18 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/14932/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому, з урахуванням уточнюючих позовних заяв від 27.08.2024, 11.09.2024, 03.10.2024 та 23.10.2024, просила:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування у правовідносинах з визначення ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам як величини для обчислення виплат за рішенням суду, передбаченої ч. 2 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити з 01.01.2024 по 31.05.2024 застосування у правовідносинах з нарахування та виплати ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам як величини оплати праці, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що 01.01.2024 відповідач, якого було зобов'язано рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 240/6519/21 здійснити із 06.10.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), нараховує вказане підвищення в розмірі 3200 грн, в той час як упродовж 2023 року виплачував в розмірі 13400 грн.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, тому, згідно ч.6 ст. 126 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 240/6519/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити їй із 06.10.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат.
3 01.01.2024 при перерахунку пенсії позивачу відповідачем для обчислення підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), визначеному судовим рішенням, було відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» застосовано розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду - 1600 грн, в той час як за грудень 2023 року відповідач виплатив позивачу вказане підвищення, застосувавши розмір мінімальної заробітної плати 6700 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до статей 92, 96 Конституції України виключно законом встановлюється Державний бюджет України, який затверджується щорічно, і який підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Крім того, статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно із частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
За змістом статті 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як уже вказувалось вище, частиною 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600,00 грн.
При цьому, станом на дату прийняття судом цього рішення положення частини 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались, а тому підлягають застосуванню при регулюванні правовідносин, щодо яких вони прийняті.
З приводу ж посилань позивача на роз'яснення Міністерства соціальної політики України про застосування положень абзацу 4 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства такі роз'яснення не мають статусу офіційного тлумачення, яке вправі надавати лише Конституційний Суд України.
Відтак, перевіривши правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, суд вважає, що, здійснюючи позивачеві з 01.01.2024 перерахунок підвищення до пенсії, встановленого статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", воно діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі та висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
18.02.25