17 лютого 2025 року Справа 160/4162/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження та заяву про виклик свідків у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (оформлену у вигляді довідки) № 474/9493 від 10.10.2024 року, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі 39-6,13-6,42-6,23-в графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ, визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
зобов'язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти нову постанову на підставі наявних документів з урахуванням встановленого діагнозу С4S зліва за СЕАР.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження, у якій просив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. На обґрунтування заяви зазначив, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є складним та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а саме в ході розгляду вказаної справи є необхідність у допиті свідків, хірурга ОСОБА_2 та голови комісії ОСОБА_3 які внесли до висновку наступний діагноз: C4S зліва (за СЕАР) при цьому у документі зазначили 42-б, тим самим порушили Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, більш того, є необхідність у наданні усних пояснень щодо долучених доказів. З урахуванням викладеного наявні підстави для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, 12 лютого 2025 року було подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 лікар хірург позаштатної постійно діюча військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 2) ОСОБА_3 голова позаштатної постійно діюча військово- лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . На обґрунтування, якої зазначив, що Вказані свідки можуть підтвердити наступний діагноз: C4S зліва (за СЕАР) та пояснити за яких обставин було порушено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та чому в документах зазначено ст. 42-б та чи відноситься вказаний діагноз до ст. 42-а.
Розглянувши заявлене клопотання позивача, суд вважає, що виказанні клопотання не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 92 Кодексу адміністративного судочинства України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка мас бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Станом на час винесення даної ухвали, обставини на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, можуть бути підтвердженні іншими засобами доказування, зокрема письмовими доказами, а пояснення свідків не є єдиним джерелом доказів, суд відмовляє у задоволенні клопотання про виклик свідка.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2ст.257 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено підстави щодо призначення справи у спрощеному провадженню у судове засідання та у порядку загального провадження. Заява позивача не містить обґрунтувань щодо підстав для виходу із спрощеного провадження без повідомлення сторін, та чим поданні докази та письмові пояснення можуть відрізнятися від усних.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження та заяву про виклик свідків
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч.2 ст.241 КАС України).
Керуючись ст.ст. 65, 92, 241, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження та заяву про виклик свідків.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев