Провадження № 33/803/643/25 Справа № 187/2113/24 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
18 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Петриківського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах зазначених в протоколі, ОСОБА_1 10.11.2024 року в с. Петриківка по вул. Калнишевського, керував автомобілем GEELY н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, мав різкий запах алкоголю із порожнини роту, нестійка хода, відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я та застосування алкотестера Драгер , що зафіксовано на відеокамеру, чим порушив вимоги ст. 130 ч.1 КУпАп
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в судовому засіданні він участі не приймав, проходить службу у ЗСУ, тому не мав змоги вчасно подати апеляційну скаргу.
Вказує, що висновки суду першої інстанції про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Враховуючи те, що в судовому засіданні ОСОБА_2 участі не приймав, проходить службу у ЗСУ, тому не мав змоги вчасно подати апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає за можливе поновити останньому строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 589338, який складено 10 листопада 2024 року на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому некоректно викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 керував транспортними засобам в стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп»яніння відмовився.
Вищевказане свідчить, що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , є не конкретизованим, оскільки зазначено дві різні ознаки складе даного адміністративного правопорушення, що в свою чергу позбавляє останнього права на захист від конкретного обвинувачення і є істотним порушенням.
При цьому суд першої інстанції, викладаючи встановлені ним фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, а саме керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що останньому, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, не інкримінувалось.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення ("проведення несанкціонованого пікету"), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За таких обставин постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Петриківського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати не винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун