18 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/18725/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 р. (суддя Конєва С.О) в адміністративній справі №160/18725/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 047250020065 від 05 квітня 2024 р. про відмову у призначенні йому пенсії відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його страхового стажу періоди роботи з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р., з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986 р., з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р., та періоди здійснення підприємницької діяльність за умовами сплати фіксованого розміру прибуткового податку з 20 лютого 1997 р. по 30 червня 1997 р., періоду здійснення підприємницької діяльність за умови спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2000 р. по 30 вересня 2007 р., періоду здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01 січня 2001 р. по 28 лютого 2001 р., з 01 квітня 2001 р. по 31 травня 2001 р., з 01 липня 2001 р. по 30 листопада 2001 р., з 01 січня 2003 р. по 31 грудня 2003 р.;
- призначити йому пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 29 березня 2024 р.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що 29 березня 2024р. звернувся до із заявою про призначення пенсії за віком відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області протиправно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №047250020065 від 05 квітня 2024р. у зв'язку із відсутністю в нього необхідного страхового стажу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 047250020065 від 05 квітня 2024 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р., з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986 р., з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р., а також періоди провадження підприємницької діяльності з 01 січня 2001 р. по 28 лютого 2001 р., з 01 квітня 2001 р. по 31 травня 2001 р., з 01 липня 2001 р. по 30 листопада 2001 р., з 01 січня 2003 р. по 31 грудня 2003 р.;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2024 р. про призначення пенсії за віком із урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України;
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 є недостатнім для призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Не зараховано до страхового стажу періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 06 жовтня 1982р., а саме: з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р. - маються розбіжності між датою звільнення та датою наказу про звільнення; з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986 р. - відсутня довідка про вироблені трудодні встановлений колгоспом мінімум; з 02 жовтня 1987р. по 29 квітня 1988 р. - відсутній підпис керівника або уповноваженої особи. Для зарахування зазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки. Також вказано, що здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування підтверджується: - індивідуальними відомостями про застраховану особу; - свідоцтвом про сплату єдиного податку; - спеціальним торговим патентом; - патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян; - документами про сплату єдиного податку; - довідками про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Крім того вважає, що судові витрати пов'язані із наданням правничої допомоги в розмірі 2500,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 березня 2024р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення №047250020065 від 05 квітня 2024 р. про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оскільки він не набув необхідного страхового стажу. В рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди: роботи з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р. за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 06 жовтня 1982 р. - маються розбіжності між датою та датою наказу; роботи з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986 р. - відсутня довідка про вироблені трудодні встановлений колгоспом мінімум та реорганізація колгоспу; роботи з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р. - відсутній підпис відділу кадрів.
Також Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом №1000-0202-8/95340 від 06 червня 2024 р. повідомило, що оскільки відсутні документи про сплату страхових внесків, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період з 20 лютого 1997 р. по 30 червня 1997 р., коли він здійснював підприємницьку діяльність за умовами сплати фіксованого розміру прибуткового податку; період з 01 січня 2000 року по 30 вересня 2007 р. коли він здійснював підприємницьку діяльність за умови спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; період з 01 січня 2001 р. по 28 лютого 2001 р., з 01 квітня 2001 р. по 31 травня 2001 р., з 01 липня 2001 р. по 30 листопада 2001 р., з 01 січня 2003 р. по 31 грудня 2003 р. коли він перебував на спрощеній системі оподаткування
Частково задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок стосовно протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250020065 від 05 квітня 2024 р. та наявності підстав для його скасування, а також необхідності повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії за віком та врахувати до його страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р., з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986 р., з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р., а також періодів провадження підприємницької діяльності з 01 січня 2001 р. по 28 лютого 2001 р., з 01 квітня 2001 р. по 31 травня 2001 р., з 01 липня 2001 р. по 30 листопада 2001 р., з 01 січня 2003 р. по 31 грудня 2003 р.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» статтею 26 якого визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017р. Починаючи з 01 січня 2018 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 р. по 31 грудня 2024 р. - не менше 31 р.
Статтею 1, частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вбачається зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047250020065 від 05 квітня 2024 р., підставою відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, стала обставина відсутності в нього необхідного страхового стажу. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи:
- з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р., оскільки маються розбіжності в записах трудової книжки між датою звільнення та датою наказу про звільнення;
- з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986 р., оскільки відсутня довідка про вироблені трудодні;
- з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р. оскільки в трудовій книжці відсутній підпис відділу кадрів.
До введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» частиною 1,2 статті 56 якого встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 - 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р. визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці
відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з'їздом колгоспників 27 листопада 1969 р., затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28 листопада 1969 р., громадяни СРСР приймаються в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 від 06 жовтня 1982 р., ОСОБА_1 у період з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р. працював на шахті «Кадикчанская» п/о «Северовостоуголь»; у період з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986р. в колгоспі «Жовтнева революція» по договору на вирощуванні фруктів; у період з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р. в Нікопольській виробничій конторі зеленого господарства м. Нікополя (а.с.18-24).
Щодо періоду роботи з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986р. слід зазначити, що відсутня необхідність підтвердження вироблених мінімумів трудоднів, оскільки позивач не був членом колгоспу, а працював за трудовим договором.
Щодо недоліків записів трудової книжки в частині періодів роботи з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р. та з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р. слід зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 р. у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що недоліки заповнення трудової книжки, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Враховуючи дані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 047250020065 від 05 квітня 2024 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також необхідності повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії та врахувати до його страхового стажу періоди роботи з 23 квітня 1985 р. по 02 липня 1986 р., з 01 вересня 1986 р. по 16 жовтня 1986 р. та з 02 жовтня 1987 р. по 29 квітня 1988 р.
Окрім того, позивач здійснював підприємницьку діяльність з 01 січня 2001 р. по 28 лютого 2001 р., з 01 квітня 2001 р. по 31 травня 2001 р., з 01 липня 2001 р. по 30 листопада 2001 р., з 01 січня 2003 р. по 31 грудня 2003 р. на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копією листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10 січня 2024 р. (а.с. 28).
Відповідно до абзацу другого п. 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 р. в редакції на час звернення позивача за призначенням пенсії визначено, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Тобто суд першої інстанції вірно вказав, що законодавець передбачив зарахування до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періодів провадження ними підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків.
Суд першої інстанції здійснив розподіл судових витрат по справі та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн., що на думку суду апеляційної інстанції є співмірним зі складністю даної справи.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024р. в адміністративній справі №160/18725/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 лютого 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник