17 лютого 2025 року Справа №640/3477/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі питання щодо можливості продовження розгляду справи №640/3477/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №Ф-57240-17У від 15 травня 2019 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/3477/22.
13.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/3477/22.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025 року дана адміністративна справа передана судді Серьогіній О.В. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 04.03.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року замінено відповідача в адміністративній справі №640/3477/22 - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
При вирішенні питання щодо можливості продовження розгляду даної справи, судом враховується наступне.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.02.2021 року у справі №580/3469/19 зробив висновок, що платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Предметом позову є законність податкової вимоги №Ф-57240-17У від 15 травня 2019 року Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
Суд вважає, що звернувшись до суду з цим позовом лише 27.01.2022 року, позивач пропустив шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, позивачем не було подано ані клопотання про поновлення строку, ані доказів поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, ч.1 ст.169, ч.13 ст.ст. 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна