18 лютого 2025 року Справа № 640/22334/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №640/22334/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джеремін» (вул.Щербакова 52, м.Київ, 04111, ЄДРПОУ 40109477) до Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43115923, вулиця Дегтярівська11Г, м.Київ, 04119) про скасування картки, постановив ухвалу.
21.09.2020 вх.№640/22334/20 позивач у позовній заяві (поштовий конверт 8561201256993, 85612, Донецька область, м.Курахове, проспект Запорізький 40А/5) просить: скасувати картку відмови у митному оформленні від 29.05.2020 № UA100080/2020/00076. 02.10.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. прийняв позовної заяви до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (ЄДРСР 91969486). Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 адміністративна справа №640/22334/20 (22.01.2025 вх.№3101/25) передана судді Л.В.Трофімовій, у зв'язку з чим суддя приймає справу до свого провадження.
24.01.2025 суд прийняв справу до свого провадження та залишив позовну заяву без руху (ЄДРСР 124677372) - надав позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, зокрема: обгрунтувати зміст і характер порушеного права яким саме суб'єктом публічної адміністрації, обрати спосіб захисту порушеного права відповідно до ст.5 КАС України; надати власне підтвердження на виконання п.11 ч.5 ст.160 КАС України; повідомити актуальну податкову адресу належного відповідача і відомості про електронний кабінет як юридичної особи - позивача в ЄСІТС; виписку з ЄДР та відомості про податкову адресу платника податків у контексті вимог ст.45 Податкового кодексу України.
17.02.2025 вх.№8055/25 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява від представника позивача про уточнення позовних вимог: скасувати рішення (картку) про відмову у митному оформленні та застосувати митну вартість заявлену у митній декларації, за якою відмовлено.
У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права обраним відповідачем і не надав доказ на підтвердження втручання саме Державною митною службою України у яке право позивача.
Позивач не зазначив які ознаки індивідуального акта має картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, обираючи невідповідний ст.5 КАС України спосіб захисту (скасувати без визнання протиправним) якого саме порушеного права щодо поданих 28.05.2020 документів якій митниці під час здійснення публічно-владних управлінських функцій.
03.02.2025 вх.№5348/25 представник Державної митної служби України у письмових поясненнях стверджує: між Держмитслужбою та позивачем у контексті заявлених позовних вимог не існує жодних матеріально-правових відносин, оскільки Держмитслужба відповідно до своїх повноважень безпосередньо не здійснює митні формальності. Картка відмови від 29.05.2020 складена Київською митницею. Позовна заява не містить обгрунтування порушення прав чи інтересів позивача з боку Державної митної служби України.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Матеріали адміністративного позову не містять відомостей про звернення позивача до Державної митної служби України та/або ухвалення індивідуальних актів за заявами позивача, що потребує обгрунтування, позаяк скасування індивідуального акта є наслідком визнання його протиправності (п.2 ч.1 ст.5 КАС України), проте такий спосіб захисту позивач не обирав, вимог не формував і на виконання ч.7 ст.161 КАС України рішення як індивідуальний акт Київської митниці не зазначав і не надавав, до Київської митниці у контексті п.4 ч.1 ст.5 КАС України вимоги не формував.
У картці роз'яснено: рішення про відмову у прийнятті митної декларації може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Київська митниця (03124, бульвар Вацлава Гавела 8А) або у суді, проте вимоги щодо рішення митниці про коригування митної вартості товарів цей адміністративний позов не містить.
Обов'язковою умовою залучення особи до участі у справі в якості третьої особи є доведення можливості впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси та обов'язки такої особи.
У позові не повідомляється: з якою саме датою пов'язує позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до пунктів 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, інтересів позивача.
Суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 , 161 КАС України і недоліки ухвали без руху від 24.01.2025 не усунуті.
Вимога скасувати рішення (картку) про відмову у митному оформленні та застосувати митну вартість заявлену у митній декларації, за якою відмовлено потребує обгрунтування представником позивача у контексті обраного способу захисту та дати митної декларації і дати відповідного рішення/рішень з розрахунком сплати судового збору.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Усупереч вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивач не надав власне підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак позивач зазначив: «з порушеного питання не подано іншого позову до іншого суду».
ВС 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Згідно з частиною 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (висновки Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).
Керуючись ст. ст. 2, 121, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд
Продовжити строк ТОВ «Джеремін» (ЄДРПОУ 40109477) для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу п'ять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвал від 24.01.2025, 18.02.2025, зокрема: обгрунтувати зміст і характер порушеного права яким саме суб'єктом публічної адміністрації; обрати спосіб захисту порушеного права відповідно до ст.5 КАС України; надати власне підтвердження на виконання п.11 ч.5 ст.160 КАС України; повідомити актуальну податкову адресу належного відповідача; відомості про електронний кабінет як юридичної особи - позивача в ЄСІТС; виписку з ЄДР стосовно позивача та відомості про податкову адресу платника податків у контексті вимог ст.45 Податкового кодексу України; повідомити: з якою саме датою пов'язує позивач початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо якого рішення про коригування митної вартості якого суб'єкта владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України, якої митної декларації та якої саме картки; обгрунтування сплати судового збору щодо оскарження індивідуального акта/актів якого саме відповідача.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява належить поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА