01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" жовтня 2010 р. Справа № 3/125-10
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Малополовецьке", с. Малополовецьке, Фастівський район, Київська область
до Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя",
с. Малополовецьке, Фастівський район, Київська область
про стягнення 85219,52 грн.,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
Дочірнім підприємством "Малополовецьке" (далі позивач) заявлено позов до Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (далі відповідач) про стягнення 85219,52 грн. безпідставно набутих коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 1212 ЦК України з огляду на те, що позивач вважає, що безпідставно сплатив на користь відповідача кошти в сумі 85219,52 грн. за векселем №713215742378.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.10р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 22.06.10р.
18.06.10р. на адресу господарського суду Київської області від КСП "Нове життя" надійшла довідка-пояснення по суті справи та заперечення щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.10р., у зв'язку з неявкою представника позивача та відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 06.07.10р.
24.06.10р. на адресу господарського суду Київської області від Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" надійшла заява про застосування строку позовної давності та відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.10р. було відкладено розгляд даної справи на 28.07.10р.
В судовому засіданні, яке відбулося 28.07.10р. представником позивача було подано письмові пояснення на заперечення відповідача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.10р. продовжено строк вирішення даної справи та відкладено її розгляд на 29.09.10р.
В судовому засіданні, яке відбулося 29.09.10р. було оголошено перерву до 06.10.10р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд,
встановив:
10.04.2000р. між Колективним сільськогосподарським підприємством "Нове Життя" (продавець) та Дочірнім підприємством "Малополовецьке" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №16.
10.04.2000р. між Колективним сільськогосподарським підприємством "Нове Життя" (продавець) та Дочірнім підприємством "Малополовецьке" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу приміщення гаража №17.
10.04.2000р. між Колективним сільськогосподарським підприємством "Нове Життя" (продавець) та Дочірнім підприємством "Малополовецьке" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва №19.
21.04.2000р. між Колективним сільськогосподарським підприємством "Нове Життя" (продавець) та Дочірнім підприємством "Малополовецьке" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №23.
19.05.2000р. між сторонами укладено додаткову угоду до договорів № 16 від 10.04.2000р., №17 від 10.04.2000р., №19 від 10.04.2000р., №23 від 21.04.2000р. за умов якої Дочірнє підприємство "Малополовецьке" здійснює оплату заборгованості перед Колективним сільськогосподарським підприємством "Нове Життя" шляхом оформлення простого векселя № 713215742378 на суму 84263,74 грн.
В матеріалах справи міститься копія акта від 19.05.2000р. прийому-передачі простого векселя № 713215742378 на суму 84263,74 грн. та довіреності № 368713 від 19.05.2000р. Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.
01.10.08р. ДП "Малополовецьке" здійснило проплату за простим векселем №713215742378 загалом на суму 85219,52 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копією платіжного доручення від 01.10.08р. №106 на суму 37032,32 грн. (призначення платежу: часткове погашення векселя №713215742378 за молодняк ВРХ і бжелородини згідно дог. №23 від 21.04.2000р., за сільськогосподарську техніку зг. дог. №16 від 10.04.2000р. і рішення господарського суду Київської області від 02.04.03р. та копією платіжного доручення від 01.10.08р. №105 на суму 48187,20 грн. (призначення платежу: часткове погашення векселя №713215742378 за незавершене виробництво (посів 142,7 га) зг. дог. №19 від 10.04.2000р. за буд. гаража зг. дог. №17 від 10.04.2000р. і рішення господарського суду Київської області від 02.04.03р.
26.01.10р. позивач направив на адресу відповідача вимогу датовану 21.01.10р. за №21/01-1, в якій вимагав в 7-ми денний термін з моменту отримання даної вимоги повернути простий вексель № 713215742378 або кошти в сумі 84263,74 грн.
В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що на думку позивача останній безпідставно сплатив відповідачу кошти в сумі 85219,52 грн., а відповідач безпідставно їх набув.
Приписами частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.03р. у справі №25/3-2003 за позовом КСП "Нове Життя" до ДП "Малополовецьке" про зобов'язання повернути майно, яке одержане за договором купівлі-продажу від 21.04.2000р. №23, позов задоволено, стягнуто з ДП "Малополовецьке" на користь КСП "Нове Життя" 17075,00 грн. вартості майна за договором купівлі-продажу від 21.04.2000р. №23. При цьому згаданим рішенням встановлено той факт, що майно за договором купівлі-продажу від 21.04.2000р. №23 було передано ДП "Малополовецьке", проте повернути його внатурі неможливо.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.03р. у справі №26/3-2003 за позовом КСП "Нове Життя" до ДП "Малополовецьке" про зобов'язання відшкодування 23830,00 грн., позов задоволено, стягнуто з ДП "Малополовецьке" на користь КСП "Нове Життя" 23830,00 грн. витрат за договором купівлі-продажу від 10.04.2000р. №19. При цьому згаданим рішенням встановлено той факт, що майно за договором купівлі-продажу від 10.04.2000р. №19 було передано ДП "Малополовецьке", проте повернути його внатурі неможливо.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.03р. у справі №27/3-2003 за позовом КСП "Нове Життя" до ДП "Малополовецьке" про зобов'язання повернути майно, яке одержане за договором купівлі-продажу від 10.04.2000р. №16, позов задоволено, стягнуто з ДП "Малополовецьке" на користь КСП "Нове Життя" 19357,00 грн. вартості майна за договором купівлі-продажу від 10.04.2000р. №16. При цьому згаданим рішенням встановлено той факт, що майно за договором купівлі-продажу від 10.04.2000р. №16 було передано ДП "Малополовецьке", проте повернути його внатурі неможливо.
Зазначеними рішеннями суду було встановлено, що договори від 10.04.2000р. №№16, 19 та договір від 21.04.2000р. №23 були визнані недійсними, і саме тому в зв'язку з повернути спірне майно, з ДП "Малополовецьке" було стягнуто вартість спірного майна, і як вбачається з матеріалів справи (а.с. №23-24) на виконання рішень суду ДП "Малополовецьке" і було перераховано на користь КСП "Нове Життя" 85219,52 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.06.09р. у справі №19/114-09 за позовом КСП "Нове Життя" до ДП "Малополовецьке" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, в позові відмовлено. При цьому згаданим рішенням встановлено той факт, на виконання зобов'язань за договором КСП "Нове Життя" передало, а Дочірнє підприємство "Малополовецьке" прийняло у власність гараж, що розташований за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Малополовецьке, вул. Молодіжна за актом прийому-передачі від 10 квітня 2000 року, а сторони виконали зобов'язання (як і по передачі гаражу, так і по оплаті коштів) за договором № 17 купівлі-продажу будівлі гаражу.
Згідно частини першої та другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно частини п'ятої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Обов'язок доказування відповідно до п. 4 частини третьої ст.129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги.
Зокрема, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Малополовецьке" про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" 85219,52 грн. безпідставно набутих коштів, з підстав, викладених у позовній заяві, є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довів, що він безпідставно сплатив на користь відповідача кошти в сумі 85219,52 грн., в той же час, як матеріали справи місять докази перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача виконуючи рішення судів, а не безпідставно, як він на те посилається.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 02.11.10р.