Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 лютого 2025 р. №520/33136/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000628/2 від 04.11.2024 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000755.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач при здійсненні митного оформлення товарів надав всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Від Харківської митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив про невідповідність обраного ФОП ОСОБА_1 методу визначення митної вартості товарів умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв'язку з тим, що використані ФОП ОСОБА_1 відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані Позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Представником відповідача вказано, що декларантом, на момент подання декларації до митного контролю та митного оформлення не було надано даних, підтверджуючих заявлену митну вартість. Не додано до ЕМД № 24UA807200016224U0 від 04.11.2024 цінової інформації щодо вартості товарів, отриманих знижок від постачальника на товар. Крім того, відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів. Митна декларація країни відправлення № 292020240000207073 від 17.07.2024 була надана без перекладу, у зв'язку з цим, встановити (перевірити) інформацію щодо контрагентів, вагові характеристики, умови поставки товару, товаросупровідні документи, а найголовніше - вартість товару, які впливають як на підтвердження митної вартості товару чи її спростування у митного органу немає змоги.
Також вказано, що до митного контролю та митного оформлення Позивачем надані платіжні інструкції в іноземній валюті № 48 від 05.07.2024, №49 від 12.07.2024 з порушенням вимог Постанови Правління НБУ № 216 від 28.07.2008 (в редакції Постанови НБУ від 25.08.2022) - в інструкції відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника).
Щодо транспортних витрат вказано, що морське перевезення відбувалось відповідно до коносаменту SZJF24070005. Перевізником у коносаменті зазначено SHENZHEN JIEFENG GLOBAL LOGISTICS CO.,LTD, однак у митного органу відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно з вищеназваним коносаментом. Рахунок на оплату транспортних послуг від від 22.10.2024 №603 надано від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно з наданою до митного оформлення CMR б/н. У наданій декларантом CMR б/н зазначено перевізника FORMAG LIMITED, проте митному органу не було надано ані договору, ані заявки між перевізником FORMAG LIMITED та експедитором. Крім того, зазначено, що надана до митного контролю CMR - міжнародна товарно-транспортна накладна не містить усіх числових значень складових митної вартості у зв'язку з тим, що графи CMR, обов'язкові для заповнення: графа 22 - не містить підпису відправника, графа 23 - не містить підпису перевізника. Вказано, що в супереч нормам ст. 53, 54 МКУ у митного органу відсутня калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак, декларантом не заповнена графа 4 ДМВ, а саме не заповнено реквізити документів, що підтверджують заявлену митну вартість. Договір G7EU/12092023 про транспортне експедирування від 12.09.2023 надано декларантом в поганій якості. Також, декларантом під час митного контролю та митного оформлення надано дві заявки, а саме заявку від 05.08.2024 № 0508-24-1 до Договору транспортного експедирування № G7EU/05102023 від 05.10.2023, проте сам договір не надано. Пунктом 11 цієї заявки передбачено страхування вантажу, однак жодних даних щодо включення таких витрат на страхування не надано митному органу. Також митному органу надано декларантом заявку № 2210-01 на транспортноекспедиторське обслуговування, в якій зазначається інформація щодо страхування вантажу, проте в рахунках на оплату відсутня інформація щодо включення страхування вантажу до транспортних витрат.
Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 12.09.2022 між позивачем та Xinjiang Xinye Auto Parts Co.ltd (Китай) було укладено Контракт №1, за умовами якого позивач придбав деталі та приладдя для автотранспортних засобів.
Пунктом 1.1 Контракту визначено що, продавець зобов'язується поставити, а покупець одержати та сплатити товар (промислові товари) в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до замовлення, оформлених на кожну поставку. Асортимент може змінюватись за взаємною згодою сторін. Номенклатура, кількість, вартість товарів та загальна вартість партії товару визначаються на кожну поставку окремо та підтверджується інвойсом на поставку товару.
Відповідно до п. 2.1. Контракту, постачання товару здійснюється на умовах (Інкотермс 2010). Остаточні умови постачання вказуються в інвойсі на кожну партію.
Пунктом 2.7 Контракту визначено, що на підставі пакувального листа постачальник повинен вислати інвойс з асортиментом, кількістю та цінами на продукцію, що відвантажується.
Згідно з п. 3.1. Контракту, ціни на товар встановлюються в доларах США або в юанях (вибір валюти для оплати обговорюється перед отриманням проформи інвойсу для оплати і включають вартість тари, маркування, упаковки товару).
Так, за фактом поставки товару за укладеним Контрактом, Позивачем як декларантом складено та подано до Харківської митниці Державної митної служби України митну декларацію №24UA807200016216U4 від 04.11.2024, в якій визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною Контракту, яка становила 65 098,40 доларів США.
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Пакувальний лист (Packing list) №01-07.24 від 04.07.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №01-7.2024 від 04.07.2024; Коносамент (Bill of lading) №SZJF24070005 від 12.08.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 29.10.2024; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №24С6500В1291/50003 від 16.10.2024; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції « 1701») №UA500420/2024/000796 від 31.10.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару №48 від 05.07.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару №49 від 12.07.2024; Банківський платіжний документ, що стосується товару №55 від 02.08.2024;Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2210-24-1 від 22.10.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №536 від 04.10.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №603 від 22.10.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №128 від 08.10.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №136 від 23.10.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №30274_2 від 23.10.2024; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №68 від 23.10.2024; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 01.06.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 12.09.2022; Договір (контракт) про перевезення №G7EU/12092023 від 12.09.2023; Договір (контракт) про перевезення №GEX-2507/23 від 25.07.2023; Заява до договору на перевезення від 05.08.2024; Заява до договору на перевезення від 22.10.2024; Копія митної декларації країни відправлення №292020240000207073 від 17.07.2024.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу, позивач направив лист № 4 від 04.11.2024 р., в якому повідомив митний орган, що було надано повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів, що розмінюється за МД № 24UA807200016216U4, просив видати рішення про коригування митної вартості для розмитнення вантажу за ст.55 МКУ.
04.11.2024 Харківською митницею було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000755 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2024/000628/2 від 04.11.2024, митну вартість товарів визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів).
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA807200016275U2 від 05.11.2024, та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000628/2 від 04.11.2024.
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту SZJF24070005;
- відсутня інформація щодо договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов?язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів. митна вартість яких визначається;
- відсутня інформація щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунок на оплату транспортних послуг від 22.10.2024 №603 надано від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно наданій до митного оформлення CMR;
- відсутній договір, заявка перевізником FORMAG LIMITED між та експедитором;
- відсутня калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;
- відсутній переклад митної декларації країни відправлення 292020240000207073 від 17.07.2024 що суперечить вимогам ст 254 МКУ;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- декларантом порушено правила заповнення Декларації митної вартості графи 4, згідно наказу МІНФІНУ №599 від 24.05 2024, а саме не заповнено реквізити документів, що підтверджують заявлену митну вартість;
- порушено правила заповнення платіжних інструкцій № 48 від 05.07.2024, №49 від 12.07.2024 та №55 від 02.08.2024, згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями. затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операцій з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських етапах, затвердженого постановою Правління Національного банку України під 28.07 2008 № 216;
- у графі 22 СМ відсутній підпис відправника;
- у графі 23 CMR відсутній підпис перевізника;
- договір G7EU/12092023 про транспортне експедирування від 12.09 2023 надано в поганій якості;
- відсутня заявка №63 від 23.10.2024, що вказана у інформаційному повідомленні про списання коштів на підставі платіжної інструкції банку 930274_2 від 23.10.2024.
Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) 24UA100060228606U4 (МД№ UA100060/2024/228606 від 11.10.2024) (т. 2), код товару згідно з УКТ ЗЕД 8708309998, країна походження СN (Китай), умови поставки FOB, приблизно однакова вага; товар 3) 24UA100430285851U3 (МД№ UА100430/2024/285851 від 02.09.2024) (т. 15), код товару згідно з УКТ ЗЕД 700910090, країна походження CN (Китай), умови поставки FOB, приблизно однакова вага, товар 9) 24UA205050033115U8 (МД №UA205050/2024/033115 від 17.09.2024) (т. 3), код товару згідно з УКТ ЗЕД 8511900090, країна походження CN (Китай), умови поставки FОВ. приблизно однакова вага,товар 11) 24U4807200014241U5 (МД UA807200/2024/014241 від 25.09.2024) (т. 24), код товару згідно з УКТ ЗЕД 8708309198, країна походження CN (Китай), умови поставки FOB, приблизно однакова вага.
Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 4.3 $/кг, товар 3) 3.24 $/кг, товар 9) 7.19 $/кг. товар 11) 4,24 $/кг.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Щодо відсутності транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту SZJF24070005, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що морське перевезення організовувалось і здійснювалось експедитором - ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА» за Договором транспортного експедирування №G7EU/12092023 від 12.09.2023 для чого подавалася Заявка від 05.08.2024, які надавалсь відповідачу під час митного оформлення.
Крім того, обставини здійснення організації морського транспортування саме ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА» підтверджуються, також змістом коносаменту SZJF24070005, в графі «Forwarding Agent-Reference» якого вказано, що експедитором є - LCC «G7 EUROPE» тобто ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА».
Також, рахунок на оплату №536 від 04.10.2024 пункт 1 колонки таблиці «Товари(роботи, послуги) містить відомості, що цей рахунок стосується організації морського фрахту за коносаментом SZJF24070005 за маршрутом FOB Нінгбо, Китай - Констанца, Румунія.
Таким чином доводи відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовані матеріалами справи.
Щодо відсутності інформації щодо договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів митна вартість яких визначається), суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що сторони ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА» та GEX 7 AGENCY UNIPESSOAL LDA, які за Договором транспортного експедирування №G7EU/12092023 від 12.09.2023 та за Договором транспортного експедування №GEX-2507/23 від 25.07.2023 надавали Позивачу послуги транспортного екпедування чи його організації.
Вказані договори надавались відповідачу під час митного оформлення. Пояснень яких саме договорів (угод, контрактів) із третіми особами не вистачає відповідачем ні в повідомленні про надання додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні, а ні навіть в відповіді на відзив не містить, а тому суд вказані оводи відповідача вважає безпідставним.
Доводи про відсутність інформація щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами договором (угодою, контрактом)) суд також вважає необґрунтованими, оскільки як вже встановлено судом, постачання товарів відбувалось за Контрактом з Xinjiang Xinye Auto Parts Co.ltd (Китай), а тому оплата здійснювались саме постачальнику. В якості доказу здійснення оплат за товар, враховуючи зміст Контракту, Позивач надавав Відповідачу платіжну інструкцію в іноземній валюті №48 на суму 20 000,00 дол. США, платіжну інструкцію в іноземній валюті №49 на суму 29 000,00 дол. США та платіжну інструкцію в іноземній валюті №55 на суму 20 637,36 дол. США.
Щодо посилань відповідача, що рахунок на оплату транспортних послуг від 22.10.2024 №603 надано від особи, яка безпосередньо не перевізником, згідно наданій до митного оформлення CMR, суд зазначає наступне.
Так, рахунок на оплату №603 від 22.10.2024 виставлений ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА» з яким Позивач має укладений Договір транспортного експедирування №G7EU/12092023 від 12.09.2023 (надавався Відповідачу) і саме на цей договір міститься посилання у вказаному рахунку в графі «договір».
Згідно пп. 1. п. 1. р. 1. Договору транспортного експедирування №G7EU/12092023 від 12.09.2023, експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних транспортних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Разом з тим пп. 2.1.1. та 2.1.3. п. 2.1. р. 2 Договору транспортного експедирування №G7EU/12092023 від 12.09.2023, експедитор має право: укладати договори з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/ її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України для виконання своїх обов'язків за цим договором; залучати до виконання своїх обов'язків за договором інші організації та особи.
Тобто, саме ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА» взяло на себе зобов'язання організовувати для Позивача транспортні та супутні послуги для доставки його вантажів із можливістю залучення третіх осіб, а тому Позивач за надані транспортно-експедиційні послуги має сплачувати саме організатору - ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА», а не залученому ним перевізнику.
Як видно із міжнародної ТТН (CMR) безпосереднім перевізником було FORMAG LIMITED, яке перевозило вантаж автомобільним транспортом з номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , і саме вказані номери транспортних засобів вказані у Рахунку на оплату №603 від 22.10.2024, який виставлений ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА», що доводить, що організатором відповідного перевезення є саме ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА» і саме йому має оплачувати позивач, а тому доводи відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Доводи про відсутність договору, заявки перевізника FORMAG LIMITED між та експедитором суд також вважає безпідставними, оскільки як вже встановлено судом вище, позивач мав господарські правовідносини лише із ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА», яке взяло на себе зобов'язання організовувати для Позивача транспортно-експедиторські та супутні послуги для доставки його вантажів. Відтак, документарне оформлення господарських правовідносин ТОВ «ДЖІ СЕВЕН ЕВРОПА» з його контрагентами, зокрема FORMAG LIMITED, є його власною господарською діяльністю до якої Позивач відношення не має, а відтак і не має ні можливості, ні права отримувати, збирати чи передавати документи по таким взаємовідносинам.
Крім того, відповідач ні в рішенні про коригування митної вартості, ні в відзиві на позовну заяву не обґрунтовує, яким чином відсутність вказаного документу впливає на митну вартість товару.
Щодо відсутності калькуляції транспортних втрат, що містять відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр), суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що декларантом до митного органу для підтвердження митної вартості в частині яка стосується понесених транспортних витрат надавались договір транспортного експедирування №G7EU/12092023 від 12.09.2023 із Заявкою від 05.08.2024 та Рахунком на оплату №603 від 22.10.2024, а також платіжну інструкцію №128 від 08.10.2024, платіжну інструкцію №136 від 23.10.2024, Договір транспортного експедування №GEX-2507/23 від 25.07.2023 з Інвойсом 2210- 24-1, а також платіжну інструкцію в іноземній валюті №68.
Разом з тим, варто зауважити, що Відповідач до Позивача не звертався із запитами про надання калькуляцій, що містять відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр.
Разом із тим, відомості про початкові та кінцеві пункти транспортування вантажу, вагу вантажу, вартість транспортно-експедиторських послуг містяться в наданих відповідачу документах, що дає можливість провести відповідні розрахунки, а тому зауваження відповідача в цій частині є безпідставними.
Щодо посилань що декларантом було надано до митниці митну декларацію країни відправлення без перекладу на українську мову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.
Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.
Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.
Разом з цим, відповідачем ані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов'язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.
Доводи митного органу щодо відсутності каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Як вже встановлено судом, позивачем надавався відповідачу прайс-лист від 01.06.2024, що не спростовано митним органом.
В позовній заяві позивач також пояснив, що придбання товару, якого стосуються оспорювані митні процедури, відбувалось на підставі Контракту. Умовами Контракту передбачено надання постачальником Покупцю пакувального листа (п. 2.6 Контракту) та інвойсу (п. 2.7 Контракту). Надання жодних інших документів, зокрема каталогів, специфікацій, тощо, Контрактом не передбачено, що, відповідно, унеможливлює їх надання Відповідачу
Суд також зауважує, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду від 27.01.2022 року у справі № 810/3667/15.
Щодо доводів відповідача, що декларантом порушено правила заповнення Декларації митної вартості графи 4, згідно наказу Мінфіну №599 від 24.05.2024, а саме не заповнено реквізити документів, що підтверджують заявлену митну вартість, суд зазначає наступне.
Судом досліджено зміст поданої позивачем декларація митної вартості та встановлено, що у графі 4 містить реквізити документу, що підтверджує заявлену митну вартість, а саме інвойса 01- 07.2024 від 04.07.2024, який в силу п. 1.1, 2.1, 2,7 є єдиним документом який визначає, поміж іншого, вартість поставлених товарів.
А тому, з огляду декларування вартості товару саме за ціною договору, інвойс є документом, який підтверджує відомості про заявлену митну вартість.
Вказівка саме цього документу у графі 4 декларації митної вартості узгоджується із вимогами р. III «Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою.
Основний аркуш ДМВ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказ Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, де вказано, що у графі 4 декларації митної вартості зазначаються код згідно з класифікатором документів, номер, дата укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі змін до нього (за наявності), або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), рахунків-фактур (інвойсів), виставлених продавцем покупцеві, або рахунківпроформ та інших документів, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість.
Таким чином, Позивач не припустився порушень про які вказує Відповідач. Водночас, варто зауважити, Позивач надав Відповідачу абсолютно всі документи, які стосувалися поставки за декларацією U4, з яких чітко видно як вартість товару так і суми всіх реально понесених Позивачем витрат, що створює обставини обізнаності Відповідача про всі числові значення та розрахунки.
За таких підстав доводи відповідача в цій часині суд вважає необґрунтованими.
Щодо виявлених порушень заповнення декларантом порушено платіжних інструкцій №48 від 05.07.2024, №49 від 12.07.2024 та №55 від 02.08.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 ркоу №216, платник не позбавлений права надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до уповноваженого банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо. Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.
Так, положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21 січня 2004 року №22, не містять жодних посилань на обов'язковість проставлення відбиток печатки банку при здійсненні розрахунків за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Натомість, в наданих до оформлення платіжних дорученнях в графі «Відмітки банку» міститься дата, код банку та відмітка про виконання, тому посилання відповідача в цій частині суд вважає безпідставним.
Щодо доводів відповідача, що у графі 22 CMR відсутній підпис відправника; у графі 23 CMR відсутній підпис перевізника, суд зазначає наступне.
CMR - міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу.
CMR заповнюється відправником, перевізником вантажу, на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно-експедиторської компанії.
Тобто CMR, що подавалась Відповідачу заповнена не Позивачем, а тому на нього не може покладатись відповідальність чи ризики пов'язані із відсутністю певних відомостей в такій накладній.
При цьому, слід зауважити, що відсутність підпису відправника чи перевізника впливає на визначену Позивачем митну вартість товарів.
Судом досліджено надану позивачем CMR та встановлено, що у графі 22 міститься штамп компанії, яка організувала відправлення товару, а у графі 23 CMR міститься штамп компанії перевізника, що на думку суду є достатнім для встановлення відправника та перевізника, а тому доводи відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Доводи митного органу, що договір G7EU/12092023 про транспортне експедирування від 12.09.2023 надано в поганій якості, суд вважає необґрунтованими оскільки відповідачем до суду не було надано зазначену копію для встановлення вказаних обставин, натомість позивачем долучено до матеріалів справи вказаний договір у відмінній якості, який як повідомляє надавався до митного контролю. Крім того, як встановлено судом відповідач до позивача із запитом про надання вказаного договору в іншій якості, не звертався.
Щодо відсутності заявки №63 від 23.10.2024, що вказана в інформаційному повідомленні про списання коштів на підставі платіжної інструкції банку №30274_2 від 23.10.2024, суд зазначає наступне.
Інформаційне повідомлення про списання коштів на підставі платіжної інструкції банку №30274_2 від 23.10.2024 підтверджує, що банк списав кошти позивача у національній валюті для придбання іноземної валюти.
В даному випадку ідеться про списання 35 079,50 грн. за які було придбано 765,46 EUR, котрі згідно платіжної інструкції в іноземні валюті №68 було сплачено за Договором транспортного експедування №GEX-2507/23 від 25.07.2023 з Інвойсом 2210-24-1 (ці документи надавалися Відповідачу).
Відтак, позивач надав відповідачу всі документи, які підтверджують відомості про витрати вказаних коштів. Заявка про яку вказує відповідач є лише зверненням позивача до банку, щоб той придбав іноземну валюту, а тому вона абсолютно не має значення для цілей визначення митної вартості. При цьому, варто зауважити, що відповідач до позивача із запитом про надання вказаної заявки не звертався.
Суд зазначає, що позивач надав до митного оформлення усі документи, які документально підтверджують числові значення митної вартості товару, а також аргументовано додав до митної вартості товарів навіть більші витрати на транспортні послуги за доставлення товарів до місця ввезення на митну територію України, ніж повинен був.
Тому посилання відповідача на відсутність документального підтвердження числового значення складових митної вартості товарів є безпідставним та спростовується наданими до митного оформлення документами.
Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення №UA807000/2024/000628/2 від 04.11.2024 про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняте відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000628/2 від 04.11.2024 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000755.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 44017626) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6092 (шість тисяч дев'яносто дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бідонько А.В.