01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"26" жовтня 2010 р. Справа № 10/212-10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/212-10
за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт
«Бориспіль», м. Бориспіль;
до товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп», с.
Мартусівка;
про розірвання договору
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп», с. Мартусівка Київської області;
до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль;
про виконання обов'язків в натурі
Представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Шпортило Я.І., довіреність від 21.09.2010р. № 35-70-11;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Грищенко Ю.В., довіреність від 14.10.2010р. б/н; Помазанов А.В., довіреність від 14.10.2010р. б/н; Янчук А.В., довіреність від 14.10.2010р. б/н.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернулось з позовом державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі -позивач за первісним позовом) до товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп»(далі -відповідач за первісним позовом) про розірвання Договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02 червня 2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок скасування розпорядження Кабінету Міністрів України № 994 від 28 квітня 2010 року «Про погодження укладення договору про спільну діяльність»відпала правова підстава для правовідносин між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «БФ Груп».
Ухвалою від 04.10.2010р. суд порушив провадження у справі № 10/212-10 та призначив її розгляд на 19.10.2010р.
До початку розгляду справи по суті 19.10.2010р. через загальний відділ господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп», на підставі ст. 60 ГПК України, надійшла зустрічна позовна заява про зобов'язання державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»виконати умови Договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02 червня 2010 року, укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «БФ Груп», в натурі.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ «БФ Груп»обґрунтовує тим, що право на односторонню відмову від договору про спільну діяльність, у зв'язку із скасуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 994 від 28 квітня 2010 року «Про погодження укладення договору про спільну діяльність»не передбачено чинним законодавством України та Договором про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02 червня 2010 року і суперечить ним. Також позивач за зустрічним позовом вказує, що одностороння відмова відповідача за зустрічним позовом від договору є протиправною та безпосередньо порушує права ТОВ «БФ Груп», як кредитора за таким договором на одержання належного виконання та може призвести до завдання ТОВ «БФ Груп»матеріальних втрат.
Ухвалою від 19.10.2010р., у відповідності з приписами ст. 60 ГПК України, суд прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, оскільки ці позови є взаємно пов'язані.
Присутній у судовому засіданні 19.10.2010р. представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав витребувані судом документи.
Представник відповідача у судовому засідання 19.10.2010р. подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечує повністю, посилаючись на те, що скасування розпорядження Кабінету Міністрів України № 994 від 28 квітня 2010 року «Про погодження укладення договору про спільну діяльність»жодним чином не впливає на чинність чи правомірність договору, не обмежує його сторін у виконанні ними власних обов'язків за таким договором та здійсненні встановлених ним прав. Відтак, скасування розпорядження № 994 від 28.04.2010р. також не створює жодних підстав для розірвання договору у судовому чи позасудовому порядку.
Представником позивача за зустрічним позовом було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з зустрічним позовом та підготовки відзиву на нього, а також письмових заперечень на відзив відповідача за первісним позовом.
Ухвалою від 19.10.2010р. суд відклав розгляд справи на 26.10.2010р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
До початку розгляду справи від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові письмові пояснення щодо безпідставності первісного позову та заява про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «БФ Груп»просить зобов'язати державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»виконати всі умови Договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02 червня 2010 року, укладеного між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та ТОВ «БФ Груп».
Присутній у судовому засіданні 26.10.2010р. представник позивача первісний позов підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення на відзив відповідача, а також відзив на зустрічний позов, в якому ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Присутні в засіданні суду представники відповідача просили відмовити в задоволенні первісного позову та повністю задовольнити вимоги зустрічного позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -
02.06.2010р. між державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та товариством з обмеженою відповідальністю «БФ Груп»було укладено Договір про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1.
Згоду на укладення договору про спільну діяльність було надано Кабінетом Міністрів України розпорядженням № 994 від 28 квітня 2010 року «Про погодження укладення договору про спільну діяльність», оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
П. 1.1 договору про спільну діяльність передбачено, що договір регулює взаємовідносини сторін при облаштуванні (будівництво, внутрішнє оздоблення, ремонт та ін.) та забезпечення функціонування об'єктів громадського сервісу терміналу F державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а саме: пунктів роздрібної торгівлі (магазини, кіоски, торгові зали, палатки, торговельні автомати, тощо) та закладів громадського харчування (кафе, ресторани, бари, буфети, кафетерії, тощо) в сферах митної та безмитної торгівлі та інше.
Відповідно до п. 9.1 договору, вкладами сторін у спільну діяльність є: вкладом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»у спільну діяльність є право користування приміщеннями (які за функціональним призначенням відповідають меті спільної діяльності за договором), площею не менше 1418,03 кв. м. за проектом будівництва терміналу F на строк дії договору. Вкладом ТОВ «БФ Груп»у спільну діяльність є облаштування відповідних приміщень терміналу F об'єктами інфраструктури (крім торговельного та технологічного обладнання), за рахунок інвестування грошових коштів на суму 30 000 000,00 грн.; нематеріальне благо -професійні знання у сфері облаштування подібних об'єктів та ведення торговельного бізнесу. Сторони домовились оцінити свої вклади в наступному співвідношенні: «Бориспіль»- 50%; «БФ Груп»- 50% (п. 9.2. договору).
Пунктом 14.1. договору про спільну діяльність передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами, отримання передбаченого законодавством України погодження уповноваженого органу управління «Борисполя», і діє протягом 10 років з можливістю продовження на наступні десятирічні періоди, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення їх дії не пізніше, ніж за один рік до завершення терміну дії. У разі, якщо договір підписується сторонами окремо, датою вступу в силу вважається більш пізня дата підписання (про що має бути сторонами застережене в договорі).
Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами статей 1130 , 1132 ЦК України, зокрема, відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові, при цьому, спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
На виконання умов договору про спільну діяльність, відповідач за первісним позовом перерахував кошти в розмірі 30 000 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського реєстру, доданими до матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частина 2 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Судом встановлено, що сторонами при укладенні спірного договору про спільну діяльність було дотримано всіх істотних умов, необхідних для укладення договорів такого виду, а також дотримано вимогу щодо укладення договору на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, передбачену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 травня 2008 р. № 703-р «Питання укладення деяких договорів».
Однак, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1732-р від 18 серпня 2010 року «Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2010 р. № 994»було скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України № 994 від 28.04.2010р., яким було надано згоду на укладання договору про спільну діяльність між державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та товариством з обмеженою відповідальністю «БФ Груп».
При цьому, позивач за первісним позовом вважає, що внаслідок скасування розпорядження Кабінету Міністрів України № 994 від 28 квітня 2010 р «Про погодження укладення договору про спільну діяльність»відпала правова підстава для продовження правовідносин між позивачем та відповідачем за первісним позовом за договором про спільну діяльність; скасування вказаного розпорядження є правоприпиняючим юридичним фактом, внаслідок якого припинила існування обов'язкова умова для укладення зазначеного договору.
Як вбачається з умов спірного договору, спільна діяльність за цим договором здійснюється без об'єднання вкладів сторін (розділ 1 договору), отже, норма ст. 1142 Цивільного кодексу України, щодо права учасника відмовитись від подальшої участі у договорі простого товариства та розірвання договору, на спірні правовідносини не поширюється і сторони мають керуватись загальними правилами дострокового розірвання господарських договорів, що передбачені нормами ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, та умовами укладеного договору.
Судом встановлено, що листом № 35-22-431 від 30.09.2010р. державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»повідомило відповідача за первісним позовом про припинення виконання ним власних зобов'язань за договором про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1, у зв'язку із скасуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 994 від 28 квітня 2010 року «Про погодження укладення договору про спільну діяльність»та одержання вказівки від Міністерства транспорту та зв'язку України щодо вжиття заходів з розірвання договору.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів невідповідності спірного договору вимогам чинного законодавства або визнання його недійсним в судовому порядку суду надано не було.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, за рішенням суду договір може бути розірваний лише у тому разі, якщо сторона доведе, що іншою стороною договору вчиняються істотні порушення договору, за яких, внаслідок завданої таким порушенням шкоди, сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Пунктом 11.11. договору про спільну діяльність передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні стороною своїх зобов'язань за договором, інша сторона має право на дострокове розірвання договору. Питання про дострокове розірвання договору повинно бути розглянуто всіма сторонами у термін в 180 днів з моменту отримання письмового листа (п. 11.12. договору).
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що станом на дату розгляду справи ТОВ «БФ Груп»належним чином виконує зобов'язання за договором про спільну діяльність, що, зокрема, вбачається з листа ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»№ 01-22-4413 від 28.09.2010р., в якому останній вказує на належне виконання ТОВ «БФ Груп»обов'язків за договором про спільну діяльність.
Про належне виконання ТОВ «БФ Груп»своїх договірних зобов'язань також зазначається у протоколах зборів сторін спільної діяльності, копії яких додані до матеріалів справи.
Так, у протоколі № 1 зборів сторін спільної діяльності від 05.07.2010р., зазначено, що ТОВ «БФ Груп»здійснено взяття на облік спільну діяльність «БФ-Бориспіль», як платника податків в органах державної податкової служби; погоджено укладання договорів із третіми особами (ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД») та ціни цих договорів.
Відповідно до протоколу № 2 зборів сторін спільної діяльності від 26.07.2010р. ТОВ «БФ Груп»було відкрито рахунок спільної діяльності «БФ-Бориспіль».
Згідно протоколу № 3, ТОВ «БФ Груп»здійснило інвестування 30 000 000,00 грн. у спільну діяльність «БФ-Бориспіль», а також здійснює управляння процесом облаштування Терміналу F ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»об'єктами інфраструктури, здійснює підбір персоналу та проведення навчань.
У кожному з протоколів збори сторін спільної діяльності позитивно оцінюють дії по організації спільної діяльності та зобов'язуються продовжувати виконання інших дій з метою досягнення мети договору про спільну діяльність.
Крім того, у п. 14.5. договору про спільну діяльність передбачено, що розірвання договору і вибуття сторін при відсутності спорів оформлюється в порядку, визначеному п. 14.2. договору. Договір визнається розірваним, а сторона такою, що вибула з дня підписання відповідного документа.
При цьому, у п. 14.2. договору про спільну діяльність зазначається, що всі зміни і доповнення здійснюються за згодою сторін і повинні бути оформлені у вигляді договору, протоколу або додаткової угоди, підписаних уповноважених представниками сторін та погоджених в порядку, визначеному п. 14.1. договору.
Таким чином, умови та порядок дострокового розірвання договору передбачаються п.п. 11.11., 11.12., 14.2., 14.5. договору про спільну діяльність, зокрема, приводом для відмови будь-якої сторони від подальшої участі у договорі є невиконання або неналежне виконання стороною своїх зобов'язань за договором та добровільне бажання припинити договірні відносини, втім, позивач, звертаючись до суду з даним позовом не посилався як на підставу для дострокового розірвання договору на неефективність спільної з відповідачем діяльності і не доводив під час розгляду справи наявності такої підстави. При цьому, згода сторін на розірвання Договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 відсутня, що вбачається із листів № 01-22-4413 від 28.09.2010р. та № 13-31 від 29.09.2010р., доданих до справи.
Отже, посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. № 1732-р «Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2010 р. № 994»та лист Міністра транспорту та зв'язку України від 17.09.2010р. № 9594/15/10-10 не можуть вважатись підставою для дострокового розірвання спірного договору, адже, ці документі не є законодавчими актами.
Крім того, внаслідок укладення договору про спільну діяльність була реалізована згода Кабінету міністрів України на його укладення, що міститься у розпорядженні Кабінету Міністрів України № 994 від 28 квітня 2010р. «Про погодження укладення договору про спільну діяльність», а правовим наслідком скасування такого розпорядження є припинення чинності цього акту Кабінету Міністрів України. При цьому, положення вказаного розпорядження вичерпали свою дію внаслідок укладення договору про спільну діяльність, у зв'язку з чим скасування розпорядження Кабінету Міністрів України № 994 від 28 квітня 2010р. після укладення договору не може впливати на права та обов'язки сторін такого договору.
Таким чином, позивачем не надано переконливих, належних та допустимих доказів наявності підстав для дострокового розірвання спірного договору ні за умовами договору, ані за приписами діючого законодавства. Тому позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.
При цьому, суд, розглянувши зустрічний позов вважає, що останній підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як зазначено вище, судом встановлено наявність відмови ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»від виконання ним власних зобов'язань за Договором про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 в односторонньому порядку, що безпосередньо порушує права ТОВ «БФ Груп».
Пунктом 5.2. договору про спільну діяльність передбачено, що сторони зобов'язуються належним чином виконувати всі умови договору та наступних договорів, укладених на його підставі, а також контрактів, протоколів, додатків, підписаних у рамках договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, в силу зазначених норм та зважаючи на відсутність підстав для можливості розірвання договору, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»зобов'язаний виконати зобов'язання, що виникли у нього, на підставі Договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02 червня 2010 року. Договором про спільну діяльність не передбачено право ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», за відсутності порушень договору іншими сторонами, відмовитися від виконання зобов'язання в односторонньому порядку.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, захист цивільних прав та інтересів здійснюється, в тому числі, у спосіб примусового виконання обов'язку в натурі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються за первісним позовом на позивача та за зустрічним позовом на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Зобов'язати державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) належним чином виконувати всі умови Договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02 червня 2010 року, укладеного Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»та товариством з обмеженою відповідальністю «БФ Груп».
4. Стягнути з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код 20572069) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп»(08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 27; код ЄДРПОУ 36077146) 85,00 грн. -державного мита та 236,00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
А.І. Привалов
Дата складення та підписання повного тексту рішення -28.10.2010 р