про повернення позовної заяви
17 лютого 2025 року Справа № 580/1150/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
03.02.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Єрьоміної В.А. (65009, м.Одеса, Гагарінське плато 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 відносно позивача щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 15.05.2023 до дня фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі - 25 листопада 2024 року відповідно до вказаної вище постанови КМУ включно за весь час затримки виплати;
зобов'язання відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування відповідно до вказаної постанови КМУ №168 за період з 15.05.2023 до дня фактичної виплати додаткової винагороди - 25 листопада 2024 року відповідно до вказаної вище постанови КМУ включно за весь час затримки виплати;
визнання протиправною бездіяльності відповідача відносно позивача щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до вказаної постанови КМУ №168 за період з 18.09.2023 до дня фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі - 25 грудня 2024 року відповідно до вказаної вище постанови КМУ включно за увесь час затримки виплати;
зобов'язання відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до вказаної постанови КМУ №168 за період з 18.09.2023 до дня фактичної виплати додаткової винагороди - 25 грудня 2024 року відповідно до вказаної вище постанови КМУ включно за увесь час затримки виплати.
Обґрунтовуючи зазначили, що позивач проходив військову службу у відповідачів. Під час військової служби позивач отримав бойову травму 15.05.2023. Тому проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні. У вищевказані періоди відповідачі не здійснювали позивачу виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168. 25 листопада 2024 року на виконання заяви представниці позивача здійснено нарахування та виплату додаткової грошової винагороди відповідно до вказаної вище постанови КМУ в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. 25 грудня 2024 року на виконання заяви представниці позивача відповідач 2 здійснив нарахування та виплату додаткової грошової винагороди відповідно до вказаної вище постанови КМУ в розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Позивач вважає не нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення суперечить закону.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 10 лютого 2025 року суд залишив її без руху.
12.02.2025 на адресу суду від представниці позивача адвокатки Єрьоміної В.А. надійшла заява вх.№7362/25, в якій просила поновити позивачу строк на звернення до суду зі вказаним позовом та відкрити провадження у справі (далі - Заява). Обґрунтовуючи посилалася на постанову Верховного Суду від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, в якій зазначено, що у спорах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, визначений ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Водночас суд урахував, що нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» строк - у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов'язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.
Представниця позивача та позивач у Заяві не вказали жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Натомість зміст Заяви полягає виключно в не погодженні з висновками суду та власне, помилкове твердження представниці позивача, що строк звернення до суду позивач не пропустив.
Щодо висновків, зазначених у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, на які посилається представниця позивача у Заяві. У вказаній справі обставини стосувалися подібного предмета спору та не ідентичних обставин спору, позаяк спірні правовідносини у ній стосувалися нарахування та виплати позивачці компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. У справі, що розглядається позивач звернувся до суду щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168. Отже, вказані вище висновки ВС для неї не застосовні.
Викладені у Заяві доводи не стосуються об'єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідачів та суду щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування відповідно до вказаної постанови КМУ №168 за період з 15.05.2023 до дня фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі - 25 листопада 2024 року та за період з 18.09.2023 до дня фактичної виплати додаткової винагороди у повному обсязі - 25 грудня 2024 року, а отже, не обґрунтовані.
Оскільки поважних причин позивач не вказує та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення Заяви відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ “Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Оскільки доказів сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою не надано, відсутні підстави для його повернення.
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви вх. від 12.02.2025 №7362/25 адвокатки Єрьоміної В.А. від імені ОСОБА_1 про виконання ухвали суду.
Повернути його позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяАнжеліка БАБИЧ