18 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/9152/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року (суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у виплаті позивачеві суми пенсії у розмірі 455 641 грн 33 коп., що підлягали виплаті пенсіонерові, чоловіку позивача, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачеві суми пенсії у розмірі 455 641 грн 33 коп., що підлягали виплаті пенсіонерові, чоловіку позивача і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 280/7380/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_2 по пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі № 280/5224/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1500/С від 03.08.2021, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум у розмірі 86% грошового забезпечення.
На виконання названих Головним управлінням за життя ОСОБА_2 проведено перерахунки пенсії, проте нараховані суми у розмірі 41 639,36 грн та 414 001,97 грн не були здійснені.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.02.2024.
ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22.02.1974.
Позивач 12.08.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просила виплатити неотримані померлим чоловіком суми пенсії в розмірі 455 641,33 грн.
Листом від 30.08 2024 за № 15299-14573/К-02/8-0800/24 відповідач повідомив, що оскільки заявниця не є стороною у судових справах № 280/7380/20 та № 280/5224/23, підстав для виплати суми, нарахованої на виконання судових рішень, відсутні.
Вважаючи протиправною таку відмову, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно зі ст. 61 названого закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що приписи статті 61 Закону № 2262-ХІІ прямо зобов'язують відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею за умови, що з відповідною заявою такі особи звернулися не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Враховуючи той факт, що позивач, будучи дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсіонера ОСОБА_2 , звернулася до пенсійного органу 12.08.2024, тобто не пізніше шести місяців з дня смерті чоловіка, остання є особою, що набула право на виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Враховуючи неведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року в адміністративній справі № 280/9152/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 18 лютого 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 18 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова