18 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/18563/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 р. (суддя Серьогіна О.В) в адміністративній справі №160/18563/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати складену Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000457 та прийняте нею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000248/1 від 12 квітня 2024 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про документальне підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту, протиправне коригування митної вартості і відмови в прийнятті митної декларації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024р., ухваленим за результатом розгляду за правилами загального позовного провадження, адміністративний позов ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Одеською митницею подано апеляційну скаргу, в якій вона посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що надані позивачем для митного оформлення товару документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500500012709U7 з метою оформлення товару для тварин
"Селікагелевий гігієнічний наповнювач у вигляді гранул для котячих туалетів не в аерозольній упаковці не для медичного використання: "Сілікагелевий наповнювач для котячих туалетів 1-8мм, 3,8 л (1,5 кг), - 31040 шт. Виробник: WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: Своя Лінія. Митна вартість товару заявлена за основним методом за ціною контракту. Даний товар надійшов ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» на виконання зовнішньоекономічного контракту №3458-CL/CN від 01 січня 2020р., укладеного з компанією WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO., LTD (Китай).
Для підтвердження митної вартості товару ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01 січня 2020 р. № 3458-CL/CN, специфікацію №44 від 05 грудня 2023 р., комерційний інвойс від 30 грудня 2023 р. №2023ATB 29-30 та інші документи. У відповідь на повідомлення митниці ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» додатково надано: swift від 29 лютого 2024 р., заявку на перевезення вантажу морським транспортом, прайс-лист від 02 жовтня 2023 р.
Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації UA500500/2024/000457 та прийняте нею рішення №UA500500/2024/000248/1 від 12 квітня 2024 р. про коригування митної вартості товару за резервним методом (2 г).
Суд першої інстанції за результатами розгляду адміністративного позову дійшов висновку про протиправність вищевказаного рішення та картки відмови та наявність підстав для їх скасування.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості вказав на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару (справа № 280/1824/19).
Щодо не підтвердження позивачем відомостей про вартість пакування.
Частиною 10 статті 58 МК України передбачено, що витрати на упаковку товару стають складовою митної вартості лише тоді, коли вони не включалися до ціни товару і були понесені покупцем.
Проте пунктом 2.3 Контракту № 3458-CL/CN від 01 січня 2020 р., за яким здійснювалась поставка товару встановлено, що ціна товару включає в себе вартість упаковки та маркування товару.
Щодо надання до митного оформлення рахунку на оплату, в якому не зазначені витрати на завантажування та розвантажування вантажу слід зазначити, що сума даних витрат вказана у наданій позивачем до митного оформлення заявці на перевезенім вантажу морським транспортом №77011/280518_2 від 05 січня 2024 р. до договору транспортного експедирування №88190 від 09 квітня 2024 р.
Щодо твердження про те, що в транспортній накладній (CMR) від 09 квітня 2024 р. зазначено, що перевізником є LTD "LAMAN TRANS EXPRESS", а рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ "ТРАНС ФАВОРИТ" слід зазначити наступне.
Згідно з п.2.1.1. договору транспортного експедирування №88190 від 09 квітня 2024р., укладеного між ТОВ "АТБ Маркет" та ТОВ "ТРАНС ФАВОРИТ" - експедитор зобов'язаний "здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою".
Щодо мінімального страхування.
Контрактом №3458-CL/CN від 01 січня 2020 р. передбачено, що Товар має бути поставлений на умовах поставки FOB згідно з правилами Інкотермс-2010.
Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB: як у Продавця та і Покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування. Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» здійснює добровільне страхування за Генеральним договором добровільного страхування вантажів № 04г0д від 11 березня 2020р., в зв'язку із чим ним було надано відповідачу заявку на страхування №17783 від 21 березня 2020 р.
Щодо не підтвердження оплати за постановлений товар, то позивачем до митного оформлення було надано рахунок - фактуру (інфойс) №2023 АТВ 29-30 від 30 грудня 2023 р., swift від 29 лютого 2024 р.
Викладене свідчить про протиправність складання Одеською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000457 та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000248/1 від 12 квітня 2024 р.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 р. в адміністративній справі №160/18563/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 лютого 2025 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник