01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" вересня 2010 р. Справа № 5/139-10
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «Фармація-2000», м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства «Києво-Святошинська аптека № 5», м. Боярка
про стягнення 21624,30 грн.
за участю представників:
позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Фармація-2000»(далі -позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Києво-Святошинська аптека № 5»(далі -відповідач) про стягнення 21624,30 грн., з яких 19284,87 грн. основного боргу та 2339,43 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 14.07.2010р. своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзиву на позовну заяву не надіслав.
Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності їх представників за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 03.01.2008р. № 1/102 (далі -договір), відповідно до умов якого, позивач -постачальник зобов'язався на протязі дії договору поставити і передати у власність відповідача -покупця товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується сторонами при подачі -розгляді заявок на поставку окремої партії, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплачувати його вартість на встановлених договором умовах ( п. 1.2 договору).
У відповідності до п. 3.1 договору ціна товару, асортимент та кількість вказується позивачем в накладних на реалізацію товарів і вважаються узгодженими при наявності на накладних підписів уповноважених представників сторін на відпуск та отримання товару.
Згідно п. 4.1 договору, відповідач сплачує повну вартість отриманого товару шляхом прямих банківських переказів в строк, визначений у накладних на реалізацію товарів постачальника на кожну конкретну поставку товарів. Днем завершення платежів вважається день зарахування грошових коштів у повній сумі на поточний рахунок позивача.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що якщо в накладних не вказаний термін оплати товару, то відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару на протязі 20-ти календарних днів, з моменту його отримання.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р. (п. 12.1 договору).
На виконання умов договору позивач в березні -квітні 2008р. по накладних на реалізацію товарів, які перелічені в позові та завірені копії яких долучені до матеріалів справи поставив відповідачу товар - лікарські засоби та вироби медичного призначення на загальну суму 20448,08 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується довіреностями на отримання товару від 24.03.2008р. серії ЯПА № 100306 та від 28.03.2008р. серії ЯПА № 100316, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково на суму 1163,21 грн.
За таких обставин, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 19284,87 грн. -різниця між загальною вартістю поставленого товару у вказаний період та сплаченими за нього коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар у визначені сторонами строки, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 19284,87 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 19284,87 грн. заборгованості за поставлений товар.
Крім того, позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати в розмірі 5% від вартості неоплачених товарів за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочки, яка за його розрахунком складає 2339,43 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з врахуванням перелічених норм чинного законодавства стягненню підлягає пеня в розмірі 2263,01 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19284,87 грн. основного боргу та 2263,01 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Києво-Святошинська аптека № 5»(08153, Київська область, Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Молодіжна, 76, код ЄДРПОУ 01977857) на користь Закритого акціонерного товариства «Фармація-2000»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63-д, код ЄДРПОУ 30636477) 19284 (дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 87 коп. заборгованості, 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 01 коп. пені, 216 (двісті шістнадцять) грн. 05 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Суддя