Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження розгляду справи
18 лютого 2025 року Справа №200/248/25
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , як дружині загиблого учасника бойових дій ОСОБА_2 , грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки у кількості 15 календарних днів за 2022 рік;
- зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дружині загиблого учасника бойових дій ОСОБА_2 , грошову компенсацію за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки у кількості 15 календарних днів за 2022 рік;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , як дружині загиблого учасника бойових дій ОСОБА_2 , грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 84 календарних дні за період 2017-2022 роки;
- зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як дружині загиблого учасника бойових дій ОСОБА_2 , грошову компенсацію за всі дні невикористаної щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 84 календарних дні за період 2017-2022 роки.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.
Відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначив, що 06.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до військової частини із заявою про видачу витягу з наказу про виключення зі списків особового складу її чоловіка ОСОБА_2 . Листом від 12.10.2023 року №40/57/4-9018, який було направлено 17.10.2023 року поштовим відправленням № 3650232911323, військова частина надіслала позивачці витяг з наказу № 179мтд від 18.07.2023 року. Розрахунковою датою доставки (РДД) вказаного поштового відправлення в накладній зазначено 23.10.2023 року. Отже, відповідач вважає, що саме з 23.10.2023 позивачка повинна була довідатися про порушення своїх прав на отримання спірної грошової компенсації.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів та повідомлено, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
17 лютого 2025 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначає, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який здійснював захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації, як до повномасштабного вторгнення на територію України, так і після запровадження в Україні воєнного стану. ОСОБА_2 трагічно загинув внаслідок терористичного акту, здійсненого російськими окупаційними військами у ніч на 29 липня 2022 року в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти українських військовополонених - захисників «Азовсталі» в Маріуполі.
Після цієї трагедії ОСОБА_1 та її трирічний син більше року були вимушені здавати тести ДНК та відвідувати слідчі органи з метою пошуку ОСОБА_2 , і лише у липні 2023 року ОСОБА_1 повідомили про збіг ДНК її сина з ДНК загиблого військовослужбовця. Після кремації чоловіка у ОСОБА_1 виникли труднощі з похованням чоловіка на Національному військовому меморіальному кладовищі, яке до теперішнього часу не створене. Перебування у вкрай тяжкому моральному стані після наведених вище подій потягло за собою значне погіршення здоров'я у ОСОБА_1 , а також її матері - ОСОБА_3 , разом з якою ОСОБА_1 та її син проживають.
Протягом 2024 року ОСОБА_1 проходила клініко-лабораторні обстеження, перенесла гінекологічне оперативне втручання 29.02.2024 року та проходила реабілітацію під постійним контролем лікарів. У подальшому в серпні 2024 року сильно погіршився стан здоров'я матері позивачки - ОСОБА_3 , у неї було діагностовано гострий інфаркт міокарда та ряд інших тяжких серцево-судинних патологій, у зв'язку з чим 22.08.2024 року її було госпіталізовано до стаціонару лікарні. Після виписки матері було надано рекомендації щодо тривалого медикаментозного амбулаторного лікування, дієти, спостереження онкогінеколога та постійного догляду за нею. З урахуванням стану здоров'я матері, догляд за нею здійснювала і продовжує здійснювати ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 наприкінці 2023 року почала та впродовж 2024 року проходила стоматологічне лікування, що включало встановлення тимчасових та постійних пломб, зубного протезування, імплантування та інших медичних маніпуляцій, що супроводжувалися вживанням антибіотиків та інших медичних препаратів, викликали больові реакції та суттєво впливали на життєдіяльність ОСОБА_1 та можливість нормальної комунікації з оточуючими.
Зазначені обставини підтверджуються відповідними медичними виписками.
Враховуючи зазначене, просить поновити строк для подачі адміністративного позову до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропуску строку звернення до суду регламентовані ст.123 КАС України.
Як передбачено ч.ч.3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які посилається представник позивача як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі «Bellet v. Fгаnсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права і з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 з даною позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Враховуючи вищезазначене та зазначені підстави пропуску строку, вказані у заяві, суд визнає поважними причини пропуску звернення до суду, а тому вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк.
Відповідно до п. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд, враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом та продовжити розгляд справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 241-246, 248, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву представника позивача - адвоката Бризгалової Альони Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.
Продовжити розгляд справи № 200/248/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова