17 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/20608/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 2 852 186,07 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги контролюючий орган зазначає про наявність непогашеної податкової заборгованості відповідачки з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 2 394 061,21 грн, військового збору на суму 199 476,76 грн, а також за штрафними санкціями у сумі 1 020 грн та по пені на суму 257 628,10 грн. Суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафних санкцій було визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, які відповідачкою не оскаржено, а відтак сума грошового зобов'язання за податковими платежами є узгодженою. У встановленому порядку податковим органом було виставлено податкову вимогу, суму за якою несплачено платником податків, а тому позивач просить суд стягнути з відповідачки непогашену суму податкового боргу.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 26 листопада 2024 року.
Як визначено у частині першій статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої статті 251 КАС України у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Оскільки відповідачка не зареєструвала Електронний кабінет, ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками, повістка про виклик до суду на 26 листопада 2024 року направлені відповідачці рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу, зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся конверт поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" 21 листопада 2024 року.
Так, згідно з пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з пунктами 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Разом з тим, за відсутності у суду на час проведення судового засідання 26 листопада 2024 року відомостей про вручення відповідачці судової повістки, на підставі пункту 1 частини другої статті 205 КАС України судовий розгляд відкладено на 16 грудня 2024 року.
Повістку про виклик у судове засідання на 16 грудня 2024 року надіслано відповідачці рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою проживання відповідачки за даними Єдиного державного демографічного реєстру (вул. Вербна, 16, м. Бердичів, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13302).
Цю повістку вручено відповідачці 05 грудня 2024 року, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 06 902 748 520 26 в матеріалах справи.
Також, у порядку статті 130 КАС України 26 листопада 2024 року судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідачки у судове засідання на 16 грудня 2024 року у цій справі.
У судовому засіданні 16 грудня 2024 року оголошено перерву до 13 січня 2025 року.
Повістка про виклик у судове засідання на 13 січня 2025 року надіслана відповідачці рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою проживання за даними Єдиного державного демографічного реєстру ( АДРЕСА_1 ).
Цю повістку вручено відповідачці 24 грудня 2024 року, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 06 902 781 394 56 в матеріалах справи.
Аналогічно, у порядку статті 130 КАС України 16 грудня 2024 року судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідачки у судове засідання на 13 січня 2025 року у цій справі.
16 грудня 2024 року на електронну поштову адресу суду надійшло повідомлення від Павла Середюка із зазначенням про те, що ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем. До цього повідомлення додано довіреність від 17 травня 2024 року щодо уповноваження Середюк Галиною Григорівною представляти її інтереси, зокрема у судах будь-якої юрисдикції та вести судові справи, ОСОБА_2 .
Враховуючи вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідачки про відкрите судове провадження у цій справі щодо стягнення податкової заборгованості, відповідачка мала достатньо часу щодо подання відзиву на позовну заяву із запереченнями проти заявлених вимог щодо стягнення податкової заборгованості у цій справі. Однак ані у встановлений судом строк, ані після відкладень судових засідань відповідачка процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, про причини суд не повідомила, як і не подала жодних заяв/клопотань щодо суті та змісту заявлених у цій справі позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
13 січня 2025 року суд, заслухавши думку представниці позивача, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд зазначає таке.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 21 січня 2000 року перебуває на обліку у податковому органі, з 05 січня 2014 року - у Головному управлінні ДПС у Житомирській області (Бердичівська Державна податкова інспекція). 09 липня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення суб'єкта господарювання (номер запису 23040060005006161).
Зі змісту зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом встановленого строку для їх погашення, за відповідачкою обліковується податкова заборгованість у розмірі 2 852 186,07 грн (2 074 558,38 грн - основний платіж, 519 999,59 грн - штрафна санкція, 257 628,10 грн - пеня), яка утворилась на підставі податкових повідомлень-рішень від 23 травня 2024 року:
- № 0133892407, згідно з яким застосовано штрафну санкцію за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" у сумі 1020 грн на підставі акта перевірки від 22 квітня 2024 року № 9579/06-30-24-07/2182012846;
- № 0133672407, згідно з яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 340,00 грн за платежем "Податок га доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на підставі акта перевірки від 22 квітня 2024 року № 9579/06-30-24-07/ НОМЕР_1 за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;
- № 0133662407, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок га доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 2 393 721,21 грн, з яких: 1 914 976,97 грн - за податковими зобов'язаннями; 478 744, 24 грн - штрафними (фінансовими) санкціями, що визначено на підставі акта перевірки від 22 квітня 2024 року № 9579/06-30-24-07/2182012846;
- № 0133912407, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 199 476,76 грн, з яких: 159 581,41 грн - за податковими зобов'язаннями; 39895,35 грн - штрафними (фінансовими) санкціями, що визначено на підставі акта перевірки від 22 квітня 2024 року № 9579/06-30-24-07/ НОМЕР_1 .
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 30 травня 2024 року (корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 900 517 796 53).
Відомостей про оскарження податкових повідомлень-рішень сторонами не надано та судом не встановлено.
15 липня 2024 року податковим органом сформовано податкову вимогу № 0008187-1302-0630 про те, що станом на 14 липня 2023 року податковий борг платника становить 2 852 186,07 грн. Цю вимогу надіслано на адресу відповідачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 10 серпня 2024 року (корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 900 653 929 21).
Предметом переданого на розгляд суду у цій справі спору є правовідносини щодо стягнення з відповідачки коштів на погашення суми податкового боргу.
Верховний Суд послідовно дотримується тієї позиції, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше (постанова Верховного Суду від 21 травня 2024 року у справі № 160/15166/22).
Отже, предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як визначено у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу. Своєю чергою, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
Отже, заявлена позивачем до стягнення сума боргу в сумі 2 852 186,07 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз.
З урахуванням викладених законодавчих приписів, дослідженню і оцінці підлягають питання, чи набула сума податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене, чи є правові підстави для її стягнення.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Своєю чергою, згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як передбачено у пункті 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків-фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Системний аналіз зазначених положень ПК України свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. При цьому законодавчі приписи щодо формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу вважаються виконаними у разі її надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем проживання фізичної особи/податковою адресою платника податків.
Суд з'ясував, що податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2024 року № 0133892407, № 0133672407, № 0133662407, № 0133912407 було направлено контролюючим органом на адресу відповідачки: вул. Вербна, 16, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, які отримано відповідачкою 30 травня 2024 року (корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 900 517 796 53); податкову вимогу від 15 липня 2024 року № 0008187-1302-0630 відповідачці було вручено 10 серпня 2024 року (корінець рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 900 653 929 21).
Відповідно до пункту 6.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи-підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема, відомостей про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
У постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19 та від 08 серпня 2024 року у справі № 440/18128/21 викладено правовий висновок, який зводиться до того, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Крім того, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Верховний Суд сформував усталений підхід щодо питання додержання контролюючим органом встановленого порядку надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги як передумови для подання позову про стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків в контексті прийнятності використання адреси, яка зазначена в ЄДР, яка зводиться до того, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За результатом дослідження та аналізу доказів в матеріалах справи суд перевірив і встановив, що податкову вимогу та податкові повідомлення-рішення було у встановленому порядку належним чином направлено на адресу відповідачки, яка відповідає податковій адресі відповідачки, за якою узято платника на облік у податковому органі. А відтак податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2024 року № 0133892407, № 0133672407, № 0133662407, № 0133912407 та податкова вимога від 15 липня 2024 року № 0008187-1302-0630 вважаються врученими платнику податків належним чином.
Докази погашення податкової заборгованості в сумі 2 852 186,07 грн в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачкою не подано до суду жодних заперечень на позовну заяву та не поставлено під сумнів правомірність нарахування податкової заборгованості, заявленої контролюючим органом до стягнення.
Подавши 16 грудня 2024 року на електронну адресу суду повідомлення про те, що ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, ОСОБА_2 , якщо його уповноважено на представництво відповідачки у цій справі, також не подано суду жодної заяви по суті цієї справи, як і заперечень щодо стягнення податкового боргу або заяв/клопотань тощо щодо провадження у цій справі.
Суд враховує, що у Рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Що ж до припинення відповідачкою підприємницької діяльності, то слід врахувати, що відповідно до пункту 65.10 статті 65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Отже, за встановлених обставин цієї справи і нормативного регулювання у ПК України, враховуючи те, що за відповідачкою обліковується податковий борг, доказів сплати якого суду не надано, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу (з дня вручення відповідачці податкової вимоги минуло понад 30 календарних днів), позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення податкової заборгованості з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в заявленій до стягнення у цій справі сумі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вулиця Юрка Тютюнника, будинок 7, місто Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податкову заборгованість у сумі 2 852 186,07 грн (два мільйона вісімсот п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят шість гривень 07 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
17.02.25