01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"26" жовтня 2010 р. Справа № 18/036-10/20
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів Бабкіної В.М. - головуючий, суддів Щоткіна О.В. та Бацуци В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Садівницького товариства «Калина»
до 1. Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»
2. Обслуговуючого кооперативу «Садове товариство Калина-2009»
за участю третьої особи -Бородянської районної державної адміністрації Київської області
про визнання установчих документів недійсними
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача 2: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду Київської області у березні 2010 року надійшла позовна заява садівницького товариства «Калина»(далі - позивач) до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина - 2007»(далі - відповідач 1) та обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина - 2009»(далі - відповідач 2), за участю третьої особи - Бородянської районної державної адміністрації Київської області, про визнання недійсними положень статутів відповідачів щодо правонаступництва.
У судовому засіданні 27.05.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги і просив позовними вимогами щодо відповідача 1 вважати визнання недійсним абз. 1 загальних положень та абз. 2 п. 4.2. статуту обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»; щодо відповідача 2 просив визнати недійсним абз. 3 загальних положень статуту обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»в частині включення до місцезнаходження кооперативу найменування СТ «Калина».
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2010 р. було припинено провадження у даній справі № 18/036-10 за позовом садівницького товариства «Калина»до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2007»та обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009», за участю третьої особи - Бородянської районної державної адміністрації Київської області, про визнання установчих документів недійсними.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Київської області, відповідач 2 звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 р. скасувати, а справу направити для розгляду до господарського суду Київської області.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2010 р. апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»було задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2010 р. у справі № 18/036-10 скасовано частково, а саме - в частині припинення провадження щодо позовних вимог до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»та передано в цій частині справу на розгляд до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2010 р. справу в частині позовних вимог садівницького товариства «Калина»(позивач) до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»(відповідач 2) було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Бабкіної В.М., суддів Щоткіна О.В. та Бацуци В.М. з присвоєнням справі номера 18/036-10/20, розгляд справи було призначено на 30.08.2010 р.
У судове засідання 30.08.2010 р. представники позивача та третьої особи не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 09.09.2010 р.
У зв'язку із направленням справи № 18/036-10/20 до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для розгляду заяви відповідача 2 про роз'яснення постанови апеляційного суду від 21.07.2010 р., розгляд справи 09.09.2010 р. господарським судом Київської області не здійснювався.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.09.2010 р. у задоволенні заяви обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»про роз'яснення постанови від 21.07.2010 р. у даній справі було відмовлено.
У зв'язку з поверненням справи до господарського суду Київської області ухвалою від 12.10.2010 р. розгляд справи було призначено на 26.10.2010 р.
У судове засідання 26.10.2010 р. представники сторін не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, всебічно дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Садівницьким товариством «Калина»заявлено вимогу до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина - 2009»(відповідач 2) про визнання недійсним абз. 3 загальних положень статуту ОК «Садове товариство «Калина-2009»в частині включення до місцезнаходження кооперативу у складі адреси найменування СТ «Калина».
Як вбачається з матеріалів справи, в абзаці 3 загальних положень статуту обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009», затвердженого протоколом № 1 установчих зборів від 03.11.2009 р., зареєстрованим Бородянською районною державною адміністрацією Київської області 13.11.2009 р., номер запису 133110220000001410, зазначено: «Місцезнаходження кооперативу: Київська область, Бородянський р-н, Блиставицька сільська рада, СТ «Калина»вул. Садова 2 діл. 6».
Згідно з приписами ст. 2 Закону України «Про кооперацію»обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Статтею 7 Закону України «Про кооперацію»передбачено, кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.
Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.
Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами та оформлюється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів.
Згідно зі статтею 8 того ж Закону статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Статут кооперативу повинен містити, серед іншого, відомості щодо найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження (частина 2 статті 8 Закону України «Про кооперацію»).
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно з пунктом 58 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155, адреса, за якою пересилається поштове відправлення (поштовий переказ), зазначається у такому порядку: найменування адресата (одержувача) у називному відмінку (для фізичних осіб -прізвище, ім'я та по батькові; для юридичних осіб -повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище); найменування вулиці, номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення (для міжнародних поштових відправлень).
Як вказує позивач у заяві про уточнення позовних вимог, оскільки адреса, згідно із нормативно-правовими актами, має певний перелік складових, то, відповідно, засновниками обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»неправомірно внесено до статуту кооперативу відомості про найменування СТ «Калина»у місцезнаходженні відповідача 2.
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Водночас згідно з частиною 2 тієї ж статті кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частину 2 статті 16 Кодексу).
Згідно з частиною 3 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Поряд з цим приписами статей 33, 34 ГПК України визначено, що кожна із сторін зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, належними та допустимими доказами.
Дослідивши викладені в заяві про уточнення позовних вимог обставини, суд встановив, що позивачем не доведено суду, у чому саме полягає порушення юридичною особою відповідача 2 прав та охоронюваних законом інтересів позивача, і яких саме прав чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.
Таким чином, відповідальність за внесені до статуту відповідача 2 відомості покладається законом на його засновників, а не на створену ними юридичну особу.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності передбачених законодавством підстав для задоволення вимоги позивача до відповідача 2 про визнання недійсним абзацу 3 загальних положень статуту обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина-2009»в частині зазначення найменування позивача у складі адреси кооперативу.
Судові витрати за даною позовною вимогою у відповідності з приписами статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог садівницького товариства «Калина»до обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Калина - 2009»відмовити повністю.
Головуючий суддя В.М. Бабкіна
Суддя О.В. Щоткін
Суддя В.М. Бацуца