дій.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Аналіз наведених вище норм процесуального права свідчить про те, що саме по собі подання заяви про поновлення пропущеного строку не є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. В свою чергу, пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений та апеляційна прийнята судом до розгляду лише у випадку визнання судом поважними причини пропуску такого строку. Разом з тим, поважними визнаються лише ті обставини, які пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не обґрунтовано підстав, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Щодо посилання апелянта на введенням воєнного стану, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Слід наголосити, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб'єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі № 640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб'єктивною перешкодою, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа тня № 500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21), від 15 квітня 2024 року (справа № 200/403/23).
Суд зазначає, що обставини зазначені апелянтом як поважні, самі по собі, не можуть свідчить про вжиттям апелянтом всіх дій для виконання останнім вимог КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням вищенаведеного, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст. ст. 44, 248, 286, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
В.В. Файдюк