Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 лютого 2025 р. № 520/591/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 50 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 21 рік 8 місяців 10 днів, а саме: стаж роботи на посаді судді - 14 років 9 місяців 15 днів; період виконання обов'язків на посаді слідчого - 1 рік 11 місяців 13 днів; період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 12 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
3. Зобов'язати здійснити розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12.12.2024 у розмірі 52 відсотки від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання з 12.12.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 50 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Ухвалою суду від 13.01.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Указом Президента України від 20.02.2010 за N 200/2010 призначений на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.
10.03.2010 позивач зарахований до штату Червонозаводського районного суду міста Харкова.
Указом Президента України від 30.06.2011 за N 720/2011 позивача переведено у межах п'ятирічного строку на роботу на посаді судді Харківського окружного адміністративного суду.
Указом Президента України від 28.09.2017 № 294/2017 позивача обрано суддею безстроково.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 05.12.2024 № 3560/0/15-24 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Харківського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Також судом встановлено, що Вища рада правосуддя у рішенні від 05.12.2024 № 3560/0/15-24 визначила, що загальний стаж роботи судді, який дає ОСОБА_1 право на відставку, становить 21 рік 8 місяців 10 днів, а саме: стаж роботи на посаді судді - 14 років 9 місяців 15 днів; період виконання обов'язків на посаді слідчого - 1 рік 11 місяців 13 днів; період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 12 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Наказом голови Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 позивач відрахований зі штату суду з 11.12.2024 у зв'язку зі звільненням з посади судді у відставку.
12.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення довічного грошового утримання.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 12.12.2024 позивачу призначено довічне грошове утримання судді в розмірі 115442,50 грн., що становить 50% розміру грошового забезпечення судді.
Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку розміру довічного грошового утримання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Харківське приміське об'єднане управління ПФУ) зараховано стаж судді 14 років 9 місяців 22 дні, відповідно, зазначено загальний процент розрахунку довічного утримання судді у відставці (пенсії від заробітку) - 50 відсотків.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтею 116 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з вимогами частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Як вже було встановлено судом вище, стаж роботи позивача на посаді судді становить 14 років 9 місяців 22 дні.
Крім того суд зазначає, що абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя») встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-XII) та пунктом 3, постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Суд зазначає, що у період з 26.01.1987 до 09.01.1989 позивач виконував обов'язки на посаді слідчого, у зв'язку із цим до стажу моєї роботи, що дає право на відставку судді, підлягає зарахуванню зазначений період роботи, який становить 1 рік 11 місяців 13 днів. Наведене встановлено при розгляді справи № 635/8226/23 та підтверджується рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13.10.2023, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (у редакції, чинній на день призначення мене на посаду судді) передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно записів військового квитка НОМЕР_1 судом встановлено, що у період з 09.11.1978 до 21.10.1979 позивач проходив строкову військову службу.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що до стажу роботи, який дає позивачу право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 12 днів.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв'язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Наведене відповідає правовій позиції, висловленій у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2018, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII, яка була чинною на день призначення позивача на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Відповідно до записів у трудовій книжці на день призначення на посаду судді вперше позивач мав стаж роботи в галузі права більше 3 років.
Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково 3 років роботи в галузі права.
Таким чином суд зазначає, що загальний стаж роботи який дає позивачу право на отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 21 рік 8 місяців 10 днів, а саме: стаж роботи на посаді судді - 14 років 9 місяців 15 днів; період виконання обов'язків на посаді слідчого - 1 рік 11 місяців 13 днів; період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 12 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Суд окремо наголошує, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4448/17, від 11.09.2018 у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018 у справі № 541/503/17, від 17.10.2018 року у справі № 140/263/17, від 23.10.2018 справі № 686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі № 592/3694/17.
Як вже було встановлено судом вище, рішенням Вищої ради правосуддя від 05.12.2024 № 3560/0/15-24 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку встановлено загальний стаж роботи, що дає позивачу право на отримання щомісячного довічного грошового утримання - 21 рік 8 місяців 10 днів.
Частинами третьою, четвертою статті 142 Закону № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Отже суд зазначає, що відповідачем протиправно не враховано стаж 21 рік 8 місяців 10 днів, що дає ОСОБА_1 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 52 відсотки суддівської винагороди (20 років - 50% + 1 повний рік х 2 % = 52%).
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 50 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді є протиправними та такими, що порушують права позивача, а отже задля належного захисту прав позивача відповідача слід зобов'язати зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 21 рік 8 місяців 10 днів, а саме: стаж роботи на посаді судді - 14 років 9 місяців 15 днів; період виконання обов'язків на посаді слідчого - 1 рік 11 місяців 13 днів; період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 12 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - 3 роки та зобов'язати відповідача здійснити розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12.12.2024 у розмірі 52 відсотки від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання з 12.12.2024.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 50 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 21 рік 8 місяців 10 днів, а саме: стаж роботи на посаді судді - 14 років 9 місяців 15 днів; період виконання обов'язків на посаді слідчого - 1 рік 11 місяців 13 днів; період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 12 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Зобов'язати здійснити розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12.12.2024 у розмірі 52 відсотки від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання з 12.12.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.