18 лютого 2025 рокуСправа №215/7294/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни (50089, м. Кривий Ріг, вул. Ботанічна, 1а, код ЄДРПОУ 37861828) про встановлення наявності компетенції
20.11.2024 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни, в якій позивач просить:
- встановити наявність компетенції (повноважень) виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни при отриманні заяви від 22.08.2024 року вх.№193 створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акту та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю і зобов'язати звернутися до власника - Криворізької міської ради.
В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначила про необхідність встановлення компетенції (повноважень) виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 22.08.2024 року вх.№193 щодо забезпечення її при амбулаторному лікуванні медичним приладом тонометром і глюкометром, у яких з 2014 тричі закінчився строк експлуатації.
25.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.01.2025 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради, яке зареєстровано в установленому порядку як юридична особа, за організаційно-правовою формою є комунальним некомерційним підприємством, є закладом охорони здоров'я, який надає первинну медичну допомогу населенню на підставі договору з НСЗУ про медичне обслуговування населення і не здійснює жодних владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин та не надає жодних адміністративних послуг, а посада директора Комунального некомерційного підприємства не відноситься до посад публічної служби.
Також, представником відповідача зазначено, що за результатом розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 , КНП «ЦПМСД № 1» КМР була підготовлена та вручена позивачці письмова відповідь № 672 від 30.08.2024 року, яка містила пояснення та відповіді на поставлені питання ОСОБА_1 .. Факт отримання вказаної відповіді позивачем підтверджується відповідним записом і підписом у Журналі вихідної документації КНП «ЦПМСД № 1» КМР, згідно з яким позивач отримав відповідь 10.09.2024 року. Таким чином, на думку представника відповідача, твердження позивача щодо не здійснення розгляду відповідачем її заяви вх.№193 від 22.08.2024 року не відповідає дійсності.
17.01.2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (в особі її сина ОСОБА_2 ) звернулася до КНП «ЦПМСД № 1» КМР із заявою вх.№193 від 22.08.2024 року, в якій просила, зкокрема, надання їй лікарських засобів, медичних препаратів безоплатно, оспорювала лікарські призначення, а також вимагала прийняття Криворізькою міською радою певного ненормативного правового акту, стягнення моральної шкоди.
30.08.2024 року КНП «ЦПМСД № 1» КМР розглянуло заяву ОСОБА_1 вх.№193 від 22.08.2024 року та надало відповідь на питання порушені у зверненні.
10.09.2024 року ОСОБА_1 отримала відповідь на заяву вх.№193 від 22.08.2024 року, що підтверджується витягом з Журналу вихідної документації КНП «ЦПМСД № 1» КМР.
Втім, суд зазначає, що позивач звернулась до суду з позовом про встановлення наявності компетенції (повноважень) виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни створювати штучні перешкоди при отриманні заяви вх.№193 від 22.08.2024 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Компетенція - це сукупність юридично установлених повноважень, прав і обов'язків конкретного органу чи посадової особи та визначає його місце в системі державних органів. Юридичний зміст поняття "компетенція" включає в себе такі елементи: предмети підпорядкування (коло об'єктів, явищ, дій, на які розповсюджуються повноваження); права і обов'язки, повноваження органу чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам і функціям.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1,2,7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Згідно п.7 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Суд звертає увагу, що компетенцію органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Спори, визначені у п.3 ч.1 ст.19 КАС України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб'єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.
Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.
Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.
Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв'язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.
При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 року по справі №802/833/17-а.
Враховуючи те, що позивач у даних правовідносинах не здійснює жодних управлінських функцій та не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про встановлення наявності компетенції суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не відповідають завданням Кодексу адміністративного судочинства України та адміністративному судочинству в цілому.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення наявності компетенції між ОСОБА_1 та Виконуючим обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський