П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26704/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року (суддя Хурса О.О., м. Одеса, повний текст рішення складений 12.12.2024) про повернення без розгляду заяви про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Члена Вищої ради правосуддя Саліхова Віталія Валерійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.08.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Члена Вищої ради правосуддя Саліхова Віталія Валерійовича, у якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , який в порушення ст.ст. 42, 43 Закону України «Про Вищу раду правосудця», пунктів 13.7, 13.8 Регламенту Вищої ради правосуддя не виготовив висновки по скаргах ОСОБА_3 від 28.08.2021 (вх. №М-3948/49/7-22) та ОСОБА_4 вх. №362/0/6-23 від 04.05.2023 та не передав висновки разом із дисциплінарними скаргами та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарній палаті;
- зобов'язати члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 по скаргах ОСОБА_3 від 28.08.2021 (вх. №М-3948/49/7-22) та ОСОБА_4 вх. №362/0/6-23 від 04.05.2023 виготовити висновки та передати їх разом із дисциплінарними скаргами та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарній палаті.
Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
24.11.2024 позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність члена ВРП, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова Віталія Валерійовича, який в порушення пунктів 13.7, 13.8, 13.9, 13.10 Регламенту Вищої ради правосуддя по скарзі ОСОБА_3 від 28.08.2021 (вх. №М- 3948/49/7-22) не розглянув в порядку пріоритету (п.13.7 Регламенту ВРП) протягом тридцяти днів із дня отримання скарги не ухвалив рішення і не підготував матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи, не постановив ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, не підготував висновок, який разом із дисциплінарною скаргою та зібраними під час попередньої перевірки матеріалами через відповідний структурний підрозділ секретаріату ВРП не передав на розгляд відповідної Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення скарги скаржнику, відмови у відкритті або відкриття дисциплінарної справи та по скарзі ОСОБА_4 (вх. №362/0/6-23 від 04.05.2023) порушив місячний строк розгляду дисциплінарної справи і підготував висновок лише 21.08.2024;
- визнати протиправною бездіяльність члена ВРП, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова Віталія Валерійовича, який в порушення пункту 13.8 Регламенту Вищої ради правосуддя обгрунтованою ухвалою не продовжив строк на перевірку по скаргах ОСОБА_3 від 28.08.2021 (вх. №М-3948/49/7-22) та ОСОБА_4 (вх. №362/0/6-23 від Запере 04.05.2023); рішені
- стягнути з члена ВРП, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосудді Саліхова Віталія Валерійовича на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену за наслідками протиправної бездіяльності члена Вищої ради правосуддя у розмірі 15 000 грн.;
- стягнути з члена ВРП, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова Віталія Валерійовича на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 19 601 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 заяву позивача про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог повернуто без розгляду відповідно до частини другої статті 167 КАС України.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що одночасна зміна підстави і предмету фактично є новим позовом. Тому, в даному випадку право позивача на доступ до суду в межах доповнених позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та на правити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На думку апелянта, подання заяви про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог прямо передбачено ч. 1 ст. 47 КАС України.
Відповідачі своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто у відкритому судовому засіданні.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 47 КАС України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такі висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, обґрунтовуючи підстави для звернення до адміністративного суду, зазначив, що Член Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 в порушення пункту сст.ст.42, 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктів 13.7, 13.8 Регламенту Вищої ради правосуддя щодо визначення пріоритетності розгляду скарг стосовно нього (подав заяву 11.04.2023 року про відставку і розгляд заяви ВРП зупинено на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України) та 6-ти місячний максимальний строк для попередньої перевірки дисциплінарної скарги, порушує його право на своєчасний розгляд скарги у встановлений строк, не більше шести місяців не підготував висновки по скарзі ОСОБА_3 від 28.08.2021 року (вх. №М-3948/49/7-22) та ОСОБА_4 вх. №362/0/6-23 від 04.05.2023 року та не передав висновки разом із дисциплінарними скаргами та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарній палаті. Позивач вважає, що зазначена бездіяльність призвела до протиправного зупинення розгляду його заяви про ставку від 11.04.2023 року.
У зв'язку із чим позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 який в порушення ст.ст. 42, 43 Закону України «Про Вищу раду правосудця», пунктів 13.7, 13.8 Регламенту Вищої ради правосуддя не виготовив висновки по скаргах ОСОБА_3 від 28.08.2021 (вх. №М-3948/49/7-22) та ОСОБА_4 вх. №362/0/6-23 від 04.05.2023 та не передав висновки разом із дисциплінарними скаргами та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарній палаті;
- зобов'язати члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 по скаргах ОСОБА_3 від 28.08.2021 (вх. №М-3948/49/7-22) та ОСОБА_4 вх. №362/0/6-23 від 04.05.2023 виготовив висновки та передати висновки разом із дисциплінарними скаргами та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарній палаті.
Подана 24.11.2024 до суду заява про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог, додатково обґрунтована тим, що, очевидна, на думку позивача, бездіяльність члена ВРП, члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова Віталія Валерійовича, який в порушення пунктів 13.7, 13.8, 13.9, 13.10 Регламенту Вищої ради правосуддя по скарзі ОСОБА_3 від 28.08.2021 року (вх. №М-3948/49/7-22) не розглянув в порядку пріоритету (п.13.7 Регламенту ВРП) протягом тридцяти днів із дня отримання скарги не ухвалив рішення і не підготував матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи, не постановив ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, не підготував висновок, який разом із дисциплінарною скаргою та зібраними під час попередньої перевірки матеріалами через відповідний структурний підрозділ секретаріату ВРП не передав на розгляд відповідної Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення скарги скаржнику, відмови у відкритті або відкриття дисциплінарної справи та по скарзі ОСОБА_4 (вх. №362/0/6-23 від 04.05.2023 року) порушив місячний строк розгляду дисциплінарної справи і підготував висновок лише 21.08.2024 року, заподіяло позивачу матеріальну та моральну шкоду, яку він просить стягнути з відповідача.
Аналізуючи наведені обставини колегія суддів дійшла висновку, що таким чином позивачем збільшено позовні вимоги до відповідача шляхом доповнення його новими обставинами. При цьому, підстави позову фактично не змінилися, оскільки не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Зазначений правовий висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15.
Отже, надаючи оцінку заяви позивача від 24.11.2024 про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що саме сприяло поданню такої заяви - зміна підстав позову або його предмету, а також суд не визначив, що є підставою позову в межах спору.
Між тим, колегія суддів вважає, що згадана заява позивача подана у відповідності до положень частини першої статті 47 КАС України, і суд першої інстанції повернув її без з'ясування відповідних передумов для цього та, як наслідок, постановив незаконну ухвалу.
Таким чином знайшли своє підтвердження доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наслідками чого, оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню у разі задоволенні позову сторони, а даною постановою скасовано увалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто спір по суті не вирішувався, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для вирішення питання про стягнення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року про повернення без розгляду заяви про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов