01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" жовтня 2010 р. Справа № 25/280/17/173-10
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк “Київ”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центробуд -трейд”
про стягнення 44 529,82грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Центробуд - трейд”
до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ”
про визнання недійсним договору
За участю представників:
від позивача Дяченко Є.Г. (дов. від 03.09.2010р.);
від відповідача не з'явилися;
Обставини справи:
30.09.2010р. до господарського суду Київської області за встановленою територіальною підсудністю з господарського суду міста Києва передана справа № 25/280 за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк “Київ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центробуд - трейд” про стягнення 44 529,82грн. заборгованості, з яких: 40 441,37грн. відсотків за користування кредитом, 4 088,45грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Центробуд - трейд” до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” про визнання недійсним договору.
Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 65/06 від 26.11.2006р.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю умов кредитного договору № 65/06 від 26.11.2006р. вимогам законодавства, зокрема ч. 2 ст. 345 ГК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) справу прийнято до провадження, присвоєно їй № 25/280/17/173-10, розгляд справи призначено на 11.10.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2010р. розгляд справи відкладено на 22.10.2010р.
В судовому засіданні 22.10.2010р. представник позивача повністю підтримав первісний позов, проти зустрічного позову заперечив у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 22.10.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
26.05.2006р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Центробуд-Трейд” (Позичальник) укладено кредитний договір № 65/06, згідно якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на придбання простих іменних акцій № К-48-3-05 від 26.05.2006р. сумою 800 200грн., строк користування кредитом з 26.05.2006р. по 25.05.2007р. включно, розмір плати за користування кредитом 20 % річних, а позичальник -забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплачувати проценти та належним чином виконувати всі інші свої зобов'язання за договором.
Згідно п.п. 2.2., 2.3., 2.4. договору кредитодавець здійснює перерахування кредиту частинами за реквізитами, вказаними позичальником, не пізніше, ніж через три банківські дні з моменту одержання письмової заявки позичальника при умові виконання вимог пункту 3 договору. Перерахування коштів здійснюється в межах наявних кредитних ресурсів, при цьому загальна сума кредиту не повинна перевищувати ліміт кредитування на одного позичальника, який коригується кожного місяця згідно з нормативним документами НБУ. Позичальник повертає кредит не пізніше 25.05.2007р. Проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту на рахунок № 20686000788807, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.
24.05.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Центробуд-Трейд” (Позичальник) укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р., згідно якої сторони погодились п. 2.1. кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. викласти в наступній редакції: „Кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання простих іменних акцій згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № К-48-3-05 від 26.05.2006р. на наступних умовах: сума кредиту 800 200грн.; строк користування кредитом з 26.05.2006р. по 23.05.2008р. включно; розмір плати за користування кредитом 20 % річних”, п. 2.3. викласти в наступній редакції: „Позичальник повертає кредит не пізніше 23.05.2008р.”, інші умови кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. залишаються без змін.
17.08.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Центробуд-Трейд” (Позичальник) укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р., згідно якої сторони погодились п. 4.4.9. кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. викласти в наступній редакції: „Нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок № 20686000788807 або № 29096000788807 в АКБ „Київ”, МФО 322498 в такому порядку: - за період з 26.05.2006р. по 31.07.2007р. щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця; - за період з 01.08.2007р. по 31.12.2007р. не пізніше 31.12.2007р.; починаючи з 01.01.2008р. щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця; інші умови кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. залишаються без змін.
28.01.2008р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Центробуд-Трейд” (Позичальник) укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р., згідно якої сторони погодились п. 4.4.9. кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. викласти в наступній редакції: „Нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок № 20686000788807 або № 29096000788807 в АКБ „Київ”, МФО 322498 в такому порядку: - за період з 26.05.2006р. по 31.07.2007р. щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця; - за період з 01.08.2007р. по 31.12.2007р. не пізніше 31.12.2007р.; починаючи з 01.01.2008р. до закінчення договору не пізніше строку, вказаного в п.п. 2.1., 2.3. кредитного договору; інші умови кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. залишаються без змін.
22.05.2008р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Центробуд-Трейд” (Позичальник) укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р., згідно якої сторони погодились п. 2.1. кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. викласти в наступній редакції: „Кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання простих іменних акцій згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № К-48-3-05 від 26.05.2006р. на наступних умовах: сума кредиту 800 200грн.; строк користування кредитом з 26.05.2006р. по 21.05.2009р.; розмір плати за користування кредитом 20 % річних”, п. 2.3. викласти в наступній редакції: „Позичальник повертає кредит не пізніше 21.05.2009р.”, інші умови кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. залишаються без змін.
Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, на виконання п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору перерахував на рахунок відповідача кредит в сумі 800 200грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.05.2006р. (а.с. 18).
Відповідач повністю сплатив позивачу 800 200грн. суми кредиту, перерахувавши на рахунок позивача 13.02.2008р. та 23.05.2008р. 400 000грн. та 400 200грн. відповідно, що підтверджується карткою рахунком позивача (а.с. 92).
За період з 26.05.2006р. по 22.03.2008р. позивачем за користування кредитом нараховано 297 173,83грн. відсотків за користування кредитом; відповідач частково сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 256 732,46грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 41-55) та карткою рахунком позивача (а.с. 90-91), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування кредитом станом на момент судового розгляду справи складає 40 441,37грн. (297 173,83грн. -256 732,46грн.).
Предметом позову є вимога про стягнення 44 529,82грн. заборгованості, з яких: 40 441,37грн. відсотків за користування кредитом, 4 088,45грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.
Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд встановив, що відповідач повністю повернув позивачу суму кредиту в розмірі 800 200грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 297 173,83грн. сплатив частково в сумі 256 732,46грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 41-55) та карткою рахунком позивача (а.с. 90-91), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи складає 40 441,37грн.
Враховуючи те, що відсотки за користування кредитом відповідачем у сумі 40 441,37грн. на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаних відсотків відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 40 441,37грн. відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом за договором, позивачем за період з 03.12.2009р. по 31.05.2010р. нараховано 4 088,45грн. пені.
Як вбачається з матеріалів справи 15.09.2010р. відповідачем подано суду заяву (а.с. 127-128), в якій останній просив суд застосувати позовну давність в один рік до вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.1. договору при порушення строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.
Враховуючи передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк нарахування пені, положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, момент звернення позивача до суду, початок виникнення заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування кредитом за договором згідно поданого позивачем розрахунку (а.с. 20) та період нарахування пені, вказаний позивачем в поданому ним помісячному розрахунку пені (а.с. 21) суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 4 088,45грн. є такою, що не підлягає задоволенню.
Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України у справі № 17/124-09 від 14.07.2010р.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 40 441,37грн. відсотків за користування кредитом є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
Предметом зустрічного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю „Центробуд-Трейд” (позивача за зустрічним позовом) до Акціонерного комерційного банку „Київ” (відповідача за зустрічним позовом) про визнання недійсним кредитного договору № 65/06 від 26.11.2006р.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.
Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 ГК України).
Суд встановив, що кредитний договір № 65/06 від 26.05.2006р. не містить умови щодо відповідальності кредитора, вказана умова не є істотною умовою договору у розумінні ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України; відсутність у кредитному договорі № 65/06 від 26.05.2006р. умови щодо відповідальності кредитора не є підставою для визнання договору недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач за зустрічним позовом ТОВ „Центробуд-Трейд” при укладенні договору не був позбавлений можливості відмовитися від підписання кредитного договору № 65/06 від 26.05.2006р. або включити за погодженням з відповідачем за зустрічним позовом Акціонерним банком „Київ” умову щодо відповідальності кредитора.
Зокрема ч. 2 ст. 1056 ЦК України передбачено, що позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центробуд-Трейд” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 14; код ЄДРПОУ 33446835) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; код ЄДРПОУ 14371869) 40 441 (сорок тисяч чотириста сорок одну гривню) 37 коп. відсотків за користування кредитом, 404 (чотириста чотири гривні) 41 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять гривень) 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти первісного позову -відмовити.
4. У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 27.10.2010р.