17 лютого 2025 рокуСправа №160/30038/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 94 753,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка має не заявлений до суду податковий борг у сумі 94 753,73грн., з яких: 89801,10грн. - по земельному податку з фізичних осіб та 4952,63грн. - по орендній платі з фізичних осіб. Податковий борг виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, інформація щодо оскарження яких у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог ст.ст.56, 57 Податкового кодексу України та у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нараховані податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст.59 ПК України та у зв'язку із несплатою відповідачем до бюджету податкового боргу була сформована податкова вимога №2313-25 від 01.09.2014, яка направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
На запит суду від відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшла відповідь про те, що за даними Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , по 21.08.2012.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30038/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у відповідача докази узгодження податкових повідомлень-рішень №466721-1310-0463 від 26.03.2018; №475073-5250-0463 від 13.09.2019; №22531-5140-0463 від 09.04.2020; №22530-5140-0463 від 09.04.2020; №540759-2405-0463 від 11.03.2021; №0078276-2405-0463 від 30.06.2022; №381494-1310-0463 від 14.03.2018, докази погашення боргу (за наявності).
Копія ухвали суду надіслана позивачу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу - засобами поштового зв'язку.
Також про відкриття провадження у справі відповідача повідомлено в порядку, визначеному статтею 130 КАС України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
28.01.2025 на адресу суду повернувся конверт з вмістом поштового відправлення, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала, з відміткою поштового відділення про невручення.
Враховуючи викладене, суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Отже, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористалась, витребувані ухвалою суду докази не надала, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклала своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків фізична особа за ідентифікаційним номером 2269217485; згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Згідно із розрахунком, наведеного у позовній заяві, розрахунками податкового боргу, доданих до позовних матеріалів, та за даними інтегрованих карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 94753,73грн., з яких: 89801,10 грн. по земельному податку з фізичних осіб (код платежу 18010700); 4952,63грн - по орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900).
Податкова заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, у сумі, що заявлена до стягнення, виникла:
28.08.2018 у сумі 13307,05 грн., нарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №466721-1310-0463 від 26.03.2018;
28.09.2019 у сумі 18031,05 грн., нарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №475073-5250-0463 від 13.03.2019;
12.09.2020 у сумі 13547,92 грн., нарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №22531-5140-0463 від 09.04.2020;
12.09.2020 у сумі 2955,91 грн., нарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №22530-5140-0463 від 09.04.2020;
18.01.2022 у сумі 19980,56 грн., нарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №540759-2405-0463 від 11.03.2021;
17.11.2022 у сумі 21978,61 грн., нарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №0078276-2405-0463 від 30.06.2022.
Податкова заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі, що заявлена до стягнення, виникла:
03.08.2018 у сумі 4952,63 грн., нарахованих податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №381494-1310-0463 від 14.03.2018.
Копії податкових повідомлень-рішень №466721-1310-0463 від 26.03.2018; №475073-5250-0463 від 13.09.2019; №22531-5140-0463 від 09.04.2020; №22530-5140-0463 від 09.04.2020; №540759-2405-0463 від 11.03.2021; №0078276-2405-0463 від 30.06.2022, №381494-1310-0463 від 14.03.2018 надіслані відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_1 , однак поштові відправлення повернуто контролюючому органу поштовим відділенням із відміткою про невручення (за закінченням терміну зберігання).
Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №2313-25 від 01.09.2014 на суму 9352,11 грн., яка надіслана засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 , однак конверт з вмістом вказаного поштового відправлення повернувся відправнику з відміткою про не вручення.
На час вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.
Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
За змістом підпункту 14.1.157. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до пункту 58.3. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За змістом пункту пунктів 42.1., 42.2. статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положенням підпункту 41.1.1. пункту 41.1, пункту 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків - фізична особа за ідентифікаційним номером 2269217485, та має податкову заборгованість із земельного податку з фізичних осіб у сумі 89801,10грн. та по орендній платі з фізичних осіб у сумі 4952,63грн.
Податкова заборгованість у сумі, що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем у зв'язку з несплатою у встановлені терміни податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями №466721-1310-0463 від 26.03.2018; №475073-5250-0463 від 13.09.2019; №22531-5140-0463 від 09.04.2020; №22530-5140-0463 від 09.04.2020; №540759-2405-0463 від 11.03.2021; №0078276-2405-0463 від 30.06.2022, №381494-1310-0463 від 14.03.2018.
Суд зазначає, що факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
При вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання щодо належного вручення/направлення таких податкових повідомлень-рішень платнику податків за його податковою адресою (адресою місце проживання).
В постанові від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22 Верховний Суд виснував, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Суд установив, що контролюючим органом копії податкових повідомлень-рішень №466721-1310-0463 від 26.03.2018; №475073-5250-0463 від 13.09.2019; №22531-5140-0463 від 09.04.2020; №22530-5140-0463 від 09.04.2020; №540759-2405-0463 від 11.03.2021; №0078276-2405-0463 від 30.06.2022 та №381494-1310-0463 від 14.03.2018 надіслані відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу, за якою вона взята на облік у контролюючого органу (адреса місце проживання), однак поштові відправлення не вручено адресату та повернуто поштовим відділенням із відміткою про невручення (за закінченням терміну зберігання).
Докази оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або в судовому порядку відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
За викладених обставин, такі податкові зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу.
На виконання положень статті 59 Податкового кодексу України відповідачу сформовано податкову вимогу форми «Ф» №2313-25 01.09.2014.
В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу у сумі 94753,73грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу, в тому числі часткової, також не надано.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до бюджету в сумі 94753,73 грн. (дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят три гривні 73 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова