17 лютого 2025 року (16:00)Справа № 280/11302/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр. Поля Олександра, буд.57; код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
05.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - позивач або АТ «НВК Іскра») до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.11.2024 № № 00009575102, 00009585102.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, зазначеними у Додатку №3 до акту перевірки оскільки, здійснивши реєстрацію податкових накладних, виписаних контрагентами на адресу AT «НВК «Іскра», контролюючий орган за результатами автоматизованого моніторингу повністю підтвердив реальність цих господарських операцій та надав AT «НВК «Іскра» право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Таким чином, є абсолютно безпідставними намагання контролюючого органу позбавити підприємство права на податковий кредит з ПДВ через нібито відсутність у контрагентів, зазначених у Додатках 3 до Акту перевірки (або їх контрагентів, або контрагентів їх контрагентів) працівників, відсутність основних засобів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, тобто через ті питання, які були предметом дослідження здійсненого раніше контролюючим органом автоматизованого моніторингу, та які отримали від контролюючого органу позитивний висновок за результатами цього моніторингу. Таким чином, AT «НВК «Іскра» не може нести відповідальність за можливу (на думку контролюючого органу) нереальність господарської операції, після того як реальність цієї ж господарської операції раніше вже було підтверджено самим же контролюючим органом та повідомлено про її реальність AT «НВК «Іскра» шляхом реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що всі висновки щодо порушення AT «НВК «Іскра» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованими, такими що не ґрунтуються на конкретних обставинах та доказах, а лише на припущеннях контролюючого органу. Беручи до уваги вищезазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними, у зв'язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
25.12.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 59636), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.4, ст. 200, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого АТ «НВК Іскра» завищено податковий кредит по декларації з ПДВ за серпень 2024 року (від 20.09.2024 №9276026054) з урахуванням уточнюючих розрахунків та періодів виникнення від'ємного значення), під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками, а саме: ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС», ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС», ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ», ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС», ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ», ПРИВАТНЕ ВКП «АГМА-СЕРВІС», ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ», ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» на загальну суму ПДВ 635 428,33 грн. Зазначає, що надані до перевірки АТ «НВК «Іскра» первинні документи по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами, не є достатніми доказами фактичного придбання/реалізації зазначеного вище товару у зв'язку з виявленою нереальністю господарської операції постачання товару, що свідчить про завищення суми податкового кредиту АТ «НВК «Іскра» у розрізі взаємовідносин з спірними контрагентами по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року на загальну суму ПДВ 635 428,33 грн. Оскільки, реальність вчинення господарських операцій між АТ «НВК «Іскра» та вищенаведеними постачальниками не підтверджено обставинами, викладеними у акті перевірки, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Зазначає, що АТ «НВК «Іскра» створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу, про що свідчить те, що постачальники не мають матеріальної бази, об'єктивно необхідної для виконання поставок, які були предметом перевірки, контрагенти АТ «НВК «Іскра» були учасниками проведення транзитних фінансових потоків у правовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, а також відсутність у АТ «НВК «Іскра» документів, складенням яких опосередковується постачання продукції. Надані до перевірки АТ «НВК «Іскра», акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими схемами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій, які підлягали перевірці що виключає правомірність їх відображення у податковому кредиті АТ «НВК «Іскра». Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС прав, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
У період часу з 28.01.2025 по 14.02.2025 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 № 02-35/25/22, яка міститься в матеріалах справи, у зв'язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано у перший робочий день.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
У період часу з 09.10.2024 по25.10.2024, на підставі наказу від 07.10.2024 №244-п та повідомлення від 07.10.2024 №117/32-00-07-04-13, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» (зі змінами), фахівцями відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку АТ «НВК «Іскра» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року (від 20.09.2024 №9276026054).
За результатом проведеної перевірки складено Акт №940/32-00-07-06-14/14313866 від 29.10.2024 (т.1 а.с.17-28).
Висновками до Акту перевірки №940/32-00-07-06-14/14313866 від 29.10.2024 встановлено порушення позивачем при декларуванні за серпень 2024 року у декларації від'ємного значення з ПДВ податкового законодавства, зокрема:
п.44.1 ст.44, пп.«а» п.198.1, абз.1-3 п.198.2, абз.1,2 п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України п.п. 1 п.4 та п.п. 3 п.4, п.5 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289, та внаслідок якого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на 637 758 грн., що призвело до:
завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2) на суму ПДВ 9 076 грн.;
завищення суми від'ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р. 21) на суму ПДВ 628 682 грн.
Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що AT «НВК «Іскра» (код ЄДРПОУ 14313866) з ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34279276), ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» (код ЄДРПОУ 30832130), ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39961507), ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС» (код ЄДРПОУ 42097694), ТОВ «ТД "ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ» (код ЄДРПОУ 31263148), ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» (код ЄДРПОУ 41853226), ПРИВАТНЕ ВКП «АГМА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 25022801), ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426), ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 36440789) здійснювали діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, а саме AT «НВК «Іскра» (код ЄДРПОУ 14313866). Тобто, перевіркою встановлені факти невідповідності первинних документів наданих до перевірки вимогам Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що позбавляє їх юридичної сили та доказовості, не дозволяє AT «НВК «Іскра» (код ЄДРПОУ 14313866) формувати на підставі наданих носіїв інформації, дані бухгалтерського та податкового обліку.
Оскільки, реальність вчинення господарських операцій між AT «НВК «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 14313866) та ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34279276), ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» (код ЄДРПОУ 30832130), ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39961507), ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС» (код ЄДРПОУ 42097694), ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ» (код ЄДРПОУ 31263148), ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» (код ЄДРПОУ 41853226), ПРИВАТНЕ ВКП «АГМА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 25022801), ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426), ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 36440789), не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
У акті перевірки контролюючим органом зазначено, що за результатами перевірки документально не підтверджено правомірність формування податкового кредиту AT «НВК «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 14313866) по декларації з ПДВ за серпень 2024 року за рахунок податкових накладних, складених ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34279276), ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» (код ЄДРПОУ 30832130), ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39961507), ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС» (код ЄДРПОУ 42097694), ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ» (код ЄДРПОУ 31263148), ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» (код ЄДРПОУ 41853226), ПРИВАТНЕ ВКП «АГМА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 25022801), ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426), ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 36440789) в адресу AT «НВК «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 14313866).
За результатами проведеної перевірки та на підставі висновків Акту перевірки №940/32-00-07-06-14/14313866 від 29.10.2024 відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 19.11.2024:
форми «В1» №00009575102, яким зменшено позивачу розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 9076,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2269,00 грн. (т.1 а.с.46). У рішенні зазначено, що перевіркою встановлено завищення рядка 20.2 - підлягає бюджетному відшкодуванню, у зв'язку з тим, що АТ «НВК «Іскра» формувало податковий кредит у серпні 2024 року по операціям з контрагентами-постачальниками, реальність взаємовідносин з якими неможливо підтвердити (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання/надання послуг, відсутність фактичних виробників (виконавців) по ланцюгу придбання/реалізації тощо);
форми «В4» №00009585102, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 628 682,00 грн. (т.1 а.с.48). У рішенні зазначено, що АТ «НВК «Іскра» формувало податковий кредит у серпні 2024 року, по операціям з контрагентами постачальниками, реальність взаємовідносин з якими неможливо підтвердити (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання/надання послуг, відсутність фактичних виробників (виконавців) по ланцюгу придбання/реалізації тощо). Також підприємство не маючи контролю над всіма виробничими потужностями протягом перевіряємого періоду здійснювало придбання товарів та послуг, які не використані у господарській діяльності підприємства, що призвело до завищення суми від'ємного значення, та, як наслідок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що свідчить про вину платника.
Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. При цьому порядок та умови формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
У відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
За приписами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто, економічний зміст договору поставки полягає у переданні-прийнятті товару від продавця до покупця та оплати за нього коштів покупцем продавцю.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.03.2019 по справі № 808/3412/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 по справі №160/3364/19.
Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34279276) на підставі генерального договору поставки №17/1038юр від 14.09.2021. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №9276026054 податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34279276) у березні 2024 року, у травні 2024 року та у липні 2024 року на загальну суму ПДВ 475 888,19 грн., а саме: №26 від 25.03.2024, № № 20, 21, 24 від 29.05.2024, № 25 від 30.05.2025, №4 від 06.08.2024. На підтвердження реальності операції з ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34279276) до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: договір з додатками до нього, платіжні інструкції, видаткові накладні, прибуткові ордери, експрес-накладні Нової пошти. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» (код ЄДРПОУ 30832130) на підставі генерального договору поставки № 17/326юр від 24.07.2023. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. № 9276026054 суму ПДВ за податковою накладною, складеною в ЄРПН ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» (код ЄДРПОУ 30832130) у квітні 2024 року на суму ПДВ 49 785,00 грн., зокрема: №80 від 24.04.2024. На підтвердження реальності операції з ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» (код ЄДРПОУ 30832130) до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: договір, платіжні інструкції, видаткові накладні, прибуткові ордери, журнал бухгалтерського обліку за рахунком 631 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» за періоди квітень-травень 2024 року; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 371 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» за періоди квітень-травень 2024 року. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39961507) на підставі генерального договору поставки №17/251юр від 15.08.2022. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №9276026054 суму ПДВ за податковими накладними, складеними в ЄРПН ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39961507) у липні 2024 року на суму ПДВ 32 848,13 грн., а саме: № № 1,2 від 01.07.2024. На підтвердження реальності операції з ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: договір; рахунки-фактури на оплату; видаткові накладні; прибуткові ордери; товарно-транспортні накладні; платіжні інструкції; сертифікати якості; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 631 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» за періоди липень-серпень 2024 року; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 371 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» за періоди липень-серпень 2024 року. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС» (код ЄДРПОУ 42097694) на підставі генерального договору поставки №17/8юр від 18.01.2024. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №9276026054суму ПДВ за податковими накладними, складеними та зареєстрованими в ЄРПН ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС» у липні 2024 року на суму ПДВ 30 065,60 грн., а саме: №№17, 16, 18, 19 від 17.07.2024, № 24 від 24.07.2024, №26 від 25.07.2024. На підтвердження реальності операції з ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС» до матеріалів справи надано належним чином оформленні первинні документи: договір; специфікації до договору; платіжні інструкції; видаткові накладні; прибуткові ордери; експрес-накладні Нової пошти. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ» (код ЄДРПОУ 31263148) на підставі договору поставки №17/146юр від 24.07.2023. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №276026054 суму ПДВ за податковою накладною, складеною в ЄРПН ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ» (код ЄДРПОУ 31263148) у серпні 2024 року на суму ПДВ 19158,40 грн., зокрема: №8 від 06.08.2024. На підтвердження реальності операції з ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: договір; рахунки-фактури на оплату; видаткові накладні; ТТН; платіжні інструкції; картки рахунку 37111; картки рахунку 631. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» (код ЄДРПОУ 41853226) на підставі генерального договору поставки №17/289-юр від 24.06.2024. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №276026054 суму ПДВ за податковими накладними, складеними в ЄРПН ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» у липні 2024 року на суму ПДВ 1152,00 грн. та у серпні 2024 року на суму ПДВ 11001,60 грн., а саме: №27 від 17.07.2024, №3 від 08.08.2024. На підтвердження реальності операції з ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: договір; рахунки-фактури на оплату; видаткові накладні; прибуткові ордери; товарно-транспортні накладні; платіжні інструкції; сертифікати якості; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 631 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» за періоди липень-жовтень 2024 року; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 371 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» за періоди липень-жовтень 2024 року. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ПРИВАТНИМ ВКП «АГМА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 25022801) на підставі генерального договору поставки №17/200-юр від 07.05.2024. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №276026054 суму ПДВ за податковими накладними, складеними в ЄРПН ПРИВАТНИМ ВКП «АГМА-СЕРВІС» у липні 2024 року на суму ПДВ 8480,00 грн., а саме: №8 від 11.07.2024, № №13, 14, 12 від 31.07.2024. На підтвердження реальності операції з ПРИВАТНЕ ВКП «АГМА-СЕРВІС» до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: договір; рахунок-фактуру на оплату; видаткову накладну; прибутковий ордер; товарно-транспортну накладну; платіжну інструкцію; картки рахунку 37111, картки рахунку 631. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426) на підставі генерального договору поставки №17/141/17/501-юр від 12.12.2023. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №276026054 суму ПДВ за податковими накладними, складеними в ЄРПН ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» у серпні 2024 року на суму ПДВ 6109,41 грн., а саме: №760 від 06.08.2024, №813 від 19.08.2024. На підтвердження реальності операції з ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: договір; видаткові накладні; прибуткові ордери; експрес-накладна Нова пошта; платіжні інструкції; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 631 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» за періоди серпень-вересень 2024 року; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 371 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» за періоди серпень-вересень 2024 року. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
АТ «НВК «Іскра» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 36440789) на підставі Договірного листа №30/329-юр 29.05.2024. АТ «НВК «Іскра» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року від 20.09.2024 вх. №276026054 суму ПДВ за податковою накладною, складеною в ЄРПН ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» у червні 20254 року на суму ПДВ 11001,60 грн., зокрема: №25 від 05.06.2024. На підтвердження реальності операції з ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» до матеріалів справи надано належним чином оформлені первинні документи: рахунки-фактури на оплату; видаткові накладні; прибуткові ордери; експрес-накладна Нова Пошта; платіжні інструкції; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 631 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» за період червень 2024 року; журнал бухгалтерського обліку за рахунком 371 у розрізі взаємовідносин з ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» за період червень 2024 року. Зміст та перелік зазначених документів наведено у Додатку №7 до Акту перевірки.
Таким чином, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ПП «ЕНЕРГОПОСТАЧСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34279276), ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОВЕС» (код ЄДРПОУ 30832130), ТОВ «ПРОСПЕРУС-КОМ» (код ЄДРПОУ 39961507), ТОВ «ГЕМЕРА ЕЛЕКТРОНІКС» (код ЄДРПОУ 42097694), ТОВ «ТД «ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ» (код ЄДРПОУ 31263148), ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» (код ЄДРПОУ 41853226), ПРИВАТНЕ ВКП «АГМА-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 25022801), ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44696426), ТОВ «ЕЛЕКТРОЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 36440789) підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які в повній мірі відповідають вимогам частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
За таких обставин, відповідачем не надано належних доказів про те, що господарські операції позивача не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.
Відповідачем висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені спираючись лише на аналіз своїх електронних баз даних, без дослідження усіх первинних документів по ланцюгу постачання, без отримання результатів або проведення зустрічних звірок постачальників по ланцюгу постачання, без проведення виїзних документальних перевірок постачальників по ланцюгу постачання, робить висновки, що AT «НВК «Іскра», як кінцевий покупець товарів, завищило податковий кредит. Проте, вказані висновки спростовуються наданими позивачем до суду доказами.
Суд звертає увагу на те, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд в постановах від 21 грудня 2018 року по справі №805/2030/16-а, від 21 грудня 2018 року по справі №826/5774/17, від 20 грудня 2018 року по справі №826/9632/16, від 20 грудня 2018 року по справі №815/4992/16, від 20 грудня 2018 року по справі №820/2946/18 та від 20 грудня 2018 року по справі №818/770/17.
Доводи відповідача щодо відсутність сертифікатів якості на товар, які містять інформацію щодо виробника товару як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки сертифікати якості не є основними документами для ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності. Ці документи на товар не мають прямого зв'язку з обчисленням і сплатою податків, як це передбачено законодавством. Зазвичай, сертифікати якості додаються до товару та передаються разом з ним у виробництво, де використовуються за призначенням. Тому їх відсутність під час перевірки не впливає на підтвердження або спростування реальності господарської операції.
Посилання контролюючого органу щодо відсутності необхідної кількості у виробничих, складських і трудових ресурсів у контрагентів в об'ємі, необхідному для виконання зазначених договорів є необґрунтованим, оскільки договори купівлі-продажу (поставки) дозволяють залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду у справах № 810/2741/17, №825/2387/18, №820/2516/17, №822/5413/19.
При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Також, слід звернути увагу й врахувати, що відповідно до сталої судової практики Верховного Суду (постанови від 16.07.2019 у справі №805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі № 808/109/18, від 09.07.2019 у справі № 810/1762/16 тощо) самостійно наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування податкового та бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №804/887/17.
Податковим органом не спростовано, що внаслідок проведення спірних господарських операцій позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, не підтверджено, що позивач не прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету ПДВ (безпідставного формування податкового кредиту). Відповідачем не доведено неотримання позивачем товару, як і не надано доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.
Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.
Разом з цим, висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства базуються на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих від інших податкових органів, та аналізу діяльності по ланцюгу постачання.
Суд, ураховуючи вище наведе, а також правові позиції Верховного Суду, які викладені постановах від 06.02.2018 в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 в справі №816/809/17, від 14.08.2018 в справі №815/3479/17 зазначає, що не є належним доказом нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, лише бази даних податкового органу, оскільки інформація з баз даних АІС Податковий блок, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Також, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
У вищевказаному рішенні наголошується й на тому, що платник податків не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також пеню.
Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарських операцій постачання товарів/послуг. Контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій та про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Отже висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом під час судового розгляду справи. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.
У свою чергу господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. На момент укладення договорів, виписки видаткових накладних та проведення господарських операцій контрагенти позивача мали необхідний обсяг правосуб'єктності.
Щодо твердження відповідача про наявність взаємозв'язку між правом платника податку на формування податкового кредиту та його обізнаністю з господарською діяльністю постачальника ТМЦ та його контрагентів по ланцюгу постачання, виконання ними своїх податкових зобов'язань, бути розумним та обачливим при виборі контрагента, обґрунтовувати мотиви вибору контрагента, а також попередньо перед придбанням товару перевіряти рух такого товару по ланцюгу постачання, тощо, суд зазначає наступне.
ПК України не передбачає обов'язку платника податку для підтвердження свого права на формування податкового кредиту, бути обізнаним з вищезазначеними обставинами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 по справі №160/3364/19 в пункті 97 зазначила, що спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18.12.2018 у справі №816/1118/17, від 15.01.2019 у справі №809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 101-102 вказала, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов'язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов'язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.
Суд зазначає, що відповідно до вимог податкового законодавства податковий орган наділений широким колом прав та повноважень для здійснення податкового контролю платників податків та визначення їх добросовісності.
Так, згідно ст.20 ПК України контролюючим органам надано право, передбачене, зокрема, пунктом 20.1.3. - отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів інформацію, довідки, документи, матеріали щодо платників податків; пунктом 20.1.4. - отримувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів інформацію, довідки, документи, матеріали щодо платників податків, пунктом 20.1.9. - вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; пунктом 20.1.13. - доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; пунктом 20.1.14. - у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; пунктом 20.1.17. - залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, фотозйомку та відеозапис.
Відповідно до приписів пунктів 19 1.1.7. - п.19 1.1.9. статті 19 1 ПК України, контролюючі органи реєструють та ведуть облік платників податків, платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.
Згідно статті 193 ПК України, на відповідача покладені функції зі здійснення сервісного обслуговування платників податків.
Таким чином, суперечить положенням законодавства вимога податкового органу до платника податку про необхідність попереднього дослідження господарської діяльності його постачальників по ланцюгу постачання та вчинення інших додаткових дій для підтвердження права на формування податкового кредиту.
Стосовно аргументів відповідача про вчинення позивачем умисного податкового правопорушення, суд зазначає таке.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно приписам п.112.1. ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.112.2. ст.112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Враховуючі наведені законодавчі приписи, суд не може погодитись з викладеним у Додатку 3 до акту перевірки висновком податкового органу про те, що договори, укладені АТ «НВК «Іскра» з переліченими вище контрагентами щодо придбання товарів, спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування з ПДВ та не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети у зв'язку з обізнаністю підприємства з усіма ключовими моментами на кожному етапі постачання/продажу.
Так, на підтвердження наведеного висновку відповідач не надав доказів того, що договори укладені позивачем, були удаваними, укладеними цілеспрямовано і з єдиною метою отримання виключно відшкодування ПДВ, тобто без мети отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей. Навпаки, згідно змісту акту перевірки відповідач не спростовував фактичне отримання позивачем від постачальників товарно-матеріальних цінностей. Не спростована відповідачем і обставина наявності розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети для укладення позивачем договорів з постачальниками, тобто відсутності необхідності придбання для господарської діяльності позивача визначених в договорах товарно-матеріальних цінностей. Не надав відповідач і доказів обізнаності позивача з діяльністю постачальників позивача по ланцюгу постачання. Отже, позиція відповідача про те, що позивач здійснив виключно документальне оформлення господарських операцій без фактичного руху активів, не підтверджена належними та допустимими доказами та спростовується результатами перевірки податкового органу.
Також податковий орган зазначає, що позивач вважається винним у вчиненні правопорушення з огляду на те, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Так, відповідач вказує, що позивач без належної обачності обрав постачальників, перелічених в акті перевірки.
Суд відхиляє наведені твердження відповідача, адже наданими відповідачем до матеріалів справи доказами не підтверджені обставини нерозумності, недобросовісності та неналежної обачності позивача під час вибору ним постачальників. Навпаки, матеріалами справи підтверджені тривалі багаторічні господарські відносини позивача з безпосередніми постачальниками, переліченими в акті перевірки.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень від 19.11.2024 № №00009575102, 00009585102, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 7680,32 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2354 від 29.11.2024.
Оскільки, у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м.Дніпро, пр. Поля Олександра, буд.57; код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.11.2024 №00009575102 та від 19.11.2024 №00009585102.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7680,32 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят гривень 32 копійки).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.02.2025.
Суддя Ю.В. Калашник