Справа № 420/24454/24
17 лютого 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (надалі - позивач, ТОВ «ДАНН.») до Одеської митниці (надалі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500080/2024/000090/2 від 29.07.2024 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500080/2024/000288 від 29.07.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.04.2024 року між ТОВ «Данн.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № AUG-00D/5. На підставі вказаного договору та супроводжувальних документів компанія Alltag und Geratetechnik GmbH здійснила на адресу ТОВ «ДАНН.» поставку товару. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною договору. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв'язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UA500080/2024/000288 від 29.07.2024 року з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000090/2 від 29.07.2024 року, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ «ДАНН.» числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 07.08.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/24454/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
23.08.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500080009001U7 від 29.07.2024, відповідно до якої за умовами поставки DPU на митну територію України надійшов товар ТОВ «ДАНН.». Разом з митною декларацією позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.
Відповідач вказує, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості. На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ. 29.07.2024 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 19.07.2024 б/н, в якому відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 24.05.2024 №363820240524937230; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 25.07.2024 №512/24, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників і без зазначення торговельної марки. Згадані вище обставини не дали можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. У своєму електронному повідомленні від 29.07.2024 імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080009001U7 від 29.07.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості товарів, які наведені у ст.ст. 58- 63 Митного кодексу України, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів, поданих до митного оформлення до Одеської митниці за (МД) № 24UA500080009001U7 від 29.07.2024 було обрано метод визначення митної вартості - другорядний метод визначення митної вартості - резервний (метод 2 ґ).
Також відповідач зазначає, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить: по товару № 1 «Насоси відцентрові, занурені, одноступінчасті. Насос дренажний, одноступінчастий -32шт.Торговельна марка : KOERКраїна виробництва : CNВиробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARETECHNOLOGY CO.,LTD» - 32,8544дол.США/шт./2.44дол.США/кг (МД 24UA100230514937U0 від 27.07.2024 партія товару 3861кг - 2.44дол. США/кг), ніж заявлено декларантом 15.35дол.США/шт./1.14дол.США/кг; по товару № 2 «Насоси відцентрові, безсальниковівідцентрові для нагрівальних системта гарячого водопостачання. Насос циркуляційний, одноступінчастий -160шт.Торговельна марка : KOERКраїна виробництва : CNВиробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARETECHNOLOGY CO.,LTD» - 6,3141дол.США/шт./2.44дол.США/кг (МД 24UA100230514407U0 від 22.07.2024 партія товару 5103кг - 2.44дол. США/кг), ніж заявлено декларантом 2.95дол.США/ шт./1.14дол.США/кг; по товару № 3 «Насоси відцентрові, одноступінчасті,з діаметром випускного патрубка понад 15мм. Насос поверхневий центробіжний,одноступінчастий -180шт. Насосвідцентровий вихровий, одноступінчастий-410шт.Торговельна марка : KOERКраїна виробництва : CNВиробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARETECHNOLOGY CO.,LTD» - 42,2509дол.США/шт./2.44дол.США/кг (МД 24UA500080008041U1 від 06.07.2024 партія товару 10404 кг - 2.44дол. США/кг), ніж заявлено декларантом 19.7402дол.США/шт./1.14дол.США/кг; по товару № 4 «Насоси відцентрові, багатоступінчасті,з діаметром випускного патрубка понад 15мм. Насос поверхневий, центробіжний,багатоступінчастий -630шт.Торговельна марка : KOERКраїна виробництва : CNВиробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARETECHNOLOGY CO.,LTD.» - 37,2850 дол.США/шт./ 2.44дол.США/кг (МД 23UA204130011824U4 від 21.12.2023 партія товару 4484кг - 2.44дол. США/кг, 24UA100100034768U2 від 04.06.2024 партія товару 8149кг - 4.72дол. США/кг), ніж заявлено декларантом 17.42дол.США/шт./1.14дол.США/кг - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії.
Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості № UА500080/2024/000090/2 від 29.07.2024 р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UА500080/2024/000090/2 від 29.07.2024 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500080/2024/000288 від 29.07.2024 р. діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ДАНН».
Разом з відзивом представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою від 26.08.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
У ході здійснення господарської діяльності позивача між ТОВ «ДАНН.» (Покупець) та Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) (Продавець) 01.04.2024 року було укладено контракт на поставку № AUG-00D/5, відповідно до предмету якого Продавець зобов'язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, Покупець зобов'язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму.
Відповідно до п.1.4, 3.1 та 3.2 Договору поставки, детальний опис товару, що поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Сторони погоджують обсяг та асортимент товару у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Продавець зобов'язаний поставити товар в обумовленій специфікацією кількості.
Згідно з п.2.2. Договору поставки, якщо інше не передбачено специфікацією, на кожну відвантажену партію товару продавець повинен надати: повний комплект товарно-транспортних документів (коносаментів, СМR відповідно до умов поставки), оригінал інвойсу на відповідну партію товару, пакувальний лист.
Пунктами 4.1 та 4.2. Договору поставки визначено, що загальна сума договору складається із суми вартості товару зазначеного у всіх погоджених сторонами специфікаціях та орієнтовно складає 5 000 000 США. Оплата за цим договором здійснюється за кожну поставку товару в порядку, визначеному специфікацією.
На виконання умов Договору № AUG-00D/5 було виставлено Інвойс № 150/07/2024 від 22.07.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Так, загальна вартість товару становить 23584,50 доларів.
Також було складено специфікацію № 39218 від 22.07.2024 року до Договору, сторонами було погоджено поставку на територію України: насос дренажний, одноступінчастий; насос циркуляційний, одноступінчастий; насос поверхневий центр обіжний, одноступінчастий; насос відцентровий вихровий, одноступінчастий; насос поверхневий,центр обіжний, багатоступінчатий.
Відповідно до п.п. 2, 3 специфікації, ціни розраховані на умовах DPU KYIV(відповідно до Incoterms 2020). Ціна товару обумовлена у специфікації є остаточна та зміні після підписання не підлягає. Умови поставки: DPU KYIV.
З метою митного оформлення імпортованого товару року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500080009001U7 від 29.07.2024 року на:
- товар № 1: Насоси відцентрові, занурені, одноступінчасті. Насос дренажний, одноступінчастий -32шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
- товар № 2: Насоси відцентрові, безсальникові відцентрові для нагрівальних систем та гарячого водопостачання. Насос циркуляційний, одноступінчастий -160 шт. Торговельна марка: KOER. Країна виробництва : CN Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
- товар № 3: Насоси відцентрові, одноступінчасті, з діаметром випускного патрубка понад 15 мм. Насос поверхневий центробіжний, одноступінчастий -180шт. Насос відцентровий вихровий, одноступінчастий -410 шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
- товар № 4: Насоси відцентрові, багатоступінчасті, з діаметром випускного патрубка понад 15 мм. Насос поверхневий, центробіжний, багатоступінчастий -630 шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:
- пакувальний лист (Packing List) № 150/07/2024 від 22.07.2024;
- рахунок - фактуру (інвойс) (Commercial Invoice) № 150/07/2024 від 22.07.2024;
- коносамент (Bill of Lading) № APU029315 від 24.05.2024 р.;
- автотранспортну накладну (Road consignment note) CMR № 39218 від 23.07.2024;
- декларацію про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №150/07/2024 від 22.07.2024;
- договір поставки № AUG-00D/5 від 01.04.2024;
- специфікація № 39218 від 22.07.2024р. до договору поставки № AUG-00D/5 від 01.04.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № TE 08122023/1 від 08.12.2023.
Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:
1) згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок, виробників, технічних характеристик та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою;
2) у пакувальних листах відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем були надані прайс б/н від 19.07.2024 року, експертне дослідження № 512/24 від 25.07.2024 року, експортна декларація № 363820240524937230 вiд 24.05.2024 року і комерційна пропозиція, що підтверджується листом № 39218/1 від 29.07.2024 року.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що прайс продавця від 19.07.2024 б/н, в якому відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 24.05.2024 №363820240524937230; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 25.07.2024 №512/24, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників і без зазначення торговельної марки.
Відповідач в рішенні вказав, що згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.
Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з заявленими торгівельними марками, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості.
29.07.2024 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000090/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, митним органом було здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 - з 15.35дол.США/шт. до 32,8544дол.США/шт. та з 1.14дол.США/кг до 2.44дол.США/кг (МД 24UA100230514937U0 від 27.07.2024 партія товару 3861кг - 2.44дол. США/кг); Тов.2 - з 2.95дол.США/шт. до 6,3141дол.США/шт. та з 1.14дол.США/кг до 2.44дол.США/кг (МД 24UA100230514407U0 від 22.07.2024 партія товару 5103кг - 2.44дол. США/кг); Тов.3 - з 19.7402дол.США/шт. до 42,2509дол.США/шт. та з 1.14дол.США/кг до 2.44дол.США/кг (МД 24UA500080008041U1 від 06.07.2024 партія товару 10404 кг - 2.44дол. США/кг); Тов.4 - з 17.42дол.США/шт. до 37,2850 дол.США/шт. та з 1.14дол.США/кг до 2.44дол.США/кг (МД 23UA204130011824U4 від 21.12.2023 партія товару 4484кг - 2.44дол. США/кг, 24UA100100034768U2 від 04.06.2024 партія товару 8149кг - 4.72дол. США/кг),- з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 29.07.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000288.
Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).
Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так, як зазначено вище, однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів стала відсутність в комерційних документах до контракту інформація щодо торгівельної марки, виробника, моделей, технічних характеристик та артикулів, що, на думку відповідача, може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати товар з заявленою поставкою.
З цього приводу необхідно зазначити наступне.
Як вже було встановлено вище, відповідно до п.1.4, 3.1 та 3.2 Договору поставки, детальний опис товару, що поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Сторони погоджують обсяг та асортимент товару у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Продавець зобов'язаний поставити товар в обумовленій специфікацією кількості.
Відповідно до Специфікації № 39218 до Договору, підписаної 22.07.2024 року, сторонами договору узгоджено поставку товару:
- насос дренажний, одноступінчастий 32 шт., за ціною 15,35 дол. США, всього 491,20 дол. США;
- насос циркуляційний, одноступінчастий 160 шт., за ціною 2,95 дол. США, всього 472,00 дол. США;
- насос поверхневий центробіжний, одноступінчастий 180 шт., за ціною 24,82 дол. США, всього 4467,60 дол. США;
- насос відцентровий вихровий, одноступінчастий 410 шт., за ціною 17,51 дол. США, всього 7179,10 дол. США;
- насос поверхневий, центробіжний, багатоступінчатий 630 шт., за ціною 17,42 дол. США, всього 10974,60 дол. США.
Всього за специфікацією на суму 23584,50 дол. США. (п.1 специфікації)
Отже, з наведеного слідує, що специфікація складена у відповідності до умов Договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами Договору, а саме: обсяг та асортимент товару.
Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що у пункті 31 митної декларації № 24UA500080009001U7 від 29.07.2024 року міститься інформація про виробника та торгову марку товару.
Такі обставини спростовують вище зазначену підставу для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд не погоджується з твердженнями митного органу, що у пакувальному листі відсутнє посилання на інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам, оскільки законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми). Пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).
Пакувальний лист № 150/07/2024 від 22.07.2024 року дійсно не містить посилання на інвойс чи специфікацію, однак у ньому зазначено номер Договору, на підставі якого здійснюється поставка, номер контейнеру, що відповідає номеру, зазначеному в автотранспортній накладній № 39218 від 23.07.2024 року та коносаменту № APU029315 від 24.05.2024 року, а також наведено перелік товарів, який відповідає інвойсу та специфікації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що досліджуючи наведені документи в сукупності можливо встановити відповідність та відношення пакувального листа № 150/07/2024 від 22.07.2024 року до поданих декларантом комерційних документів.
Також відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на те, що в прайсі продавця від 19.07.2024 року б/н, в якому відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 24.05.2024 року №363820240524937230.
З цього приводу суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Прайс-лист уявляє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Та крім цього, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Таким чином, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Також необхідно зазначити, що Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.
У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Таким чином, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа є безпідставними, оскільки враховуючи наведене, можна дійти висновку, що зміст та форма прайс-листа не впливають на визначення митної вартості товару.
Також враховуючи наведене, суд не приймає і доводи відповідача щодо відсутності у комерційній пропозиції дати та зазначення умов поставки EXW Китай, а також посилання на скріншрти з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар з зазначенням іншої торговельної марки в експертному дослідженні від 25.07.2024 року №512/24.
Так, слід зазначити, що комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Також суд зазначає, що відповідачем не пояснено яким чином використання скріншотів з інтернет-сайтів з ринковими цінами на товар в експертному досліджені від від 25.07.2024 року №512/24 впливає на ціну поставленого товару або ускладнює ідентифікацію товару, враховуючи те, що дослідження проведено відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу.
Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, згідно з положеннями МК України є додатковим документом, який надаватиметься на вимогу митного органу, у разі якщо документи зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто можна зробити висновок, що визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів є документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а висновок експерта в будь-якому разі носитиме інформаційний характер, оскільки є джерелом інформації, та враховуючи, що всі документи мають інформаційний характер, відповідачем не зазначено об'єктивних підстав, за яких саме надані позивачем висновки не могли бути прийняті до уваги під час перевірки правильності визначення митної вартості.
Крім цього, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, вказані обставини вплинули на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 року по справі №826/3098/16 дійшов висновку, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною 2 ст.53 МК України.
Також, суд зазначає, що є неспроможними посилання, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація, у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, оскільки згідно ч.2 ст.53 МК України висновок експерта не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Також суд, стосовно витребування митним органом додаткових документів, вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
З цього приводу суд зазначає, що якщо позивачем надані документи, які підтверджують митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.
Також необхідно зазначити, що відомості, які містяться в ЄАІС Держмитслужби, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).
Враховуючи наведені висновки та обставини справи, суд вважає, що декларантом до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість імпортованого товару визначену за ціною договору.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують ціну імпортованого товару, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих до митниці документів було достатньо для прийняття рішення про розмитнення товару за ціною Договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.
Враховуючи все наведене, суд робить висновок, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, та безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснив визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.
Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000090/2 від 29.07.2024 року, у зв'язку з чим воно належать до скасування.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000090/2 від 29.07.2024 року, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000288 від 29.07.2024 року також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у загальному розмірі 5075,16 грн. за платіжною інструкцією №68 від 05.08.2024 року.
При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 «при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні під. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні».
Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Крім того, стосовно наявності у даних правовідносинах двох вимог: майнової вимоги (визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнової вимоги (про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно пункту 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Враховуючи те, що наслідком прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, вимого щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є однією вимогою майнового характеру, оскільки вони є похідними.
Зазначена позиція підтверджується судової практикою Верховного Суду, а саме в постанові від 10 квітня 2020 року по справі 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію. «Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.».
Враховуючи вищевикладене, саме сума 221063,49 грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання вказаного позову майнового характеру в даному випадку становить 2652,76 грн.
Враховуючи викладене, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2652,76 грн. належить стягнути на його користь з відповідача.
З огляду на викладене, позивачем при подачі позову здійснено помилково сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу про необхідність звернення до суду з клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (вул. Солом'янська, 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 40929000) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500080/2024/000090/2 від 29.07.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000288 від 29.07.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (вул. Солом'янська, 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 40929000) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 76 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.02.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва