01032, м.Київ-32, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
"20" жовтня 2010 р. Справа № Б22/193-10
За заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Рівакс”, м. Київ
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвита”, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе
про банкрутство
Суддя Третьякова О.О.
За участю представників:
від заявника -Сніжко О.Ю. (дов. б/н від 16 лютого 2010 р.)
від боржника -Гурлов В.О. (дов. б/н від 18 жовтня 2010 р.)
Ліщина І.О. (дов. б/н від 18 жовтня 2010 р.)
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю “Рівакс”, м. Київ (далі -заявник) про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвита”, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе (далі -боржник) у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити 301143,43 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20 вересня 2010 року порушено провадження у справі №Б22/193-10 та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні суду на 20 жовтня 2010 року о 10-15 год.
В судовому засіданні 20 жовтня 2010 року судом на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 16-00.
Заявником подано клопотання від 19 жовтня 2010 року (вх№ суду 12539 від 19 жовтня 2010 року) про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Істоміна С.А. (ліцензія серії АВ №НОМЕР_1 від 24 жовтня 2008 року), АДРЕСА_1.
Через загальний відділ суду боржником подано клопотання від 19 жовтня 2010 року (вх№ суду 12554 від 20 жовтня 2010 року) про припинення провадження у справі №Б22/193-10 у зв'язку з тим, що боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.
Представник заявника проти зазначеного клопотання заперечив з тих підстав, що йому не відомо про надходження коштів від боржника на його рахунок, а також, що погашення заборгованості відбулося під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто в порушення вимог статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, заявником подано клопотання від 20 жовтня 2010 року (вх.№суду 12582 від 20 жовтня 2010 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що боржником не виконано вимоги ухвали господарського суду Київської області від 20 вересня 2010 року у справі № Б22/193-10 щодо подання витребуваних документів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників заявника та боржника, суд встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 25 лютого 2010 року у справі №10/010-10 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвита”(08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г; код ЄДРПОУ 32709379) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Рівакс”(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-А; код ЄДРПОУ 33495552) 297 928 грн. 15 коп. -заборгованості, 2 979 грн. 28 коп. -державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення господарським судом Київської області 25 травня 2010 року видано відповідний наказ.
Згідно постанови відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 27 травня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу у справі №10/010-10, виданого 25 травня 2010 року.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
За приписами абзацу 8 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю “Ольвита” станом на день звернення товариства з обмеженою відповідальністю “Рівакс” до господарського суду Київської області з заявою про порушення справи про банкрутство свої грошові зобов'язання перед заявником в сумі 301143,43 грн. протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати не виконало, що стало підставою для порушення справи №Б22/193-10.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. Отже у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог, тощо.
Судом встановлено, що станом на день проведення підготовчого засідання боржником погашено грошові вимоги заявника (ініціюючого кредитора) у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №264 та №265 від 18 жовтня 2010 року з відповідними відмітками Акціонерного Банку «Київська Русь»про одержання коштів та проведення операцій з перерахування таких коштів, а також листами Акціонерного Банку «Київська Русь» від 19 жовтня 2010 року №10966/18-45609 та від 20 жовтня 2010 року №10970/18-45609 про списання грошових коштів в загальній сумі 301464,43 грн. (з врахуванням судових витрат у справі про банкрутство) з рахунку боржника згідно платіжних доручень №264 та №265 з підтвердженням, що станом на 20 жовтня 2010 року кошти не поверталися.
Крім того, боржником в судовому засіданні 20 жовтня 2010 року подано довідку Акціонерного Банку «Київська Русь», з якої вбачається, що останній здійснив запит до ПАТ «Кредитпромбанк»про зарахування коштів на поточний рахунок №260091932 товариства з обмеженою відповідальністю “Рівакс” (код ЄДРПОУ 33495552) з поточного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвита” (код ЄДРПОУ 32709379) №2600656920001 по платіжним дорученням №264 та №265 від 18 жовтня 2010 року, на який (запит) ПАТ «Кредитпромбанк»надав відповідь по системі «Електронна пошта НБУ»за реєстровим №12473 від 20 жовтня 2010 року про підтвердження надходження коштів на поточний рахунок одержувача платежу в загальній сумі 301464,43 грн.
В силу статей 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на задоволення вимог конкурсних кредиторів поширює свою дію введений у справі мораторій.
Господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню (пункт 1.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 (далі -Рекомендації)).
У разі встановлення судом факту задоволення боржником вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) всупереч дії мораторію суд не повинен припиняти провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що такий факт є результатом протиправної поведінки боржника (пункт 8.2 Рекомендацій).
Тобто, це стосується випадку, коли відбувається часткове задоволення боржником грошових вимог кредиторів.
Отже, часткове задоволення боржником грошових вимог кредиторів після порушення провадження у справі про банкрутство не є законною підставою для припинення провадження у справі.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 15 березня 2005 року у справі № 20-8/035.
В той же час, боржник вправі одночасно погасити всі без виключення грошові вимоги конкурсних кредиторів у процедурі розпорядження майном.
У разі повного задоволення всіх вимог кредиторів, введений з моменту порушення справи про банкрутство мораторій не діє, оскільки має місце не індивідуальне, а колективне задоволення вимог кредиторів та жодному кредитору боржника у справі не надається переваг в порівнянні з іншими.
Таке право боржника прямо не передбачено в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак воно випливає зі змісту статті 40 цього Закону.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.
При цьому, вказана стаття визначає, що провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадку, передбаченому пунктом 7, - лише до визнання боржника банкрутом.
Водночас, зазначена норма не обмежує можливість припинення провадження у справі про банкрутство у такому випадку будь-яким етапом процедури банкрутства.
Згідно з частиною 11 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.
На підставі наведеного в сукупності слід дійти висновку, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не забороняє погашення всіх грошових вимог ініціюючого кредитора до здійснення публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційних друкованих органах.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 11 червня 2008 року у справі № 4/290б/84 та від 05 листопада 2008 року у справі № 310/14б-06.
Оскільки, під час підготовчого засідання судом встановлено факт виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами у справі, що відбулось до визнання боржника банкрутом, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності боржника, та, враховуючи першочергове завдання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»- відновлення платоспроможності боржника, вважає, що підстави для подальшого руху справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвита” відсутні, тому припиняє провадження у справі №Б22/193-10 в порядку пункту 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Приймаючи до уваги наявні підстави для припинення провадження у справі, клопотання заявника про відкладення, яке пов'язане з подальшим розглядом справи №Б22/193-10, судом відхиляється.
Крім того, з огляду на статтю 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, неподання відзиву і витребуваних господарським судом документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Беручи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 1, 6, 11, 12, 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України, -
1. Провадження у справі № Б22/193-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвита”(08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г; код 32709379) припинити.
2. Ухвалу надіслати заявнику, божнику, державній виконавчій службі за місцем знаходження боржника, державному реєстратору за місцем знаходження боржника, Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області.
Дана ухвала господарського суду може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя О.О. Третьякова