Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2025 року Справа№200/8553/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (юридична адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича , буд., 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.12.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надіслана позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомірській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії № 052530001597 від 02.09.2024 року;
-зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до пункту ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення (14.05.2024 року) та зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком 1 що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 01.04.1999 по 15.04.2007, з 29.04.2021 по 14.05.2024. Зарахувати періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції: з 30.03.2015 по 30.06.2016, з 24.07.2016 по 08.11.2016, з 15.11.2016 по 08.07.2017, з 11.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 02.08.2018, з 05.11.2018 по 09.08.2019, з 26.08.2019 по 03.01.2020, з 19.01.2020 по 19.07.2020, з 19.08.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 10.04.2021 до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №200/3541/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (юридична адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича , буд., 7, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14.05.2024 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду. Рішенням відповідача від 02.09.2024 року, повторно відмовлено у призначенні пенсії позивачу, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Проте, позивач вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до його пільгового стажу період роботи з 01.04.1999 по 15.04.2007, з 29.04.2021 по 14.05.2024, а також періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції: з 30.03.2015 по 30.06.2016, з 24.07.2016 по 08.11.2016, з 15.11.2016 по 08.07.2017, з 11.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 02.08.2018, з 05.11.2018 по 09.08.2019, з 26.08.2019 по 03.01.2020, з 19.01.2020 по 19.07.2020, з 19.08.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 10.04.2021 до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 13.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем наданий відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що позивач 14.05.2024 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 та пункту 3 статті 114 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
За результатами розгляду заяви прийнято рішення від 02.09.2024 № 052530001597 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку - 50 років. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано усі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано: період роботи з 01.04.1999 по 15.04.2002 фельдшером підземним дільниці “Амбулаторія» у зв'язку з тим, що довідкою №273 від 29.04.2021 зазначений період роботи підприємство ПАТ “Шахтоуправління “Покровське» не відносить до пільгового характеру роботи; період роботи з 16.04.2002 по 15.04.2007, не враховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 у зв'язку з відсутністю наказу про атестацію робочих місць за вказаний період на підприємстві ПАТ “Шахтоуправління “Покровське»; період роботи з 29.04.2021 по 14.05.2024, не враховано до пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки відсутня довідка відповідно до додатку №5 Порядку №637 та атестація робочих місць за умовами праці.
За даними Реєстру застрахованих осіб в розділі “Відомості по спеціальному стажу» з 01.04.1999 року відсутня інформація про роботу ОСОБА_1 як працівника професій відповідно до Постанови №202 від 31.03.1994 року “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» не менше 25 років та стажу роботи за провідними професіями не менше 20 років, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону№1058.
Періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 30.03.2015 по 30.06.2016, з 24.07.2016 по 08.11.2016, з 15.11.2016 по 08.07.2017, з 11.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 02.08.2018, з 05.11.2018 по 09.08.2019, з 26.08.2019 по 03.01.2020, з 19.01.2020 по 19.07.2020, з 19.08.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 10.04.2021, зараховано без пільгового обчислення, оскільки зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом.
Страховий стаж позивача становить: 39 років 04 місяці 02 дня, стаж з урахуванням додаткових років за Список№1 становить 54 роки 02 місяці 23 дні. Пільговий стаж за Списком №1 становить 16 років 02 місяці 02 дні. За даними реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Позивач матиме право на пенсійну виплату за наданими документами з 05.07.2026.
Ухвалою суду від 07.01.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якості другого відповідача у справі відмовлено.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 14.05.2024 звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2024 № 052530001597 про відмову в призначенні пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №200/3541/24, що набрало законної сили 31 серпня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (юридична адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича , буд., 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.05.2024 № 052530001597 про відмову в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (юридична адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича , буд., 7, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14.05.2024 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.
02.09.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 052530001597 «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.05.2024 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/3541/24 від 31.07.2024 року» ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 50 років.
В рішенні зазначено наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/3541/24 від 31.07.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058 (Список№1) ОСОБА_1 від 14.05.2024 з урахуванням висновків суду.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано усі періоди трудової діяльності.
До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи з 01.04.1999 по 15.04.2007 згідно довідки №273 від 29.04.2021, оскільки в наказах про атестацію робочих місць за вищевказаний період відсутня інформація щодо атестації посади фельдшера.
За даними реєстру застрахованих осіб зараховано усі періоди трудової діяльності.
Вік заявника 47 років.
Страховий стаж особи становить: 39 років 04 місяці 02 дня, стаж з урахуванням додаткових років за Список №1 становить 54 роки 02 місяці 23 дні.
Пільговий стаж за Списком №1 становить 16 років 02 місяці 02 дні.
Особа матиме право на пенсійну виплату за наданими документами з 05.07.2026 року.
Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право) період військової служби позивача з 30.03.2015 по 20.09.2018, з 07.11.2018 по 29.04.2021, з 30.04.2021 по 29.02.2024 зараховано до пільгового стажу позивача у одинарній кратності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Як видно з оскаржуваного рішення від 02.09.2024 № 052530001597 до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи з 01.04.1999 по 15.04.2007 згідно довідки №273 від 29.04.2021, оскільки в наказах про атестацію робочих місць за вищевказаний період відсутня інформація щодо атестації посади фельдшера.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" зазначеної Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Як вбачається трудової книжки позивача, у спірні періоди, зокрема:
- 01.04.1999 по 29.04.2021 працював фельдшером підземним на ДВАТ шахта «Красноармійська-Західна №1» ДХК «Макіїввугілля».
Записів про звільнення позивача з останньої посади трудова книжка не містить.
Вищевказані записи у трудовій книжці позивача здійснені належним чином та не мають дефектів вчинення, що не заперечується відповідачем.
Суд зазначає, що вказані професії (посади) віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у відповідні періоди роботи позивача (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
У випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було недостатньо, то орган пенсійного фонду має всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
Слід зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій встановлено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком па пільгових умовах» до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах належать всі працівники, зайняті повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Таким чином, період роботи позивача 01.04.1999 по 29.04.2021 фельдшером підземним повний робочий день у шахті підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Разом з тим, суд наголошує, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його пільгового стажу роботи.
Суд звертає увагу, що у разі наявності недоліків в записах трудової книжки особа не має нести відповідальність за підприємство, установу, організацію що вносило такі записи. Адже, на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Невідповідність зазначених вище даних не може бути підставою для виключення спірного періоду роботи зі страхового стажу особи, який дає йому право на призначення пенсії за віком.
Так, Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі №754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду заяви позивача і прийняття оскаржуваного рішення безпідставно не було зараховано до його пільгового стажу: за Списком № 1 період роботи з 01.04.1999 по 29.04.2021.
З огляду на вищевикладене, рішення відповідача від 02.09.2024 № 052530001597 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зарахування військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №05/1788 від 10.09.2015 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 дійсно в період з 30.03.2015 по 04.09.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 №1553/4478 від 01.05.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України ОСОБА_1 дійсно в період з 05.08.2022 по 01.07.2023, з 17.07.2023 по 23.07.2023, з 30.07.2023 по т.ч. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_2 .
Згідно із відомостями довідки Військової частини НОМЕР_2 №1553/4523 від 02.05.2024 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом другим пункту 1статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»(далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393(далі - Порядок).
При цьому, слід звернути увагу на те, що до 19.02.2022 пунктом 3 Порядку було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні.
Проте, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови № 119«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022).
Пунктом 3 Порядку визначено, що стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Враховуючи дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (14 травня 2024 року), до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції після 19.02.2022.
Таким чином, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії редакція пп.«а» п. 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування на пільгових умовах до вислуги років спірного періоду, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як передбачала попередня редакція пп.«а» п. 3 Порядку № 393.
Слід звернути увагу, що порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 має вищу юридичну силу ніж Наказ Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», на який посилається позивач. Тому до спірних правовідносин має бути застосована саме постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІвстановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Законодавець чітко визначив, що для встановлення права на призначення пенсії вислуга років визначається виключно в календарному обчисленні без періодів служби на пільгових умовах. Пільгова вислуга років застосовується лише для визначення розміру пенсії. Тобто, після внесення вищезазначених змін в Постанову № 393, було усунуто існуючу на той час колізію в законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22, від 15 вересня 2023 року у справі № 380/10714/22.
Суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а в даному випадку такою є постанова Верховного суду від 14.11.2023 у справі № 600/3836/22-а.
Враховуючи наведене, відповідачем правомірно зараховано період безпосередньої участі в антитерористичній операції та проходження ним військової служби в особливий період з 30.03.2015 по 30.06.2016, з 24.07.2016 по 08.11.2016, з 15.11.2016 по 08.07.2017, з 11.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 02.08.2018, з 05.11.2018 по 09.08.2019, з 26.08.2019 по 03.01.2020, з 19.01.2020 по 19.07.2020, з 19.08.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 10.04.2021 в одинарному розмірі, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого відбулось звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Приймаючи рішення щодо можливості призначити ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач має враховувати висновки суду в даній адміністративній справі щодо врахування та зарахування позивачу додатково до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів його роботи.
Суд зазначає, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Судом встановлено, що спірні рішення відповідача прийнято без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Разом з тим, станом на дату розгляду справи по суті відповідачем не розглянуто заяву з урахуваннями висновків суду у цій справі, та, відповідно не розраховано пільговий стаж позивача за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу при достатньому стажі роботи задоволенню не підлягає з огляду на їх передчасність.
З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення про призначення/перерахунок пенсії, та визначення підстав, за яких призначається даний вид пенсії або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ро відмову в призначенні пенсії № 052530001597 від 02.09.2024 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо клопотання позивача про встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення, стосовно якої, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Позивач не навів аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і не надав доказів на підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача в частині встановлення відповідачу строку для подання до суду звіту про виконання рішення суду.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (юридична адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича , буд., 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії № 052530001597 від 02.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (юридична адреса: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ольжича , буд., 7, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14.05.2024 врахувавши період з 01.04.1999 по 15.04.2007 до пільгового стажу позивача за Списком 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 лютого 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Е. Абдукадирова