Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 лютого 2024 року справа №520/19449/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) №204850000383 від 06.04.2023, яким відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням його заробітної плати на підставі архівних довідок про заробітну плату №30, №31, №32, №33 від 16.09.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням його заробітної плати на підставі архівних довідок про заробітну плату №30, №31, №32, №33 від 16.09.2021, та виплатити йому різницю недоотриманої пенсії, починаючи з 01.11.2021;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії з 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяц;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі архівних довідок виданих на тимчасово окупованих територіях Луганської області.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач, на адресу суду, відзив на адміністративний позов надав. Проти задоволення позовних вимог заперечував.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Позивач 25 жовтня 2021 року звернувся через Веб-Портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням архівних довідок про заробітну плату №30, №31, №32, №33 від 16.09.2021, які видані відділом по забезпеченню життєдіяльності смт Маломиколаївка адміністрації міста Антрацита і Антрацитівського району Луганської народної республіки.
За результатами розгляду заяви від 25.10.2021 позивачеві рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №76 від 25.10.2021 за принципом екстериторіальності було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки на думку територіального управління ПФУ, довідки не підтверджені первинними документами.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року по справі № 520/837/22 - скасувано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'зання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області № 76 від 25.10.2021 року, яким відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням його заробітної плати на підставі архівних довідок про заробітну плату № 30, № 31, № 32, № 33 від 16.09.2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 25.10.2021 року щодо перерахунку пенсії.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі № 520/837/22, заяву позивача повторно розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 06.04.2023 №20485000383, яким у перерахунку на підставі архівних довідок позивачу відмовлено.
Підстава відмови мотивована тим, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органом на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків у разі, якщо він виданий органом створеним у порядку, не передбаченому законом.
Не погоджуючись з відмовою відповідача позивач звернувся до суду з позовом.
Суд вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог виходив з такого.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, абзацом першим якої визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
Вказане рішення суб'єкта владних повноважень мотивоване неможливістю перевірки документів, на підставі яких видано довідки, через непідконтрольність Українській владі тимчасово окупованої території Луганської області.
Так, Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" від 18.01.2018 за №2268-VIII (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі по тексту також Закон №2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
За змістом статті 2 Закону №2268-VIII правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 за №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування" місто Горлівка, відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Так, згідно з частинами 1-2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 за №1207-VII (надалі по тексту також Закон №1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На підставі частини 1 статті 17 Закону №1207-VII визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі статтею 18 коментованого Закону №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом №1207-VII.
Положеннями частин 1-3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що акт (рішення, документ), виданий органом на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків у разі, якщо він виданий органом створеним у порядку, не передбаченому законом.
Разом з тим, суд звертає увагу на правове регулювання частини 4 статті 9 Закону №1207-VII, відповідно до якої встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Окрім того, суд виходить з того, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22.10.18 у справі № 235/2357/17.
Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 21.02.2020 у справі № 701/1196/16-а «у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відомості про дохід особи підтверджуються на підставі відповідних довідок, виданих на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами».
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з цим, неврахування відповідачем довідок про заробітну плату, які видані Луганською Народною Республікою за періоди роботи ОСОБА_1 з 1982 до 1987, з 1987 до 1992, з 1992 до 1997 з 1995 до 2000 у птахоколгоспі "Краснолуцький" є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.
Таке неврахування спірних документів є непропорційним втручанням держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у гарантовані конституційні права на пенсійне забезпечення громадянина України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23.01.2018 у справі № 583/392/17, від 30.10.2018 у справі №234/3038/17, від 11.12.2018 у справі №360/1628/17, від 23.12.2019 у справі № 235/2773/17, від 04.03.2020 у справі № 235/2008/17, від 08.04.2020 у справі №242/1568/17, від 31.03.2021 у справі №0440/6809/18, від 08 грудня 2021 року у справі № 560/3907/18.
В силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім вказаного, слід взяти до уваги набуття ОСОБА_1 стажу у період з 1982 року по 2000 рік та отримання заробітної плати за вказаний період, коли підприємства знаходились на підконтрольній території України та відповідно сплачували всі необхідні соціальні внески до Пенсійного фонду України, а відтак така обставина є додатковим підтвердженням неправомірності дій органу пенсійного фонду щодо неврахування спірних довідок.
Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, суд звертає увагу й на те, що підприємство птахоколгосп "Краснолуцький", на якому працював позивач у періоди з 1982 року по 2000 рік не є державними органами та органами місцевого самоврядування, створеними не в порядку передбаченому законом, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Відтак, відсутні достатні підстави вважати видані довідки №30, №31, №32 та №33 від 16.09.2021 такими, що не створюють правових наслідків для ОСОБА_1 з метою захисту його прав як громадянина України.
Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 500/232/17 та від 08 грудня 2021 року у справі № 560/3907/18.
Судом також встановлено, що подані ОСОБА_1 до відповідача довідки №30, №31, №32 та №33 від 16.09.2021 про заробітну плату для обчислення пенсії, засвідчені печаткою підприємств та підписами посадових осіб, містить обов'язкові відомості про розмір заробітної плати, про нарахування страхових внесків.
Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які спростовують відомості, зафіксовані у спірних довідках та особових рахунках.
Виходячи з викладеного, суд вважає відомості, відображених у спірних довідках такими, що відповідають вимогам Порядку №22-1, а також вимогам статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки Законом не передбачено іншого порядку встановлення та підтвердження вказаного факту, виходячи з тих життєвих обставин, що склалися.
Отже, позивачем вчинено усі належні дії та подано усі відповідні документи, необхідні для перерахунку пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаній у довідках №30, №31, №32 та №33 від 16.09.2021.
З огляду на зазначене, відповідачем безпідставно не враховані подані позивачем архівні довідки, які видані Луганською Народною Республікою за період роботи ОСОБА_1 на підприємство птахоколгосп "Краснолуцький" №30, №31, №32 та №33 від 16.09.2021.
В силу вимог частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Суд звертає увагу, що позивачем 25.10.2021 року подано до ГУ ПФУ в Харківській області заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, разом з якою було долучено спірні довідки про заробітну плату №30, №31, №32 та №33 від 16.09.2021, що підтверджено самими рішенням про відмову від 06.04.2023.
Таким чином, оскільки судом встановлено факт неправомірного неврахування відповідачем довідок про заробітну плату позивача №30, №31, №32 та №33 від 16.09.2021, які були надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії позивача, від 25.10.2021, що, відповідно, вплинуло на розмір призначеної пенсії позивачу, то суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 25.10.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії, які занесені у довідки №30, №31, №32 та №33 від 16.09.2021., з урахуванням раніше виплачених сум.
Відносно вимоги позивача звернути рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, негайне виконання застосовується виключно у разі стягнення грошових сум з відповідача та в межах сум платежу лише за один місяць.
Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо перерахунку пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №204850000383 від 06.04.2023, яким відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням його заробітної плати на підставі архівних довідок про заробітну плату №30, №31, №32, №33 від 16.09.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 25.10.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії, які занесені у довідки №30, №31, №32, №33 від 16.09.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 858 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень)88 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов